Постанова 4855 № 620/3363/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3363/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: представника позивача - адвоката Маслака М.С., представника відповідача - Паншиної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держаної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Житлоінвест» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство «Житлоінвест» (далі - позивач, ПП «Житлоінвест») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2020, а саме: - №0000950402, яким нараховано штрафні санкції в сумі 871 509,00 грн; - № 0000960402, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 1 092 033,00 грн; - № 0000970402, яким збільшено суму податку на додану вартість на суму 1 810 470,00 грн, з них: 1 206 980,00 грн за податковим зобов`язанням, 603 490,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішень контролюючого органу, зокрема зазначено, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2019 року в розмірі 1 400 000 грн. відшкодована на поточний рахунок підприємства 29.01.2020. Відповідач підтвердив заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування, однак під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки дійшов протилежних висновків в частині суми 84 841,00 грн., що є на думку позивача недопустимим, оскільки відповідно до вимог підпункту «а» пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування є узгодженою. У позивача наявні всі необхідні бухгалтерські та податкові документи по господарським операціям, що перевірялися, а також відповідні розрахункові документи, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, що повністю підтверджують законність нарахування ПП «Житлоінвест» податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів послуг та товарів на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту. Виходячи з висновків, викладених в Акті перевірки, вбачається відсутність з боку контролюючого органу зауважень щодо змісту первинних і розрахункових документів, складених за результатом вказаних операцій. Крім того, в акті перевірки відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не підтверджено належними доказами того, що правочини позивачем вчинено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Визначена у відсотках величина за 2018 рік 39,14 % застосовується у місяцях 2019 року, де є оподатковувані та звільненні від оподаткування податком на додану вартість операції. ПП «Житлоінвест» визначено розмір частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) за 2019 рік, відповідно до якого підприємством визначено частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях у розмірі 8,69 % та відповідно в неоподатковуваних операціях у розмірі 91,31%. Визначена у відсотках величина за 2019 рік 91,31% застосовується при річному перерахунку податкових зобов`язань. Також зазначається, що за відсутності підпису посадових осіб контролюючого органу в акті перевірки, які його склали, він не є чинним, та не може слугувати підставою для нарахування платнику податків податкових зобов`язань. Відпустка посадової особи контролюючого органу не є поважною причиною або підставою для звільнення контролюючого органу від обов`язку по підписанню акту перевірки. Позивач вважає, що висновок про порушення ПП «Житлоінвест» податкового законодавства, висловлений відповідачем в Акті перевірки від 06.07.2020 №374/25-01-04-01-09/36430901, є необґрунтованим, а сам Акт неналежним чином оформлений, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, є протиправними і підлягають скасуванню. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0000950402, №0000960402, №0000970402. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Чернігівській області подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що податковий орган діяв на підставі та у межах повноважень, а судом першої інстанції прийнято до уваги лише доводи позивача. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі №620/3363/20, встановлено строк до 10 березня 2020 року для подання відзиву на апеляційну скаргу. Іншою ухвалою від 10 лютого 2021 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 березня 2021 року. Від ПП «Житлоінвест» надійшов відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачаються заперечення щодо аргументів відповідача, зазначається що вони є ідентичними наведеним у відзиві на адміністративний позов та в Акті перевірки, повністю повторюють вже досліджені судом першої інстанції доводи, тому наводити повторно протилежні аргументи не є доцільним. В судовому засіданні представники сторін надали пояснення, представник відповідача підтримав доводи та підстави апеляційної скарги, представник позивача проти них заперечував. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що з 22 по 26 червня 2020 року ГУ ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Житлоінвест». Згідно Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Житлоінвест» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2020 року від 06.07.2020 № 374/25-01-04-01-09/36430901 (надалі також Акт перевірки) документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення вимог п. 199.1, п. 199.2, п. 199.4 ст. 199 п. 200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Кодексу, розділу III, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21; завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) на 581 006,00 грн, в т.ч. по декларації за листопад 2019 року в сумі 84 841,00 грн та декларації за квітень 2020 року в сумі 496 165,00 грн завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податково) періоду р. 21 в розмірі 1 092 033,00 грн, завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду р. 19 на суму 1 588 198,00 грн та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету р. 18 на суму 1 206 980,00 грн, в т.ч. за грудень 2019 року в сумі 1 161 141,00 грн, та січень 2020 року в сумі 45 839,00 грн; перевіркою не встановлено порушень при відображенні ПП «Житлоінвест» в декларації за квітень 2020 року, з урахуванням даних декларацій платника за січень 2019 року - березень 2020 року від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у сумі 110 776,00 грн та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 110 776,00 грн. На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області сформувало наступні податкові повідомлення - рішення від 27.07.2020 року, які оскаржуються у даній справі: - № 0000950402, відповідно до якого згідно з п. 54.3 статті 54, п. 57.3 статті 57, пунктом 58.1 статті 58, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, статті 82, п.123.1 ст. 123, п. 198.5 ст.198, п.200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.14 статті 200 ПК України встановлено порушення п. 198.5 статті 198, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, розділів IV, V, VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 № 21 та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за деклараціями: від 20.12.2019 № 9307513048, звітний період 11.2019, сума завищення бюджетного відшкодування 84841,00 грн, штрафні фінансові санкції 42420,50 грн; від 20.05.2020 № 9111884968, звітний період 04.2020, сума завищення бюджетного відшкодування 496165,00 грн, штрафні фінансові санкції 248082,50; - № 0000960402, відповідно до якого згідно з п. 54,3 статті 54 та п. 58.1 статті 58 ПК України, п. 44.1 статті 44, п. 185.1 ст. 185, п.198.5 статті 198, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 статті 200 ПК України встановлено порушення п. 44.1 статті 44, п. 185.1 ст. 185, 198.5 статті 198, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 статті 200 ПК України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та згідно з декларацією від 20.05.2020 №9111884968, сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 1 092 033,00 грн.; - № 0000970402, відповідно до якого встановлено порушення п. 198.5 статті 198, п. 200.1 п. 200.4, п. 200.7 п. 200.8 статті 200 ПК України. У зв`язку з цим згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 статті 54, п. 58.1 статті 58, п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 статті 200 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 1 810 470,00 грн, а саме, сума грошового зобов`язання: за податковим зобов`язанням складає 1 206 980,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 603 490,00 грн. Судом першої інстанції встановлені також такі фактичні обставини справи. Між ПАТ «Чернігівобленерго» як Постачальником та ПП «Житлоінвест» як Споживачем 18.12.2015 року укладено Договір про постачання електричної енергії №1058, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Між ТОВ «Енера Чернігів» як Постачальником та ПП «Житлоінвест» як Споживачем 01.01.2019 року укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 31104291, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Фактичне надання послуг з постачання активної електричної енергії підтверджується копіями актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії: від 31.01.2019 №2101058/9809/1, № 3104291/9666/1, від 31.03.2018 № 3104291/33073/1, від 30.04.2019 №290222/50266/1, № 2101058/59009/1, № 2101058/59009/1, від 31.05.2019 № 2101058/76050/1, №2101058/76050/1, № 3104291/73531/1, № 290222/72367/1, від 30.06.2019 № 290222/92221/1, №3104291/88520/1, № 2101058/88564/1, від 31.07.2019 № 3104291/110516/1, №2101058/116552/1, від 31.08.2019 № 2101058/135017/1, № 3104291/140566/1, від 30.09.2019 №290222/160495/1, № 3104291/167102/1, № 2101058/161089/1, від 31.10.2019 №2101058/173803/1, № 3104291/177862/1, № 290222/180032/1, від 30.11.2019 №2101058/194521/1, № 3104291/198695/1, від 31.12.2019 № 2101058/222478/1, №290222/220783/1, № 3104291/213636/1. А також Актами за перетікання електроенергії від 31.01.2019, 31.03.2019, 31.05.2019, 30.06.2019. Постачальником складено Податкові накладні: від 28.02.2019 за №1003, № 136, № 1420, №40 № 745; від 30.04.2019 за № 1596, № 91; від 31.05.2019 за № 377; від 30.06.2019 за № 829, №1655, № 84; від 31.07.2019 за № 117, № 753; від 31.08.2019 за № 170, № 1283; від 30.09.2019 за № 1937; від 31.10.2019 за № 13077, № 2265. Між ПрАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» як Замовником, ПрАТ «Житлоінвест» як Інвестором та ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» як Генеральним підрядником 10.06.2015 року укладено Договір № 72, предметом якого є будівництво доступного житла багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими об`єктами соціальної інфраструктури, господарськими приміщеннями, автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі. Факт виконання Договору підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт: № 2 за червень 2019 року, № 3 за липень 2019 року, № 4 за серпень 2019 року, № 5 за вересень 2019року, № 1 за вересень 2019 року, № 2 за жовтень 2019 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), з яких вбачається вартість виконаних робіт, об`єми виконаних будівельних робіт. Постачальником складено податкові накладні від 09.01.2019 № 21, від 16.01.2019 №43, від 29.01.2019 № 100, від 06.02.2019 № 23, від 12.02.2019 № 40, від 19.02.2019 № 61, від 20.02.2019 № 64, від 28.02.2019 № 101, 102, від 15.04.2019 № 36, від 19.04.2019 № 53, від 31.05.2019 № 101, від 07.06.2019 № 18, від 10.06.2019 №22, від 05.06.2019 № 10, від 27.06.2019 № 88, від 05.06.2019 № 11, від 10.06.2019 №

27. Між ГУ НП Чернігівській області, ПП «Житлоінвест» та ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» 10 жовтня 2016 року укладено Договір № 949 про будівництво житла, предметом якого є будівництво об`єктів на земельній ділянці відповідно до проектної документації. Факт виконання Договору підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт № 8 за січень 2019 року, № 3 за лютий 2019 року, № 9 за лютий 2019 року, № 10 за квітень 2019 року, № 4 за квітень 2019 року, № 5 за травень 2019 рок № 11 за червень 2019 року, № 6 за червень 2019 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2019 року, за лютий 2019 року, за квітень 2019 року, за травень 2019 року, за червень 2019 року. Між ПП «Житлоінвест» як Замовником та ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» як Підрядником 01.07.2019 року укладено Договір № 48, відповідно до якого Підрядник зобов`язується виконати робот з опорядження квартир житлового будинку, а Замовник зобов`язується прийняти виконану роботу згідно Акту приймання виконаних робіт та здійснити оплату виконаних робіт. Факт виконання Договору підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2019 року, № 2 за вересень 2019 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року, вересень 2019 року. Підрядником складено Податкові накладні: від 06.08.2019 № 7, від 08.08.2019 № 13, від 27.08.2019 №67, від 29.08.2019 № 77, від 10.09.2019 № 24, від 05.09.2019 №

16. Між КП «Служба єдиного замовника» як Замовником, ПП «Житлоінвест» як Інвестором та ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» як Генпідрядною організацією 11.06.2015 року укладено Договір №30, предметом якого є: будівництво доступного житла - багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими об`єктами соціальної інфраструктури, господарськими приміщеннями, автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі на орендованій земельній ділянці; будівництво доступного житла - багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими об`єктами соціальної інфраструктури, господарськими приміщеннями, автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі на орендованій земельній ділянці; будівництво доступного житла - багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими об`єктами соціальної інфраструктури, господарськими приміщеннями, автономним джерелом теплопостачання та поруч розташованим приміщенням для збирання твердих побутових відходів в на орендованій земельній ділянці. Також Сторонами укладено додаткові угоди до даного договору. Факт виконання Договору підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт № 6 за травень 2019 року, № 7 за червень 2019 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2019 року, за червень 2019 року. Генпідрядною організацією складено податкові накладні від 24.05.2019 № 88, від 17.05.2019 № 69, від 08.05.2019 № 21, від 07.05.2019 № 14, від 10.06.2019 № 25, від 27.06.2019 №87. Між КП «Служба єдиного замовника» та ПрАТ «Житлоінвест» складено Акти наданих послуг від 31.01.2019 № 4, від 31.01.2019 № 5, від 28.02.2019 № 40, від 28.02.2019 № 41, від 30.04.2019 № 41, від 30.04.2019 № 42, від 31.05.2019 № 176, від 31.05.2019 № 177, від 30.06.2019 № 251, від 30.06.2019 № 252, від 31.07.2019 № 295, від 31.07.2019 № 296, від 31.08.2019 № 367, від 31.08.2019 № 368, від 30.09.2019 № 427, від 30.09.2019 № 426, від 30.10.2019 № 467, від 31.10.2019 № 468, від 30.11.2019 № 551, від 30.11.2019 № 552, від 31.12.2019 № 601, від 31.12.2019 №

602. КП «Служба єдиного замовника» складено податкові накладні: від 28.01.2019 № 26, від 13.02.2019 № 17, від 16.04.2019 № 19, від 30.06.2019 № 33, від 08.05.2019 № 5, від 16.07.2019 № 20, від 31.07.2019 № 45, від 20.08.2019 № 22, від 30.09.2019 № 48, від 18.10.2019 № 34, від 26.11.2019 № 40, від 11.12.2019 №

16. Між ПП «Житлоінвест» як 3амовником та АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» як Виконавцем складено Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 7901557 за договором № 03А140-9336-19 від 19.06.2019, № 79024733 за договором № 29А140-13239-19 від 19.09.2019, № 79021573 за договором №29А140-13239-19 від 19.09.2019, № 69002257 за договором № 32А140-2094-19 від 01.02.2019, № 69002258 за договором № 32А140-2095-19 від 01.02.2019. Виконавцем складено податкові накладні від 05.02.2019 № 859, від 05.02.2019 № 858, від 10.07.2019 №1123, від 20.09.2019 № 2184, від 22.10.2019 № 3605. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) складено між ПП «Житлоінвест» та: ПП «Техкомсервіс» № Ц-0001036, № Ц-0000916, № Ц-0001074, № Ц-0001036, яким складено податкові накладні від 30.11.2019 № 97, від 30.09.2019 №141, від 31.10.2019 № 96, від 31.12.2019 № 69; ТОВ «Лусі» №ОУ-0000001, яким складено податкову накладну від 15.08.2019 № 1; КП «Ніжинське управління водопровідного-каналізаційного господарства» від 04.01.2019 № 54, від 08.02.2019 № 168, від 15.07.2019 № 274, від21.08.2019 № 365, від 20.09.2019 № 382, від 15.10.2019 № 222від 13.11.2019 № 240, яким складено податкові накладні від 01.01.2019 № 107, від 15.07.2019 № 565, від 21.08.2019 № 799, від 20.09.2019 № 835, від 15.10.2019 № 466, від 13.11.2019 № 500; КП «Чернігівводоканал» ЧМР від 25.01.2019 № 30007, від 26.12.2018 № 30007, від 25.02.2019 № 30007, від 26.03.2019 № 30007, 23.04.2019 № 30007, 23.04.2019 № 30007, 26.06.2019 № 30007, 22.07.2019 № 30007, 23.08.2019 № 30007, 23.10.2019 № 30007, 23.10.2019 № 30007, 25.11.2019 № 30007, яким складено податкові накладні від 15.01.2019 № 330, від 08.02.2019 № 276, від 01.03.2019 № 3, від 01.04.2019 № 9, від 26.04.2019 №1411, від29.05.2019 № 1464, від 02.07.2019 № 73, від 26.07.2019 № 1857, від 30.08.2019 № 1658, від 25.10.2019 № 923, від 05.11.2019 № 59, від 28.11.2019 № 1702, від 30.01.2019 № 1028; ТОВ «Чернігівська РСУ» № ОУ-0000016, № ОУ-0000025, № ОУ-0000033, яким складено податкові накладні від 28.12.2019 № 4, від 30.09.2019 № 5, від 27.06.2019 № 9; AT «Державний експортно-імпортний банк України» до Договору від 21.08.2019 №І26000000011988-980-322313, яким складено податкову накладну від 29.08.2019 № 9726; ТОВ «Чернігівінвест» № ОУ-0000088, № ОУ-0000098, яким складено податкові накладні від 30.11.2019 № 8, від 31.10.2019 №

11. Позивачем до податкового органу подано податкові декларації з податку на додану вартість за 12 місяць 2018 року, 1-12 місяці 2019 року, 1-4 місяці 2020 роки. Також ним подано податкові накладні: від 30.04.2019 № 13, від 31.05.2019 № 17, від 31.07.2019 № 28, від 31.08.2019 № 13, від 30.09.2019 № 17, від 31.10.2019 № 15, від 30.11.2019 №15, від 29.11.2019 № 16, від 31.12.2019 № 23, від 10.12.2019 № 11, від 30.04.2019 № 14, від 31.05.2019 № 18, від 31.07.2019 № 29, від 31.08.2019 № 14, від 30.09.2019 № 18, від 31.10.2019 №16, від 30.11.2019 № 17, від 31.12.2019 № 24 (а.с. 183-200, том 1) та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 31.12.2019 № 15, від 31.12.2019 № 16, від 31.12.2019 № 17, від 30.12.2019 № 4, від 31.12.2019 № 23, від 30.12.2019 № 5, від 30.12.2019 № 6, від 31.12.2019 № 19, від 31.12.2019 № 20, від 31.12.2019 № 21, від 31.11.2019 № 22, від 31.12.2019 № 11, від 31.12.2019 № 10, від 31.12.2019 № 9, від 31.12.2019 № 14, від 31.12.2019 № 12, від 31.12.2019 №8, від 31.12.2019 № 7 до податкових декларацій від 30.04.2019 № 14, від 31.05.2019 № 18, від 31.07.2019 № 29, від 31.07.2019 № 29, від 31.07.2019 № 29, від 31.08.2019 № 14, від 31.08.2014, від 30.09.2019 № 18, від 30.09.2019 № 18, від 31.10.2019 № 16, від 30.11.2019 № 17, від 31.12.2019 № 24, від 31.12.2019 № 24, від 30.11.2019 № 17, від 31.10.2019 № 16, від 30.09.2019 № 18, від 31.07.2019 № 29, від 31.05.2019 № 18, від 30.04.2019 № 14 відповідно. Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 12 жовтня 2020 року та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України передбачено, що звільняються від оподаткування, зокрема, операції з: постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом. Згідно пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Пунктом 198.6 статті 198.6 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно підпунктів 199.1, 199.2, 199.4 статті 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку. В пункті 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) передбачено, що розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Відповідне нарахування податкових зобов`язань сум податку на додану вартість у рядках 4.1 та 4.2 здійснюється згідно із часткою використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях, визначеною в таблиці 1 «Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Д7) (додаток 7). Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року. Коригування податкових зобов`язань у зв`язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу, здійснюється платником податку за підсумками календарного року. Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 «Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Д7) (додаток 7). Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-11.3 статті 200-1-цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до пунктів 200.7, 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. Пунктом 200.10 статті 200 ПК України передбачено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки (пункт 200.12 статті 200 ПК України). Згідно підпункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України). В пункті 201.8 статті 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченомустаттею 183 цього Кодексу. Згідно підпункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Як вже встановлено колегією суддів, ПП «Житлоінвест» здійснювало постачання житла, яке відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України звільняється від оподаткування. Договорами від 10.06.2015 № 72, від 10.10.2016 року № 949 про будівництво житла, складеними на їх підставі актами прийому-передачі виконаних робіт підтверджується те, що позивач при будівництві об`єктів житлової нерухомості виступав у якості інвестора будівництва, а саме будівництво здійснювало Дочірнє підприємство «УкрСіверБуд» Закритого акціонерного товариства «ДСК». Із змісту Акту перевірки вбачається, що визначена позивачем у відсотках частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях за 2018 рік становить 60,86 % та застосовується у місяцях 2019 року, де є оподатковувані та звільненні від оподаткування податком на додану вартість операції. Визначена у відсотках частка за 2019 8,69 % застосовується при річному перерахунку податкових зобов`язань. Перевіркою вказане підтверджується. За результатами аналізу Акту перевірки встановлено, що у відповідача, за період, який перевірявся, зауваження щодо правильності визначення відсотка та суми операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість відсутні. Також відсутні зауваження щодо правильності обчислення сум та формул розрахунку відсотків операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість в цих періодах, відсутня вказівка щодо взаємодії позивача з контрагентами, які визнані такими, що використовуються для незаконного збільшення податкового кредиту. Крім того, в Акті перевірки відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не підтверджено належними доказами те, що правочини позивачем вчинено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, з його боку відсутні зауваження щодо змісту первинних і розрахункових документів. Відсутні такі зауваження і в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Чернігівській області. Як вірно зазначає у рішенні суд першої інстанції, претензії відповідача полягають не у тому, що позивачем не сплачено податок на додану вартість або неправильно його обчислено, а у тому, що період розрахунку не відповідає поданим деклараціям. Проте, вказане не підтверджується документально наданою до матеріалів справи первинною документацією. При цьому відповідач мав всю необхідну інформацію впродовж періоду, що перевірявся: отримав декларації, розрахунки від позивача, реєстри податкових накладних, які ним прийняті у встановленому порядку. Однак, ГУ ДПС у Чернігівській області не повідомляло позивача про обставини невідповідності періоду. За результатами камеральної перевірки таких невідповідностей не встановлено. Також відповідачем окрім посилання на загальні правові норми, які б обґрунтовували та підтверджували правильність перенесення сум в інші періоди, не надано інших доказів у підтримку своєї позиції. Надані позивачем до матеріалів справи документи підтверджують законність нарахування ПП «Житлоінвест» податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів послуг та товарів на підставі яких відповідні суми податку на додану вартість у складі вартості придбаних послуг включені до податкового кредиту. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Колегія суддів зазначає також, що відповідачем не наведено доводів стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а загальний зміст апеляційної скарги повторює Акт перевірки та відзив на позовну заяву, наявні у справі, та яким вже надано ґрунтовну оцінку судом першої інстанції. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дотримано норм процесуального права. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №620/3363/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина Судді Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко