Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/12641/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/12641/25 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Карпушової О.В., Ключковича В.Ю., при секретарі судового засідання Харечко Ю.В., за участі представника позивача - Карети О.О., представника відповідача - Паншини І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Профіт» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ Профіт» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «В4») №13096/ж10/25-01-07-00 від 24.07.2025, яким ТОВ «ТМ Профіт» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 368 836,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки про існування у платника податків порушень законодавства з питань оподаткування не відповідають дійсності та суперечать діючому законодавству та фактичним даним. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких винесено таке повідомлення-рішення, є необґрунтованими та безпідставними, а тому податкове повідомлення-рішення №13096/ж10/25-01-07-00 від 24.07.2025 підлягає скасуванню. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області №13096/ж10/25-01-07-00 вiд 24.07.2025 в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму податку на додану вартість 262 301,28 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що платником податків не надані на перевірку чеки з АЗС на суму ПДВ 106 534,72 грн. В ході проведення перевірки встановлено факт заправки дизельним паливом, паливними картками, які не закріплені за жодним транспортним засобом. Апелянт зазначає, що платником податків не надано до перевірки звіти супутникової системи моніторингу палива (GPS-трекерів), в результаті чого неможливо встановити джерело даних для первинних документів по списанню ПММ. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку та первинних документів, відсутність чеків на отримання палива, неможливість встановлення заправки транспортних засобів по транспортним карткам, які не закріплені за автомобілями, також невідповідність даних між придбанням та оприбуткуванням в бухгалтерському обліку. Вважає, що в сукупності даних порушень неможливо підтвердити використання придбаного дизельного палива у господарській діяльності та підтвердити фактичне списання дизельного палива. У зв`язку із викладеним зазначає, що ТОВ «ТМ Профіт» використано дизпаливо поза межами господарської діяльності підприємства, що свідчить про порушення підприємством п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Підприємством не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку з використанням дизельного палива не в господарській діяльності підприємства на загальну суму ПДВ 368 836,00 грн. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026 та від 05.05.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Профіт» до суду 10.06.2026 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник відповідача у судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Представник позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 08.10.2024 по 14.10.2024 працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, направлень від 07.10.2024 №2607/ж3/25-01-07-01-01, №2608/ж3/25-01-07-01-01, наказу від 07.10.2024 №1461-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТМ Профіт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої складено акт від 23.10.2024№14931/ж5/25-01-07-01-01. Перевіркою встановлено порушення платником податків п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України, абз.4 п.п.5 п.4 розділ V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 «Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 368 836 грн, в т.ч. за серпень 2024, на суму 368 836 грн. Не погодившись із зазначеними вище висновками, ТОВ «ТМ Профіт» подало заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 25.11.2024 №2004/Ж12/25-01-07-01-06 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТМ Профіт» на підставі пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в частині питань, викладених в запереченні Товариства, а саме щодо підтверджуючих документів (чеків з АЗС) щодо фактичного отримання палива, видатковими накладними заповненими з порушенням обов`язкових реквізитів, заправкою дизельного палива паливними картками не закріпленими за транспортними засобами та дефектності заповнення подорожніх листів. На виконання зазначеного рішення в період з 03.12.2024 по 09.12.2024 працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області на підставі пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, направлень від 27.11.2024 №3285/ж3/25-01-07-01-01, №3286/ж3/25-01-07-01-01, наказу від 25.11.2024 №1818-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТМ Профіт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в частині питань, викладених в запереченні від 05.11.2024 на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 23.10.2024 №14931/ж5/25-01-07-01-01, за наслідками якої складено акт від 16.12.2024 №17797/ж5/25-01-07-03-01. Перевіркою встановлено порушення платником податків п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України, абз.4 п.п.5 п.4 розділ V Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 «Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 368 836 грн, в т.ч. за серпень 2024 на суму 368 836,00 грн. За результатами перевірки, які викладені в акті від 16.12.2024 №17797/ж5/25-01-07-03-01, ГУ ДПС у Чернігівській області прийняте податкове повідомлення-рішення вiд 10.01.2025 №656/ж10/25-01-07-00, яким ТОВ «ТМ Профіт» зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 368 836,00 грн. Не погодившись із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням ТОВ «ТМ Профіт» оскаржило його до Державної податкової служби України. Рішення Державної податкової служби України від 03.04.2025 №9321/6/99-00-06-01-03-06 скаргу ТОВ «ТМ Профіт» задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.01.2025 №656/ж10/25-01-07-00, зобов`язано ГУ ДПС у Чернігівській області вжити заходи відповідно до вимог пп.78.1.12 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України. У подальшому, в період з 30.05.2025 по 05.06.2025 на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, направлень від 29.05.2025 №2073/ж3/25-01-07-01-01, №2074/ж3/25-01-07-01-01, наказу від 29.05.2025 №1231-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТМ Профіт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, із питань визначених у рішенні ДПС України про результати розгляду скарги від 03.04.2025 №9321/6/99-00-06-01-03-06 у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки від 16.12.2024 №17797/ж5/25-01-07-03-01. За результатами такої перевірки складено акт від 17.06.2025 №10811/ж5/25-01-07-02-01. Відповідно до висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, від 17.06.2025 №10811/ж5/25-01-07-02-01, встановлено порушення платником податків: - п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п. «г» п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України, абз.4 п.п.5 п.4 розділ V Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 «Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 368 836 грн, в т.ч. за серпень 2024 на суму 368 836 грн. На підставі викладених в акті перевірки від 17.06.2025 №10811/ж5/25-01-07-02-01 висновків ГУ ДПС у Чернігівській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 №13096/ж10/25-01-07-00, яким ТОВ «ТМ Профіт» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 368 836,00 грн. Не погоджуючись із прийнятим суб`єктом владних повноважень податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволених позовних вимог, то саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з положенням п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів. Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України. Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг. Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. Водночас пп. "г" п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі положень підпункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України слід встановити факт неоподатковуваного/ негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів. Правове регулювання, запроваджене згаданим вище пп. "г" п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов`язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. При цьому, слід зауважити, що не обов`язково період, у якому були віднесені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, та період, в якому за визначених Податковим кодексом України умов має здійснюватися нарахування грошових зобов`язань відповідно до підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, мають співпадати. Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій, передбачених пунктом 198.5 статті 198 цього Кодексу, база оподаткування щодо необоротних активів визначається виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, яка склалася станом на початок звітного податкового періоду, протягом якого здійснюються відповідні операції, а за відсутності обліку таких активів - виходячи зі звичайної ціни. Щодо товарів та послуг база оподаткування визначається виходячи з вартості їх придбання. Абзацом першим пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до складу податкового кредиту не можуть бути віднесені суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів чи послуг, якщо такі суми не підтверджені належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними або розрахунками коригування до них, митними деклараціями (у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються відповідні суми податку при ввезенні товарів на митну територію України), а також іншими документами, визначеними пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України. Водночас абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платника податку на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі із дотриманням вимог законодавства щодо використання кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи та забезпечити її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені Податковим кодексом України. Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт їх здійснення. Такі документи повинні складатися безпосередньо під час проведення господарської операції, а у випадку неможливості - одразу після її завершення. Системний аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що положення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України закріплюють правило «першої події», відповідно до якого податкова накладна складається саме на дату виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у постачальника товарів чи послуг. Податкова накладна, яка належним чином складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, є достатньою та належною підставою для включення покупцем відповідних сум податку до складу податкового кредиту. Таким чином, у випадку, коли платник податку на додану вартість починає використовувати товари, послуги або необоротні активи, придбані з ПДВ та за якими було сформовано податковий кредит, в операціях, що не пов`язані з його господарською діяльністю, у нього виникає обов`язок нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, за винятком випадків, прямо передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу. При цьому для застосування положень пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України необхідним є встановлення факту використання відповідних товарів, послуг чи необоротних активів у неоподатковуваних операціях або поза межами господарської діяльності платника податків. Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі №360/4169/21. Крім того, Верховний Суд у постановах від 10 жовтня 2024 року у справі №814/476/18 та від 11 грудня 2024 року у справі №320/37379/23 наголосив, що визначальним критерієм для застосування підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України є саме використання придбаних товарів, послуг або необоротних активів поза межами господарської діяльності платника податків. Як вбачається з акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що в ході проведення перевірки встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку та первинних документів, відсутність чеків на отримання палива, неможливість встановлення заправки транспортних засобів по транспортним карткам, які не закріплені за автомобілями, також невідповідність даних між придбанням та оприбуткуванням в бухгалтерському обліку. В сукупності даних порушень неможливо підтвердити використання придбаного дизельного палива у господарській діяльності та підтвердити фактичне списання дизельного палива. Наведені в акті перевірки висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що у зв`язку з частковою відсутністю підтверджуючих документів (чеків з АЗС) щодо фактичного отримання палива, заправкою дизельного палива паливними картками не закріпленими за транспортними засобами, невідповідність між первинними документами та данними бухгалтерського обліку, за перевіряємий період неможливо підтвердити використання даного палива в господарській діяльності підприємства. В акті перевірки зазначено, що ТОВ «ТМ Профіт» використано дизпаливо поза межами господарської діяльності підприємства, що свідчить про порушення підприємством п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань з податку на додану вартість. За таких обставин визначальним для правильного вирішення даного спору є встановлення факту використання або невикористання позивачем придбаного дизельного палива у межах власної господарської діяльності. Відповідно до фактичних обставин справи, між ТОВ «ТМ Профіт» (Покупець) та ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток від 25.07.2022 №53ПК-24866/22, за умовами якого Продавець зобов`язується передавати у власність Покупцеві Товари та надавати Послуги з використанням ПК (паливні картки) на АЗС, а Покупець зобов`язується приймати Товари (п.2.1.); з метою належного виконання Покупцем умов цього Договору щодо замовлення та отримання Товарів і Послуг, Продавець, на період дії Договору, забезпечує Покупця Паливними картами в необхідній Покупцю кількості (п.2.3.); факт передачі ПК та ПІН-кодів до них Покупцю підтверджується відповідним Актом приймання-передачі ПК (п.2.4.); Продавець зобов`язаний забезпечити надання Пред`явникам ПК чеків POS-терміналу та касового апарату за результатами здійснення Транзакцій (пп.5.2.5. п.5.2.) (т. 2 а.с. 203-207). Між ТОВ «ТМ Профіт» (Покупець) та ТОВ «е-Кард ЮА» (Постачальник) укладено договір від 22.03.2023 №002110123/23, за умовами якого Постачальник зобов`язується забезпечити Покупцеві поставку Товарів та Послуг в Мережі станцій через систему Е100, з використанням карток, а Покупець зобов`язується приймати Товари (бензин, дизельне паливо, AdBlue, зріджений нафтовий газ-паливо, інші види нафтопродуктів та продуктів нафтопереробки) та Послуги (мийка, стоянка використання платних доріг, послуг «Call-center», послуга автосервісу, конвою, інші послуги, які надаються з використанням Картки або її ідентифікаційних даних) у власність та оплачувати їх вартість на умовах даного Договору» (п.1.1.); поставка Товару Покупцю здійснюється партіями, па умовах EXW, шляхом заправлення транспортного засобу через паливо роздавальні колонки, з використанням Терміналів. Товар відпускається при умові: пред`явлення карти Покупцем (пред`явником карти) та правильного введення ПІН-коду (п.3.2.); право власності на Товар переходить до Покупця в момент заправлення Товаром транспортного засобу (п.3.3.); Покупець зобов`язаний забезпечити підписання Чеків/Карт чеків, отриманих після здійснення Угоди (пп. 5.3.7. п.5.3.) (т.2 а.с. 192-196). Між ТОВ «ТМ Профіт» (Покупець) та ТОВ «Європейські паливні рішення» (Постачальник) укладено договір від 15.01.2024 №002110123, за умовами якого постачальник зобов`язується забезпечити Покупцеві поставку Товарів та Послуг в Мережі станцій через систему Е100, з використанням карток, а Покупець зобов`язується приймати Товари та Послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах даного Договору (п.1.1.); поставка Товару Покупцю здійснюється партіями, на умовах EXW, шляхом заправлення транспортного засобу через паливо роздавальні колонки, з використанням Терміналів. Товар відпускається при умові: пред`явлення карти Покупцем (пред`явником карти) та правильного введення ПІН-коду»( п.3.2.); Право власності на Товар переходить до Покупця в момент заправлення Товаром транспортного засобу(п.3.3.); покупець зобов`язаний забезпечити підписання Чеків/Карт чеків, отриманих після здійснення Угоди (пп. 5.3.7. п.5.3.) (т. 2 а.с. 197-201). По взаємовідносинах з вказаними контрагентами за період жовтень 2022 року-серпень 2024 року, ТОВ «ТМ Профіт» надані документи щодо придбання дизельного палива, а саме видаткові накладні, рахунки-фактури, накладні на відпуск товарів, акти звірки товарів та наданих послуг, чеки на придбання палива (через паливні картки). Також надано документи на підтвердження використання пального у господарській діяльності, зокрема акти про їх списання, товарно-транспорті накладні, транспортні накладні CMR, дані трекерів, подорожні листи, звіти про використання коштів, виданих на відрядження, накази про закріплення транспортних засобів за водіями, накази про закріплення пластикових карток, накази про направлення у відрядження. За результатами господарських операцій позивачем було складено і подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних відповідні податкові накладні. Вказані господарські відносини відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 105, 203, 361, 362, 631 за 01.10.2022-31.08.2024, картками рахунків 203, 631, 632 (т. 1 а.с. 158; т. 2 а.с. 186; т. 2 а.с. 222-254). Виходячи із вищевстановленого, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що подані позивачем для перевірки та до суду первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між зазначеними контрагентами щодо придбання товарів/послуг. З матеріалів справи вбачається, що контролюючий орган визнає факт господарських операцій та правомірність реєстрації платником податків податкових накладних, оскільки такі не зупинені, а також включені до складу податкових зобов`язань. При цьому, суд звертає увагу, що саме на контролюючий орган покладається обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Водночас відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що позивачем порушено вимоги п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України, не наведено в чому ж саме полягає порушення зазначених вище пунктів Податкового кодексу України. Так, єдиним обґрунтуванням висновків про заниження позивачем зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 368 836,00 грн, є посилання контролюючого органу на висновки про неможливість підтвердження отримання дизпалива та використання його поза межами господарської діяльності в зв`язку з відсутністю у товариства його на залишках. Однак, вказані доводи є не обґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи. Позивачем на підтвердження використання пального у господарській діяльності надані усі передбачені податковим законодавством документи, в т.ч. і документи на його придбання (рахунки, накладні, платіжні доручення, банківські документи, акти, частково чеки) і на їх використання акти про списання, ТТН, CMR, дані трекерів, подорожні листи. Оскільки під час апеляційного розгляду не підтвердилися висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №13096/ж10/25-01-07-00 вiд 24.07.2025 в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму податку на додану вартість 262 301,28 грн є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для часткового задоволення позову. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено. Більше того, сам по собі факт незгоди апелянта з оцінкою доказів чи з правовими висновками суду не може свідчити про порушення вимог статей 90 та 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то позивач в цій частині рішення суду не оскаржував. Наведені Головним управлінням ДПС у Чернігівській області в апеляційній скарзі доводи та обґрунтування в цій частині колегія суддів не приймає до уваги та не надає їм оцінку, оскільки рішенням суду в цій частині вимог відмовлено. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 195, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі №620/12641/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина Судді О.В.Карпушова В.Ю.Ключкович