Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/3951/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3951/20 Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л. Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 18 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року (прийняту у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 06.08.2020 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 3 групи не у повному обсязі, як це визначено ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; - зобов`язати відповідача провести позивачу доплату в розмірі 10064,40 грн. разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.11.2020 позовну заяву повернуто особі, яка її подала з підстав, передбачених п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на постанову ВС від 29.12.2020 у справі № 640/21490/19, в якій викладено правову позицію щодо застосування ч. 6 ст. 251 КАС України, де ВС зокрема, зазначив, що повернення поштового відправлення суду з відміткою «закінчення терміну зберігання» не є належним способом вручення судового рішення. Позивачем вчасно не було отримано ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 12.08.2020, оскільки ухвала не була вручена позивачу у день її проголошення або складання, а належним чином її було вручено позивачу лише 15.01.2021, він не мав можливості для вчасного усунення недоліків позовної заяви, а тому судом першої інстанції неправомірно винесено 13.11.2020 ухвалу про повернення позовної заяви. Крім того, відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви позивач не оскаржує відмову у виплаті разової допомоги до 5 травня, а дії відповідача щодо виплати позивачу у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 3 групи не у повному обсязі, як це визначено ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказав, що позивачем у встановлений строк не було виправлено недоліки позовної заяви, а тому судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, належним чином досліджено всі обставини справи, рішення прийнято з урахуванням норм процесуального права і ніяких порушень не допущено. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 витребувано справу із суду першої інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 17.03.2021 в порядку письмового провадження. Статтею 311 КАС України вказано, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, то колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з недодержанням позивачем вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу та надано 10 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду Ухвалою суду першої інстанції від 13.11.2020 позовну заяву повернуто особі, яка її подала з підстав, передбачених п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що оскільки копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 12.08.2020 позивачу направлено на адресу вказану в позовній заяві рекомендованим поштовим відправленням, а конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що відповідно до норм КАС України вважається належним повідомленням, та у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, наявні правові підстави для повернення позовної заяви разом з усіма доданими документами позивачу. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності). Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з вимогами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до пп. 4, 5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 1 ст. 131 КАС України). Так, суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху зокрема зазначив, що до позовної заяви не додано жодного доказу, що підтверджує звернення позивача щодо виплати йому у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 3 групи у повному розмірі, як це визначено ч.5 ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, а також письмової відмови відповідача у такій виплаті, так як, саме відмову позивач і оскаржує. В той же час, відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви позивач не оскаржує відмову у виплаті разової допомоги до 5 травня, а дії відповідача щодо виплати позивачу у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 3 групи не у повному обсязі, як це визначено ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Крім того, позовні вимоги ОСОБА_1 сформульовано аналогічно вимогам зразкової справи № 440/2722/20. Так, ВС у постанові від 29.09.2020 у справі № 440/2722/20 зазначив, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Щодо вимоги суду першої інстанції надати позивачу докази на стадії вирішення питання про відкриття провадження слід звернути увагу, що згідно ч. 5 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому, на стадії відкриття провадження суд першої інстанції не вправі надавати оцінку належності чи достатності доказів. Так, згідно змісту позовної вимоги позивач зазначив обґрунтування порушення його прав оскаржуваними діями відповідача та відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України додав до позову усі наявні у нього докази, а саме: копію довідки від 06.08.2020 (2 прим.); копію посвідчення учасника бойових дій та особи з інвалідністю (2 прим.); копію підтвердження отримання коштів (2 прим.) Таким чином, позивач надав достатні, на його думку, докази в обґрунтування позовних вимог, щодо незаконності дій відповідача, а саме не виплати допомоги в належному розмірі (підтверджено розмір). Оцінка цих доказів судом повинна бути надана за результатами судового розгляду справи, під час вирішення питання про відкриття провадження. При цьому відповідно ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Окрім цього, повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що оскільки копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 12.08.2020 позивачу направлено на адресу вказану в позовній заяві рекомендованим поштовим відправленням, а конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що відповідно до норм КАС України вважається належним повідомленням, та у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, наявні правові підстави для повернення позовної заяви разом з усіма доданими документами позивачу. Однак колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке. За приписами ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. В свою чергу, положення КАС України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою "повернення кінець терміну зберігання" ("за закінченням встановленого строку зберігання"), така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання. Подібна правова позиція викладена в постановах ВС від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 09.11.2020 у справі № 752/4407/20 та від 12.12.2020 у справі № 640/21490/19. Апеляційний суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08.11.2018, у справі "Созонов та інші проти України", в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні. Таким чином, колегія суддів вважає, що повернення поштового відправлення, яким позивачу направлено копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків позовної заяви, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року скасувати. Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.