Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9431/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2021 р. м. ОдесаСправа № 420/9431/20 Категорія: 112000000 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 08.12.2020 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання неправомірними дій, В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації (далі УСЗН Овідіопольської РДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_1 , про: - визнання протиправною бездіяльності УСЗН Овідіопольської РДА щодо невиплати ОСОБА_2 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_3 з грудня 2019 року по вересень 2020 року включно в розмірі 21 730,00 грн.; - зобов`язання УСЗН Овідіопольської РДА виплатити ОСОБА_2 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_3 з грудня 2019 року по вересень 2020 року включно у розмірі 16 153,00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_2 до УСЗН Овідіопольської РДА, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність невиплати компенсації послуги "муніціпальна няня" та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УСЗН Овідіопольської РДА щодо невиплати ОСОБА_2 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_3 з грудня 2019 року по лютий 2020 року. Зобов`язано УСЗН Овідіопольської РДА виплатити ОСОБА_2 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_3 з грудня 2019 року по лютий 2020 року включно Стягнуто з УСЗН Овідіопольської РДА за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) та на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) 01 грудня 2020 року (вх. №51229/20) ФОП ОСОБА_1 до канцелярії суду першої інстанції подано заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якого третя особа просила вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 600 грн. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року заяву третьої особи про ухвалення додаткового рішення, задоволено частково. Стягнуто з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.). Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року в додатковому рішенні від 08 грудня 2020 року виправлено невірно зазначеного відповідача, а саме "Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради" на вірного "Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації". В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року ставиться питання про його скасування в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 зазначає, що суд має право зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, законодавством визначено перелік документів та коло обставин, на підставі яких можна встановити співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката. Зазначені положення законодавства не містять вказівок щодо обов`язкового зазначення часу, витраченого адвокатом для надання правничої допомоги (здійснення відповідних дій), як підставу для встановлення факту надання такої правничої допомоги. У відзиві УСЗН Овідіопольської РДА на апеляційну скаргу вказується, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08 листопада 2020 року разом з письмовими поясненнями ФОП ОСОБА_1 надано клопотання про стягнення з УСЗН Овідіопольської РДА на її користь судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 1 600 грн. До вищезазначеного клопотання було також надано: - копія договору про надання правничої допомоги від 17 липня 2020 року; - копія додаткової угоди №11 від 06 листопада 2020 року; - копія рахунку №5 від 06 листопада 2020 року; - копія квитанції №153410053 від 06 листопада 2020 року про сплату вартості послуг адвоката у розмірі 1 600 грн.; - детальний опис робіт АБ "Лукинюка" в особі адвоката Лукинюка В.В. Вирішуючи спірне питання щодо стягнення на користь третьої особи судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений третьою особою розмір витрат є завищеним та не відповідає тому обсягу робіт, який був виконаний представником, окрім того, третьою особою не надано калькуляцію погодинної вартості правової допомоги, а зазначений в описі виконаних робіт час на складання окремих процесуальних документів, є необґрунтованим. Колегія суддів частково погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Частинами 1-5 ст. 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями ст. 139 КАС України, зокрема, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Разом з тим, колегія суддів вважає неспівмірним розмір заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи та наданими адвокатом послугами, виходячи з наступного. Положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI) передбачено, зокрема, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. З урахуванням наведених норм діючого законодавства колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти наданих послуг, звіти та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Тобто, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Колегія суддів звертає увагу, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі №823/2638/18. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу надано до суду першої інстанції: копія договору про надання правничої допомоги від 17 липня 2020 року; копія додаткової угоди №11 від 06 листопада 2020 року; копія рахунку №5 від 06 листопада 2020 року; копія квитанції №153410053 від 06 листопада 2020 року про сплату вартості послуг адвоката у розмірі 1 600 грн.; детальний опис робіт АБ "Лукинюка" в особі адвоката Лукинюка В.В. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що ані договір, ані протокол узгодження договірної ціни, ані додатковий договір не містять детального опису робіт (наданих послуг). В наданих до суду першої інстанції документах не зазначено, що включає у себе аналіз матеріалів справи, розроблення правової позиції, аналізу законодавства та судової практики, надання консультацій клієнту. Жодного посилання на кількість часу витраченого адвокатом на складання письмових пояснень по справі в залежності від складності справи та виконаних адвокатом робіт, надані третьою особою документи, не містять. Відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року по справі №821/440/17, від 17 вересня 2019 року по справі №810/3806/18, від 19 вересня 2019 року по справі №810/2760/17. Також, колегія суддів констатує, що категорія адміністративних справ, в межах спірних правовідносин, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг належить до категорій справ незначної складності. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог третьої особи ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 600 грн. та погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення цих вимог в сумі 1 000 грн. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 25 березня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Лук`янчук О.В. Ступакова І.Г.