Постанова 4854 № 420/10537/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10537/20 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 14 грудня 2020 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати компенсації послуги «Муніципальна няня»; зобов`язання виплатити компенсацію послуги «Муніципальна няня» за період з грудня 2019 року по вересень 2020 року, у сумі 18 030,00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року частково задоволено позовні вимоги, а саме: визнано протиправною бездіяльність щодо розгляду заяви про призначення компенсації послуги «муніципальна няня»; зобов`язано розглянути заяву про призначення компенсації послуги «муніципальна няня». Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням третьою особою подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення, в частині висновку про розподіл судових витрат, прийнявши у цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача понесені третьою особою витрати на професійну правничу допомогу. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у стягненні на користь третьої особи понесених нею витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, на переконання апелянта, понесені ним витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються зібраними доказами у справі, а тому такі витрати мають бути відшкодовані за рахунок суб`єкта владних повноважень. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції, зокрема, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 подано до суду клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 1600,00 грн. При цьому, за наслідком розгляду даної справи судом першої інстанції зроблено висновок про відмову третій особі у стягненні на її користь з суб`єкта владних повноважень понесених витрат на професійну правничу допомогу, так як третьою особою не надано належних доказів, з яких можливо підтвердити обсяг фактично наданих адвокатом послуг, кількість витраченого часу, розмір гонорару, а також вартість однієї години наданих послуг. В свою чергу, колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Між тим, згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності допущеної Овідіопольською районною державною адміністрацією бездіяльності щодо виплати ОСОБА_2 грошової компенсації послуги «Муніципальна няня». При цьому, за наслідком розгляду даної справи у суді першої інстанції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача бажає стягнути із суб`єкта владних повноважень на свою користь понесені у ході судового розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу, у загальній сумі 1 600,00 грн. В свою чергу, оскаржуваним рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року відмовлено третій особі у задоволенні її вимог, так як зазначена нею сума судових витрат не підтверджена належними доказами. Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги третьої особи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку, сторони у справі (крім суб`єктів владних повноважень) мають право на розподіл понесених витрат на правничу допомогу адвоката. При цьому, розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі. Крім того, розмір таких витрат має бути співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами. В свою чергу, на підтвердження понесених витрат, до прийняття судом рішення, третьою особою надано договір про надання правничої допомоги від 17 липня 2020 року, додаткову угоду до договору № 3 від 17 липня 2020 року, рахунок на оплату послуг від 26 жовтня 2020 року, детальний опис робіт від 27 жовтня 2020 року. Між тим, з наданого детального опису робіт вбачається, що адвокатом виконано наступні види робіт: аналіз матеріалів справи; розроблення правової позиції; аналіз законодавства та судової практики; консультації та роз`яснення питань права та законодавства. При цьому, у вказаному документі, а також інших наданих третьою особою документах, не зазначено калькуляції затраченого адвокатом часу. Тому, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції не міг встановити витрачений адвокатом час на надання послуг позивачу, а як наслідок підтвердити обґрунтованість заявленої до відшкодування суми. Крім того, колегія суддів зазначає, що дана справа є справою незначної складності, а тому зазначена вище плата за надані адвокатом консультації та роз`яснення питань права у відповідній справі є завищеною. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.