Постанова 4824 № 355/1367/14-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 березня 2021 року місто Київ справа № 355/1367/14-ц апеляційне провадження № 22-ц/824/499/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Головачова Я.В., суддів: Вербової І.М., Шахової О.В., за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича на ухвалу Баришівського районного суду Київської області у складі судді Коваленка К.В. від 28 жовтня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, в с т а н о в и в : У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. перебуває виконавчий лист № 355/1367/14-ц від 18 грудня 2014 року, виданий Баришівським районним судом Київської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" заборгованості за кредитним договором. Постановою приватного виконавця від 11 серпня 2020 року накладено арешт на його грошові кошти, що містяться на рахунках у банках, в тому числі у АТ КБ "Приватбанк". Згідно з довідкою виданою АТ КБ "Приватбанк" від 13 серпня 2020 року № МSBC8GFP6IG9GTFG ОСОБА_1 має в АТ КБ "Приватбанк"рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на який він отримує заробітну плату. Зазначає, що у зв`язку з накладенням приватним виконавцем арешту на його грошові кошти, що містяться на рахунку для отримання заробітної плати, він не може отримати заробітну плату, що поставило його у скрутне матеріальне становище, так як відсутні кошти на придбання продуктів харчування, необхідних ліків, на оплату комунальних послуг, вважає, що взагалі залишився без засобів до існування та необхідного лікування. Крім того, приватним виконавцем було стягнуто повністю всю заробітну плату з карткового рахунка скаржника в розмірі 3 300 грн. 86 коп. Посилаючись на викладене, скаржник просив суд визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. в частині накладення арешту на грошові кошти, а саме заробітну плату, що міститься на рахунку № НОМЕР_2 відкритому в АТ КБ "Приватбанк" на його ім`я; стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. незаконно списані грошові кошти в розмірі 3 300 грн. 86 коп. Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. про арешт коштів боржника від 11 серпня 2020 року ВП № 62780980. Визнано незаконною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. від 11 серпня 2020 року про арешт коштів боржника, в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на ім`я ОСОБА_1 на рахунок на № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ "Приватбанк". Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П.кошти в сумі 3 300 грн. 86 коп. (заробітна плата) на користь ОСОБА_1 . У поданій апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П., посилаючись неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги. Скаржник зазначає, що він діяв в межах норм чинного законодавства та вживав заходи щодо застереження накладення арешту на рахунки, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом; рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк" на ім`я ОСОБА_1 , не є рахунком із спеціальним режимом використання, оскільки не відповідає визначеним законодавством ознакам такого рахунку, а тому банком було прийнято до виконання постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника;суд безпідставно стягнув з приватного виконавця грошові кошти в розмірі 3 300 грн. 86 коп., оскільки ці кошти були стягнуті з боржника в межах здійснення примусового виконання рішення. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. в судове засідання не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення апеляційної скарги заперечує Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом установлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. перебуває виконавчий лист № 355/1367/14-ц від 4 лютого 2016 року, виданий Баришівським районним судом Київської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" заборгованості за кредитним договором № 2/2011 від 24 січня 2011 року в розмірі 120 670 грн. 80 коп. Постановою приватного виконавця від 11 серпня 2020 року накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на рахунках у банках, в тому числі у АТ КБ "Приватбанк". Згідно з довідкою виданою АТ КБ "Приватбанк" від 13 серпня 2020 року № МSBC8GFP6IG9GTFG ОСОБА_1 має в АТ КБ "Приватбанк"рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на який він отримує заробітну плату. Також на вказану картку (рахунок) може бути зараховано будь-яка інша виплата (переказ). В межах виконавчого провадження з указаного рахунку приватним виконавцем стягнуто 3 300 грн. 86 коп. Постановляючи ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника, які містяться на рахунку для отримання заробітної плати; неправомірні дії приватного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти боржника порушують його право на отримання заробітної плати. Проте погодитись з таким висновком суду не можна з таких підстав. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з частиною 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон № 1404- VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до частини 3 статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. З наведених норм права убачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону № 1404-VIII. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII). Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала. Як убачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. від 11 серпня 2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ на ім`я ОСОБА_1 , зокрема, арештовано грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк", який відкритий на ім`я ОСОБА_1 та використовується для виплати йому заробітної плати Баришівською районною державною адміністрацією (а.с. 13, 22). Наведені обставини підтверджуються довідкою виданою АТ КБ "Приватбанк"від 13 серпня 2020 року № МSBC8GFP6IG9GTFG. Також вказано, що на цей рахунок можуть бути здійснені будь-які інші виплати (перекази) (а.с. 15). Із змісту постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. від 11 серпня 2020 року про накладення арешту на кошти боржника вбачається, що приватний виконавець визначив банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику. АТ КБ "Приватбанк", на яке нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_2 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. За таких обставин, рахунок № НОМЕР_2 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 стали його власністю та набули статусу вкладу, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. від 11 серпня 2020 року про накладення арешту на кошти боржника. Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20). Статтею 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Отже, арешт рахунку боржника не унеможливлює отримання ним заробітної плати, оскільки за його заявою заробітна плата може бути видана готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок суду про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати є необґрунтованим. Також судом першої інстанції помилково застосовано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справах № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року № 916/1572/19, оскільки правовідносини у наведених справах стосуються накладення арешту на рахунки юридичної особи роботодавця - боржника, з яких здійснюється виплата заробітної плати працівникам та сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, а у даній справі правовідносини стосуються питання накладення арешту на рахунок фізичної особи - боржника, призначений для отримання особистих коштів, зокрема, заробітної плати. Не ґрунтується на нормах матеріального права і висновок суду щодо стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. грошових коштів в розмірі 3 300 грн. 86 коп., оскільки вказана сума була стягнута приватним виконавцем в межах виконання судового рішення та на підставі частини 3 статті 13 Закону № 1404- VIII. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 . Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича задовольнити. Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 17 березня 2021 року. Головуючий Судді: