Постанова Чернігівський апеляційний суд № 741/964/20

Справа № 741/964/20 Головуючий у 1 інстанції Крупина А. О. Провадження № 33/4823/373/20 Категорія - ст. 183-2 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 жовтня 2020 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: Головуючого судді Демченка О.В., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2020 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 3 (три) доби. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Судом ОСОБА_1 було визнано винним в тому, що він відмовляється від відпрацювання суспільно корисних робіт у зв`язку з тим, що не згоден з рішенням суду відносно призначених йому 120 годин суспільно-корисних робіт, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-2 КУпАП. Так, постановою Носівського районного суду від 25 травня 2020 року у справі № 741/452/20, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 липня 2020 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт строком на 120 год. 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 було видано направлення № 35/16/922-20 до КП «Носівка-Комунальник», відповідно до якого ОСОБА_1 мав приступити до відпрацювання суспільно корисних робіт не пізніше 06 серпня 2020 року, однак станом на 07 серпня 2020 року останній до виконання суспільно корисних робіт не приступив. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову суду про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту за ст. 183-2 КУпАП та закрити провадження у справі. Окрім того, закрити провадження у справі №741/964/20 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.183-1 КУпАП. - Автор скарги переконаний, що рішення Носівського районного суду носять упереджений характер та постановлені з порушенням, що полягають у повторній участі судді Киреєва О.В. при розгляді іншого адміністративного протоколу та є порушенням ст. 36 КПК України, а також у перекваліфікації дії, коли в статті є посилання на її частину, хоча протокол містить іншу кваліфікацію дій без зазначення частини статті. Такі дії суду є порушенням вимог ст. 245 КУпАП та свідчать про те, що суд повністю не дослідив матеріали справи. - Також апелянт вказує про порушення вимог ст. 280 КУпАП та залишення поза увагою суду доводів, доказів та посилань на закони, що були зазначені особою, яка притягнута до відповідальності. - Крім того, зазначає про оскарження дій державного виконавця, а тому переконаний в неправомірності притягнення його ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності. - Підкреслює, що погіршення його здоров`я викликане саме протиправними діями державного виконавця і свавіллям суду, спрямованим на знеособлення та знищення. - Переконаний у сфабрикуванні справи щодо нього державним виконавцем, оскільки ввесь час сплачував аліменти на підтвердження чого матеріали виконавчого провадження містять копії всіх платіжних документів. - Жодним чином не був ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження від 14 червня 2018 року. - Складені протоколи про адміністративне правопорушення вважає помстою за скарги на неправомірні дії державного виконавця. - Наголошує, що внаслідок судової тяганини та свавілля всі дії посадових осіб до сьогодні розцінюються ним як примус до порушення правил карантину. В засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що відмовляється виконувати рішення у виді суспільно корисних робіт, оскільки не згоден з ним, незважаючи на те, що воно набуло чинності. Переконаний, що не має заборгованості по аліментам, виходячи із власних розрахунків, а розрахунки державного виконавця вважає невірними, оскільки сплачує згідно рішення суду на підтвердження чого має платіжні документи. Не заперечує того, що з постановою про відкриття виконавчого провадження та самим виконавчим провадження ознайомлений, хоча, як підкреслює, така постанова не була направлена йому як боржнику у строки та спосіб передбачений чинним законодавством, а тому і посилається на це в апеляційній скарзі. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Так, виходячи з вимог поданої скарги, умовно їх можна розділити на ті, які стосуються питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 183-1 КУпАП та накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП та накладення стягнення у виді адміністративного арешту на строк 3 (три) доби. Що стосується першого блоку питань, які порушень апелянтом та чим мотивована основна частина апеляційної скарги, то вони не можуть бути предметом даного апеляційного розгляду, оскільки постанова Носівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2020 року (а.с.6-7) була залишена без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 липня 2020 року (а.с.30-31), а отже судове рішення набуло чинності та підлягає виконанню, як таке що є остаточним. З цих підстав не може бути предметом повторного перегляду вказане рішення лише у зв`язку з незгодою з ним апелянта, а тому не підлягає задоволенню вимога апеляційної скарги про закриття провадження №741/452/20 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП (що не є помилковим і при посиланні на кваліфікацію ч.1 ст. 183-1 КУпАП, оскільки ця стаття складається з однієї частини). Проте, перевіряючи висновки суду першої інстанції при ухваленні постанови від 22 вересня 2020 року та докази, на які послався суд у своєму рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність його скасування з наступних підстав. Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-2 КУпАП, суд першої інстанції зробив на підставі наступних доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 07 серпня 2020 року, копії постанови Носівського районного суду від 25 травня 2020 року у справі № 741/452/20, копії пояснення ОСОБА_1 від 3 серпня 2020 року, що містяться у справі, направлення ОСОБА_1 на відбування суспільно корисних робіт, копії листів КП «Носівка-Комунальник» від 03 серпня 2020 року, у яких зазначено, що на вказаному підприємстві є можливість відпрацювання суспільно-корисних та громадських робіт з дотриманням дистанції між особами, та листа від 07 серпня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 не приступив до відпрацювання та жодних документів не надав, а також пояснень, наданих самим ОСОБА_1 в судовому засіданні. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 і в засіданні апеляційного суду підтвердив, що виконувати рішення у виді суспільно корисних робіт не буде, оскільки не згоден з ним щодо наявності заборгованості по аліментам, тобто фактично не заперечує умислу на ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, проте матеріали адміністративної справи, що стосуються стадії виконання судового рішення, містять два рішення посадової особи, а саме направлення Начальника Носівського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, які є відмінними між собою, а також з тим направленням, що вручене ОСОБА_1 . Так, ст.183-2 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт. Згідно з приміткою до даної статті, під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у цій статті слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння. Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт. Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо. Виходячи з положень примістки до статті 183-2 КУпАП слідує, що для відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт уповноважена посадова особа органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань видає направлення. Відповідно до направлення №35/16/922/20 від 03.08.2020 року за підписом Начальника Носівського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, що додане в копії до протоколу про адміністративне правопорушення від 07.08.2020 року, встановлено, що ОСОБА_1 направляється для відбування адміністративного стягнення у виді виправних робіт, а приступити має до відпрацювання громадських робіт (а.с.5). Також роз`яснено яким чином має виконуватися покарання. Таке ж направлення було отримане і особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що було встановлено в засіданні апеляційного суду з оригіналу, який був вручений ОСОБА_1 , та зроблено відповідну копію для доручення до матеріалів (а.с.без номера). На противагу цьому, матеріали справи містять і інше направлення, яке також має ідентичний номер та дату складання, проте зроблені в друкованому вигляді (на відміну від першого направлення), а також підпис посадової особи, про те зазначено, що ОСОБА_1 направляється для виконання суспільно корисних робіт (а.с.16) та інше роз`яснення щодо його виконання. Така невідповідність в порядку виконання судового рішення щодо виду стягнення, яке має відбувати особа, незважаючи на наявність чинного рішення суду, залишилась поза увагою суду першої інстанції в даному провадженні, внаслідок недотримання вимог ст. 280 КУпАП, та не може бути усунута в засіданні апеляційного суду, а тому враховуючи ці обставини суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять в собі належних та допустимих доказів, сукупність яких необхідна на встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-2 КУпАП. За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказану скаргу задовольнити частково, постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-2 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного вище адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу. Керуючись ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-2 КУпАП скасувати та закрити адміністративне провадження, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова вступає в закону силу негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. В. Демченко