Постанова 4823 № 741/317/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 23 березня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 741/317/20 Головуючий у першій інстанції - Циганко М. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/319/21 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Скрипки А.А. суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К. секретар: Поклад Д.В. учасники справи: особа, яка звернулась із скаргою: ОСОБА_1 державний виконавець Носівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Циганка М.О. від 14 грудня 2020 року, місце постановлення ухвали м.Прилуки у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.с.1-6, том 1), в якій, з врахуванням поданої заяви від 06.08.2020 року (а.с.54-56, том 1), просив: визнати дії державного виконавця протиправними та неправомірними; визнати незаконними та скасувати: постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами у справі №2/742/341/15 від 24.03.2015 року та у справі №2/742/422/18 від 14.06.2018 року, виданими Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області; скасувати протокол №30 від 22.11.2019 року про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 ; скасувати протокол №33 від 10.03.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 ; зобов`язати державного виконавця звернутись до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із запитом про надання роз`яснення щодо визначення соціального статусу особи ОСОБА_2 , 1979 року народження, з метою з`ясування розміру прожиткового мінімуму для розрахунку виплат; звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами в сумі 45 323 грн. 08 коп.; скасувати борг в сумі 45 323 грн. 08 коп.; закрити виконавче провадження 57194500; відшкодувати заподіяні матеріальні збитки в сумі 6 742 грн. 91 коп., завдані неправомірним виконанням рішення державним виконавцем Носівського ВДВС Чубом О.О.; відшкодувати заподіяні моральні збитки в сумі 45 323 грн. 08 коп., завдані неправомірним виконанням рішення державним виконавцем Носівського ВДВС Чубом О.О. ОСОБА_1 просив стягнути на його користь понесені ним судові витрати по справі. В обґрунтування вимог поданої скарги на неправомірні дії державного виконавця Івашкевич М.М. вказував, що заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.03.2015 року з нього на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 11.02.2015 року. В подальшому, рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2018 року було збільшено розмір аліментів, визначених рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.03.2015 року, а саме, 1/4 частина всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи стягнення з дня вступу рішення в законну силу. ОСОБА_1 зазначає, що до Васильківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було надіслано виконавчий лист, на підставі якого державним виконавцем Васильківського МРУЮ 29.04.2015 року було відкрито виконавче провадження №47407566 про примусове виконання заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.03.2015 року. 11.09.2018 року державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/742/422/18, виданого 14.06.2018 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області на виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2018 року. При цьому, ОСОБА_1 стверджує, що він систематично, в добровільному порядку з травня 2015 року переказував на картковий рахунок ОСОБА_3 відповідні грошові суми на утримання дочки. Проте, державними виконавцями було відкрито виконавчі провадження, в ході виконання яких ОСОБА_1 безпідставно було нараховано заборгованість по сплаті аліментів, необгрунтовано складено протоколи про адміністративне правопорушення, проігноровано заяви і пояснення ОСОБА_1 з приводу виконання ним судових рішень щодо стягнення аліментів на утримання дочки. ОСОБА_1 вказує, що він не отримував постанов про відкриття виконавчих проваджень, не був вчасно повідомлений щодо існування заборгованості по сплаті аліментів, з наявністю якої він не погоджується, і за даних обставин, ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.12.2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Носівського районного відділу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), а саме, щодо скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами у цивільних справах 2/742/341/15 від 24.03.15р., 2/742/422/18 від 14.06.18р., виданих Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, зобов`язання держвиконавця звернутися із запитом щодо визначення соціального статусу ОСОБА_2 . Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 у частині скасування заборгованості за аліментами в розмірі 45 323 грн. 08 коп., та відшкодування заподіяних матеріальних збитків в розмірі 6 742 грн. 91 коп. і моральних збитків в розмірі 45 323 грн. 08 коп., завданих неправомірними рішеннями держвиконавця Чуб О.О. , - закрито. Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 у частині скасування протоколів №№ 30 та 33 від 22.11.2019 року та 10.03.2020 року про адміністративне правопорушення, складених держвиконавцем Чуб О.О. за ст.183-1 КУпАП, - закрито. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.12.2020 року у справі за його скаргою на неправомірні дії державного виконавця; визнати дії державного виконавця Носівського ВДВС за ВП №57194500 неправомірними, зобов`язати державного виконавця вчинити дії за виконавчим листом 2/742/422/18 від 14.06.2018 року у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження". Доводи апеляційної скарги вказують, що розгляд справи був упереджений, судом не було повно і всебічно досліджено надані ОСОБА_1 докази, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, при цьому, судом порушено норми матеріального і процесуального права, а також права і свободи ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги зазначають, що в судовому засіданні суду першої інстанції 07.10.2020 року ОСОБА_1 усно клопотав про відвід секретаря судового засідання Харченко Л.О., але загроза подальшого відкладення розгляду справи з причини відводу (заміни) секретаря, висловлена головуючим, змусила ОСОБА_1 погодитись на участь Харченко Л.О . Доводи апеляційної скарги стверджують, що судові засідання суду першої інстанції щодо розгляду даної скарги ОСОБА_1 неодноразово відкладались, що призвело до надмірно тривалого розгляду справи, що суперечить нормам ЦПК України. Доводи апеляційної скарги вказують, що ОСОБА_1 п`ять разів, у кожне судове засідання подавав доповнення до скарги, виготовив копію виконавчого провадження, і надав суду 21.10.2020 року, витративши значні матеріальні кошти, при цьому, державний виконавець в судові засідання не з`являвся, ігноруючи вимоги суду. Доводи апеляційної скарги зазначають, що відзив, надісланий до суду першої інстанції державним виконавцем Носівського ВДВС, за своєю формою не відповідає вимогам відзиву, як процесуального документа. Доводи апеляційної скарги стверджують, що виконавчі дії за виконавчим провадженням №57194500 мали бути зупинені після прийняття судом скарги на неправомірні дії державного виконавця, і до ухвалення судом відповідного рішення за скаргою. Разом з тим, Носівським районним судом Чернігівської області відкрито три провадження за протоколами про нібито вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, передбачені статтею 183-1, статтею 183-2 КУпАП, з метою позбавлення ОСОБА_1 права на належний захист. Доводи апеляційної скарги вказують, що не дивлячись на наявність у ОСОБА_1 серцево-судинного захворювання, він був примусово працевлаштований до КП "Носівка-Комунальник", для відпрацювання 120 годин призначених йому суспільно-корисних робіт з 25.11.2020 року, і вказані дії ОСОБА_1 розцінює, як примус до порушення правил карантину. Доводи апеляційної скарги зазначають, що є необґрунтованими підстави для відмови у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця, оскільки рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини він виконував, від сплати аліментів не ухилявся, аліменти з травня 2015 року сплачував систематично і добровільно за рішенням суду. ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги стверджує, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (11.09.2018 року), розмір переплати (за умовами добровільної сплати за рішенням суду з лютого 2015 року до вересня 2018 року), становив 506,10 грн. За даних обставин, ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги вказує про відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки аліменти він сплачував за рішенням суду. Доводи апеляційної скарги зазначають, що з постановою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2/742/422/18 від 14.06.2018 року, ОСОБА_1 не був ознайомлений, копія даної постанови йому не надсилалась, що унеможливлює вчинення державним виконавцем будь-яких дій у даному виконавчому провадженні. Доводи апеляційної скарги стверджують, що про винесення вказаної постанови ОСОБА_1 дізнався 15.03.2020 року. При цьому, ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги вказує, що державним виконавцем було вчинено 36 виконавчих дій, за кожною з яких шляхом службового підроблення (ст.366 КК України), виготовлено документ. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції ухиляється від притягнення до відповідальності державного виконавця, за дії якого передбачена кримінальна відповідальність за статтями: 358,364,366 КК України, оскільки відповідні заяви ОСОБА_1 йому повернуто ухвалою суду першої інстанції від 18.09.2020 року на підставі статті 4 п.2 статті 185 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги стверджують про порушення судом першої інстанції норм матеріального права при відмові у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця, оскільки ОСОБА_1 було надано суду всі необхідні розрахунки, документи та копії платіжних документів на підтвердження протиправності нарахування йому заборгованості по сплаті аліментів, та наявності матеріальних і моральних збитків, завданих неправомірними діями державного виконавця Чуба О.О. В судове засідання апеляційного суду учасники справи, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.21,22,24,25, том 2), не з`явились. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.28-29, том 2). Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч.5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. За даних обставин, датою прийняття постанови апеляційним судом є 23.03.2021 року. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 11.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.с.1-6, том 1). У скарзі ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця зазначено: ''Відповідач: Носівський районний відділ державної виконавчої служби''. В подальшому, відповідно до заяви ОСОБА_1 від 06.08.2020 року (а.с.54-56, том 1), вимоги поданої скарги було збільшено. Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 13.03.2020 року (а.с.44, том 1) скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця передано на розгляд за підсудністю до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2020 року (а.с.49, том 1) відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби. Копії даної ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2020 року судом першої інстанції було направлено на адреси ОСОБА_1 та Носівського районного відділу державної виконавчої служби (а.с.50, том 1). Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.03.2015 року, яке набрало законної сили 20.04.2015 року, було задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини. Судом стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 11.02.015 року, на користь матері дитини - ОСОБА_3 (а.с.37, том 1). 29.04.2015 року (а.с.8, том 1) старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №47407566), з виконання виконавчого листа №2/743/341, виданого 22.04.2015 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/4 частини. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2018 року було задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання повнолітньої працездатної дитини. Судом збільшено розмір аліментів, визначених рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітньої непрацездатної дочки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи стягнення із дня вступу рішення в законну силу. Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.03.2015 року, провадження №2/742/341/2015 р., єдиний унікальний №742/586/15-ц - відкликати (а.с.38-39, том 1). 11.09.2018 року (а.с.247-248, том 1) державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №57194500), з виконання виконавчого листа №2/742/422/18, виданого 14.06.2018 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/4 частини. Постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 11.09.2018 року про передачу виконавчого провадження (ВП №57194500), було передано виконавчий лист №2/742/422/18, виданий 14.06.2018 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/4 частини - до Носівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (а.с.237-238, том 1). Постановою головного державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 13.02.2019 року про прийняття виконавчого провадження (а.с.215-216, том 1), було прийнято виконавче провадження №57194500 з примусового виконання виконавчого листа №2/742/422/18, виданого 14.06.2018 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/4 частини. Як вбачається із розрахунку заборгованості за аліментами, згідно статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.33-35, том 1), заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів за виконавчим листом №2/742/422/18 від 14.06.2018 року, виданим Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, станом на 01.03.2020 року становить 45 323 грн. 08 коп. Згідно постанови Чернігівського апеляційного суду від 17.02.2020 року (а.с.26-27, том 1), за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 23.12.2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 23.12.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.183-1 КУпАП - скасовано. Провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП. 10.03.2020 року (а.с.32, том 1) головним державним виконавцем Носівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) при примусовому виконані виконавчого листа №2/742/422/18 від 14.06.2018 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи стягнення із дня вступу рішення в законну силу, було складено протокол №33 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Право на ефективний судовий захист регламентовано також статтею 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року та статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР ''Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції''. Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно положень ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №372/51/16-ц, провадження №14-511цс18, зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, як вказано у висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц. Таким чином, за захистом своїх порушених прав особа може звернутись до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 11.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.с.1-6, том 1). У скарзі ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця зазначено: ''Відповідач: Носівський районний відділ державної виконавчої служби''. В подальшому, відповідно до заяви ОСОБА_1 від 06.08.2020 року (а.с.54-56, том 1), вимоги поданої скарги було збільшено. Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 13.03.2020 року (а.с.44, том 1) скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця передано на розгляд за підсудністю до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2020 року (а.с.49, том 1) відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби. Копії даної ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.04.2020 року судом першої інстанції було направлено на адреси ОСОБА_1 та Носівського районного відділу державної виконавчої служби (а.с.50, том 1). Відповідно до приписів ч.1 статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно ч.1 статті 450 ЦПК України, яка регламентує розгляд скарги, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження №57194500 з виконання виконавчого листа №2/742/422/18 від 14.06.2018 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи стягнення із дня вступу рішення в законну силу, стягувачем у вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_3 . При цьому, необхідно зазначити, що стягувач ОСОБА_3 , всупереч приписам ч.1 статті 450 ЦПК України, не була залучена до участі у розгляді даної справи у належному процесуальному статусі, і відповідно, розгляд справи відбувся за її відсутності. Разом з тим, предметом вимог скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця, є питання, вирішення яких судом безпосередньо впливає на права, обов`язки та інтереси стягувача ОСОБА_3 . Відповідно до приписів ч.4 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно п.4 ч.1 статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За наявності вказаних порушень норм процесуального права, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо обґрунтованості вимог поданої ним скарги на неправомірні дії державного виконавця, та доведеності ОСОБА_1 обставин, що підлягають доказуванню в ході розгляду даної справи, не можуть бути підставами для задоволення вимог скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми). Скарга ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця, за відсутності залучення до участі у розгляді справи стягувача ОСОБА_3 , як це передбачено приписами ч.1 статті 450 ЦПК України, не може бути вирішена по суті, відповідно до норм права, які регламентують спірні правовідносини, незалежно від того, якими фактичними обставинами та правовими нормами вона обґрунтовувалась. Приймаючи до уваги вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково. При цьому, ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.12.2020 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 18.03.2021 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він просить суд вжити заходів, передбачених чинним законодавством України, щодо його заяви про корупцію. При цьому, ОСОБА_1 вказує, що в діях державної виконавчої служби вбачає корупційний підхід - використання владних повноважень задля власної користі та користі держави (сплата судових витрат та виконавчих зборів, сплата за послуги реєстру боржників, сплата податків, арешт та відчуження майна, у випадку ОСОБА_1 , земельного паю, з урахуванням послуг нотаріуса, касові обслуговування і ін., надходження до державного бюджету та на рахунки Міністерства юстиції, тільки не на утримання "дитини"). ОСОБА_1 зазначає, що корупційний підхід підтверджується і фактом свавільного працевлаштування його для відпрацювання 120 годин суспільно корисних робіт. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказане клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи до уваги, що дану справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд не проводить розподілу витрат, пов`язаних з розглядом скарги, відповідно до положень статті 452 ЦПК України. Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.4 ч.1 статті 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2020 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Дата складення повної постанови - 23.03.2021 року. Головуючий: Судді: