Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3882/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3882/20 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 10.09.2020 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., за участю секретаря судового засідання Синіговець А.В., представника позивача Артем`євої К.М., представника відповідача Касьян А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі за адміністративним ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, треті особи фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: 07.05.2020р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, треті особи фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність щодо виплати компенсації за послуги «муніципальна няня» на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з січня 2020 року по липень 2020 року включно, в розмірі 12453грн.; зобов`язання виплатити компенсацію послуги «муніципальна няня» на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з січня 2020 року по липень 2020 року включно, в розмірі 12453грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2020р. позов задоволений. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2020р. задоволено заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1400грн. Не погоджуючись з ухваленим у справі додатковим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення суду скасувати та прийняти нове яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон України № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України № 5076-VI ). Відповідно до ст.19 Закону України № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Статтею 30 Закону України № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Так, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу адвокатом надано договір про надання правової допомоги №04/03 від 27.04.2020р.; додаток до договору №04/03 від 27.04.2020р.; акт виконаних робіт №2 від 12.08.2020р. на суму 700грн.; акт виконаних робіт №3 від 26.08.2020р. на суму 700грн., квитанцію до прибуткового касового ордера №30 від 12.08.2020р. на суму 700грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера №31 від 26.08.2020р. на суму 700грн./т.3 а.с.5-12, 35-38/ Згідно з п.1 договору про надання правової допомоги №04/03 від 27.04.2020р. адвокат зобов`язується здійснити представництво ОСОБА_1 в суді на умовах і в порядку, що визначені цим договором. Актом виконаних робіт №2 від 12.08.2020р. зазначено, що виконавець виконав для замовника роботи за договором про надання правової допомоги №04/03 від 27.04.2020р., а саме представництво інтересів у судовому засіданні 12.08.2020р. з 12:30 до 13:00 год. та актом виконаних робіт №3 від 26.08.2020р. здійснено представництво інтересів у судовому засіданні 26.08.2020р. з 14:20 до 15:00 год. Як вбачається з протоколів судового засідання від 12.08.2020р. та 26.08.2020р. ОСОБА_5 представляла інтереси позивача ОСОБА_1 в часи зазначені в актах виконаних робіт. /т.2 а.с.225-228. т.3 а.с.12-15/ Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 700грн. /т.3 а.с.68-73/ На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції адвокатом надано акт виконаних робіт №4 від 15.10.2020р. на суму 700грн. та квитанцію до прибуткового касового ордера № 39 від 15.10.2020р. на суму 700грн. Так, актом виконаних робіт №4 від 15.10.2020р. зазначено, що виконавець виконав для замовника роботи за договором про надання правової допомоги №04/03 від 27.04.2020р., а саме склав відзив на апеляційну скаргу від 25.09.2020р. Так, згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Отже, дослідивши надані ОСОБА_1 докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги №04/03 від 27.04.2020р.; додаток до договору №04/03 від 27.04.2020р.; акт виконаних робіт №2 від 12.08.2020р. на суму 700 грн.; акт виконаних робіт №3 від 26.08.2020р. на суму 700грн.; акт виконаних робіт №4 від 15.10.2020р. на суму 700 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера № 30 від 12.08.2020р. на суму 700 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера № 31 від 26.08.2020р. на суму 700 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера № 39 від 15.10.2020р. на суму 700 грн., колегія суддів дійшла до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді та є співмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Аналогічна правова позиція викладена в ряді постанов Верховного Суду від 12.08.2020 р. (справа № 826/17201/16). Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись, ст.ст. 132, 134, 139, 143, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року залишити без змін. Стягнути з Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04057209) на користь ОСОБА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 700 (сімсот) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 11.12.2020р. Головуючий суддя (підпис)Крусян А.В. Судді(підпис) (підпис) Градовський Ю.М. Яковлєв О.В. Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Помічник судді І.С. Апексімов 11.12.2020р.