Постанова 4876 № 905/874/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.03.2021 року м.Дніпро Справа № 905/874/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чус О.В. судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М. Секретар судового засідання Григоренко А.А. Представники сторін: від позивача (в режимі відеоконференції): Кайдан А. О. головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правової роботи, довіреність № б/н від 01.02.2021 р.; від відповідача: Чайка М. І. провідний юрисконсульт, довіреність № 1 від 11.01.2021 р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2020р., повне рішення складене 21.12.2020р., суддя Рудь І.А., у справі № 905/874/20 за позовом Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ Донецької області до Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп", м. Дніпро про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 60 279 грн. 78 коп. за договором на розробку проектно-кошторисної документації від 22.11.2017 №92 в редакції додаткових угод . ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду. У травні 2020 Департамент екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить: - зобов`язати Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут "Дніпродіпроводгосп" виконати договір на розробку проектно-кошторисної документації від 22.11.2017 №92, укладений між сторонами щодо виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту "Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград"; - стягнути з Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" заборгованість у розмірі 60 279 грн. 78 коп., з яких: 43 601 грн. 58 коп. - пеня, 16 678 грн. 20 коп. - штраф, відповідно до умов договору на розробку проектно-кошторисної документації від 22.11.2017 №92 в редакції додаткових угод. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2020 у справі 905/874/20 у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивованго тим, що матеріалами справи встановлено, що враховуючи передачу відповідачем майнових прав інтелектуальної власності з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград» Товариству з обмеженою відповідальністю «Водопроект», суд приходить до висновку, що, з огляду на встановлені обставини, обраний позивачем спосіб захисту не направлений на реальне відновлення порушеного права, оскільки зобов`язання ДРПВІ "Дніпродіпроводгосп" виконати спірний договір в частині виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту "Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград" не призведе до відновлення порушеного права позивача. Також суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 43 601 грн. 58 коп. та штрафу у розмірі 16 678 грн. 20 коп., оскільки у спірному договорі сторони не встановли конкретний розмір договірної неустойки (пені, штрафу) за порушення виконавцем строків виконання робіт. Доводи та вимоги апеляційної скарги. Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду, Департамент екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове Рішення, котрим стягнути з Державного регіонального проектно-вишукувального інститу у «Дніпродіпроводгосп» на користь департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації пеню за порушення строків виконання зобов`язання у сумі 43 601,58 грн.; штраф за прострочення понад тридцять днів строків виконання зобов`язання у сумі 16 678,20 грн. за договором на розробку проектно-кошторисної документації від 22.11.2017 №92 укладений між департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації та Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Дніпродіпроводгосп» та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. за подання позовної заяви майнового характеру та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8 513,85 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачу не зрозуміла позиція суду, щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Водопроект». 12.10.2020 на адресу суду надійшло клопотання Позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Водопроект». Також 21.10.2020 на адресу суду надійшли пояснення Позивача до відповіді на відзив від 19.10.2020 № 11-15/5836/90-20, в яких Позивач повідомив про намір в подальшому змінити предмет позову та зобов`язати ТОВ «Водопроект» на підставі пп.2 п. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» прийняти участь у переговорній процедурі закупівлі робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград» з одним учасником закупівлі, а саме ТОВ «Водопроект». Таким чином, позивач вважає, що справа розглянута без з`ясування всіх обставин справи та без належного дослідження поданих позивачем доказів на підтвердження своїх вимог. Також, судом необгрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Водопроект», чим порушено одну з основних засад господарського судочинства, а саме відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. На думку позивача, судом першої інстанції недотримані норми процесуального права, а саме положення статті 236 ГПК України та положення статті 48 ГПК України. До того ж, позивач не погоджується з висновком суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та вважає такі висновки необгрунтованими та зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, на які Позивач посилався на підставу своїх вимог та заперечень. Порушення відповідачем умов спірного договору підтверджується матеріалами справи та не заперечується останнім. Жодних зауважень щодо суми розрахунків пені та штрафу з боку суду та відповідача не зазначалось. Навпаки, відповідач у відзиві на позовну заяяу зазначив, що вимоги позивача про стягнення пені та штрафу визнаються відповідачем у повному обсязі. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача в якому зазначено, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачені законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України відсутні. У зв`язку із чим, апеляційна скарга є безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зокрема, у відзиві зазначено, що у відповідності до п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України, дійсно Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут "Дніпродіпроводгосп" в суді першої інстанції визнав позовні вимоги в частині сплати пені у сумі 43 601,58 грн. та штрафу у сумі 16 678,20 грн. Але під час розгляду цих позовних вимог судом встановлено, що таке визнання відповідачем позову в зазначеній частині суперечить закону. Відтак, відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в частині стягнення пені в сумі 43 601 грн. 58 коп. та штрафу у розмірі 16 678 грн. 20 коп., оскільки у договорі повивачем і відповідачем не встановлено конкретний розмір договірної неустойки (пені, штрафу) за порушення виконавцем строків виконання робіт. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2020 р. у справі № 905/874/20 та призначено розгляд апеляційної скарги в судове засідання на 09.03.2021 на 12 годин 00 хвилин. 01.03.2021 від Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ Донецької області на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь його представника - Кайдан Артема Олексійовича у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2021 задоволено клопотання Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ Донецької області та призначено провести судове засідання 09.03.2021 за участю його представника - головного спеціаліста-юрисконсульта відділу правової роботи Кайдан А. О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. У судовому засіданні 09.03.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. 22.11.2017 за результатами відкритих торгів між Департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації (замовник) та Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Дніпродіпроводгосп» (виконавець) укладено договір на розробку проектно-кошторисної документації № 92 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується належним чином виконати замовнику роботи з «Розробка проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград» (надалі - роботи), зазначені у технічному завданні (Додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору (код за ДК 021:2015:71242000-6), а також пройти комплексну державну експертизу, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи. За умовами п. 2.1 договору вартість робіт визначається договірною ціною і становить 1 100 040,00 грн. (один мільйон сто тисяч сорок гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ в сумі 183 340,00 грн. (сто вісімдесят три тисячі триста сорок гривень 00 копійок). Сума визначена у договорі може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 2.2 договору). Відповідно до п. 2.5 договору оплата за виконанні роботи проводиться згідно актів викопаних робіт. Розрахунок за викопану роботу за цим договором проводиться шляхом перерахування па розрахунковий рахунок виконавця суми визначеної у п. 2.1. цього договору протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання замовником коштів бюджетного призначення на свій розрахунковий рахунок Фінансування здійснюється за кошти спеціального фонду обласного бюджету. (п. 2.6 договору). Згідно п. 3.2 договору строки виконання робіт визначені календарним графіком (додаток № 4), що є невід`ємною частиною договору. Пунктом 6.3.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний виконати всі проектно-кошторисні роботи, які є предметом цього договору, у повному обсязі та у встановлені строки, відповідно до вихідних даних для проведення проектування згідно з Договором. Відповідно до п. 3.3 договору датою завершення робіт виконавцем вважаться дата передачі замовнику готової проектно-кошторисної документації з проведеною виконавцем державною експертизою та актом приймання-передачі. Згідно із п. 11.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків - до повного його виконання. У додатковій угоді від 27.12.2017 № 1 до договору сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 11.1. договору, виклавши його в наступній редакції: «11.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків до повного його виконання». Додатковою угодою від 21.12.2018 № 5 сторони узгодили продовження строку дії договору до 31.12.2019. Під час дії договору сторонами вносились зміни до розділу 2 договору «Вартість робіт та порядок розрахунків» в частині обсягів фінансування замовника, до додатків «Технічне завдання», «Кошторис», «План фінансування», «Календарний графік», розділу 14 договору «Реквізити сторін» шляхом укладання відповідних додаткових угод. Відповідно до Календарного графіку виконання робіт з Розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград», з урахуванням додаткових угод (додаток № 4), остаточно узгоджений сторонами термін завершення виконання робіт - травень 2019 року. На виконання умов договору 26.12.2017 сторонами складено та підписано: - акт № ДП-99 здачі-прийняття проектно-вишукувальної, научно-технічної продукції до договору від 22.11.2017 № 92 на суму 250 620 грн. 00 коп.; - акт № ДП-99 здавання - приймання наданих послуг за договором від 22.11.2017 № 92 про закупівлю послуг за державні кошти та рахунок на оплату № ДП-571 на суму 611 160 грн. 00 коп. Вказані роботи прийняті та оплачені замовником без претензій до якості та своєчасності їх виконання ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» (т. 1, а.с. 59-66). 10.06.2019 департамент надіслав ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» претензію №05-15/3588/90-19 щодо порушення умов договору, якою просив негайно виконати залишок робіт з Розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград», а саме отримати висновок з оцінки впливу на довкілля та експертизу проекту. Станом на 01.08.2019 відповіді від ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» на претензію до департаменту не надходило, тому 01.08.2019 департамент повторно надіслав ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» претензію № 03-42/4842/90-19 щодо порушення умов договору, якою просив негайно виконати залишок робіт з Розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград», а саме отримати висновок з оцінки впливу на довкілля та експертизу проекту. 27.08.2019 департаментом отримано від ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» відповідь на претензію від 10.06.2019 № 174, відповідно до якої відповідач зобов`язався виконати роботи з Розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград». Відповідно до п. 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Пунктом 8.4 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за цим договором за бюджетні кошти виконавець сплачує замовнику штрафні санкції, передбачені ст. 231 Господарського кодексу України. І з посиланням на умови п. 8.4 договору та норми ст. 231 Господарського кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 43 601 грн. 58 коп. за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 із розрахунку 0,1% вартості робіт за кожен день прострочення та штраф у розмірі 16 678 грн. 20 коп. із розрахунку 7% від вартості робіт за порушення зобов`язання понад 30 днів. Як зазначає позивач, в порушення умов договору, відповідач такі етапи робіт з розробки проектно-кошторисної документації як «Отримання висновку з оцінки впливу на довкілля» та «Експертиза проекту» у визначений договором строк не виконав, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення до суду із даним позовом для захисту своїх прав. Крім того, позивач зазначає, що після звернення із даним позовом до суду, 14.07.2020 отримав від відповідача лист від 26.05.2020 № 260, яким останній повідомив позивача про ліквідацію ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп». Після чого листом від 22.07.2020 № 05-17/4276/90-20 позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача із кредиторськими вимогами. Листом від 24.07.2020 № 136 ліквідаційна комісія повідомила департамент, що кредиторські вимоги позивача заявлені несвоєчасно та будуть задоволені після задоволення вимог, заявлених своєчасно (т. 1, а.с. 137, 138-139, 140). Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору на розробку проектно-кошторисної документації, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. За ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За приписами ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять ч., ч. 1, 7 ст. 193 ГК України. Матеріалами справи встановлено, що відповідач у визначений договором строк не виконав такі етапи робіт з розробки проектно-кошторисної документації як «Отримання висновку з оцінки впливу на довкілля» і «Експертиза проекту» та не надав до суду докази на підтвердження звернення до позивача із пропозицією внесення змін до договору щодо збільшення строку виконання вказаних етапів робіт з огляду на положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Отже, порушення відповідачем умов спірного договору підтверджується матеріалами справи та не заперечується останнім. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Державного агентства водних ресурсів України від 14.01.2020 № 27 «Про ліквідацію ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» припинено діяльність Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" шляхом його ліквідації та створено комісію з ліквідації, якій передані повноваження щодо управління справами ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп»; встановлено двомісячний строк для пред`явлення кредиторами вимог до ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп», який обчислюється з дня оприлюднення повідомлення про припинення юридичної особи тощо. Як зазначає відповідач, 15.04.2020 в процесі ліквідації юридичної особи, у відповідності до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, державним підприємством були звільнені спеціалісти з проектування. Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Відповідач зауважує, що у даному випадку виключне майнове право на службовий твір -проектно-кошторисну документацію по об`єкту «Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград» належить ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп». У відповідності до ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Даний правочин оформлюється авторським договором. В частині 2 цієї норми також вказано, що майнове право суб`єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи - суб`єкта авторського права. 27.04.2020 між Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом "Дніпродіпроводгосп" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Водопроект» укладено договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності, відповідно до умов якого майнові права інтелектуальної власності з розробки проєктно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград» передані в електронному і друкованому вигляд ТОВ «Водопроект». Таким чином, з урахуванням зазначених обставин, у відповідача відсутня можливість виконати договір на розробку проектно-кошторисної документації від 22.11.2017 №92 щодо виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту "Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград". Оцінивши фактичні обставини справи комплексно, господарський суд правомірно визнав, що обраний позивачем спосіб захисту не направлений на реальне відновлення порушеного права, оскільки зобов`язання ДРПВІ "Дніпродіпроводгосп" виконати спірний договір в частині виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту "Реконструкція об`єднаних очисних споруд м. Мирноград" не призведе до відновлення порушеного права позивача. Відтак, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позовні вимоги Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації в цій частині задоволенню не підлягають. Матеріали справи свідчать також і про те, що ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» керуючись ст. 609 ІДК України (зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи), у відповідності до ч.1 ст. 651 ЦК України, звернувся до департаменту з пропозицією (лист №121 від 27.08.2020) розірвати договір №92 від 22.11.2017 року. Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно зет. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); - за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог Господарського кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією. Отже, чинне законодавство поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір. Відповідно до пункту 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Пунктом 8.4 договору визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за цим договором за бюджетні кошти виконавець сплачує замовнику штрафні санкції, передбачені ст. 231 ГК України. Зі змісту позовних вимог позивача вбачається, що ним нараховані пеня та штраф за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині виконання робіт у визначені календарним графіком строки, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 231 ГК України, тобто застосовано договірну неустойку, передбачену п. 8.4 договору. Проте, згідно з цим пунктом договору Сторонами не було визначено, яка саме частина ст. 231 ГК України повинна стати підставою для сплати відповідачем штрафних санкцій та не встановлено конкретний розмір (відсотку) штрафної санкції (пені), яка в силу ч. 3. 549 ЦК України та ч.4 ст. 231 ГК України підлягає обчисленню саме у відсотках. Крім того, при укладенні договору від 22.11.2017 №92 Сторони не зазначили з якої частини зобов`язання повинен розраховуватись розмір пені (або від суми невиконаної частини зобов`язання, або від суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), що виключає можливість застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені за порушення виконання зобов`язання. Отже, безпосередньо договір, який і є підставою для застосування договірної неустойки, містить не її розмір, а лише відсилання до норми законодавства, якою передбачені різні підстави стягнення та обчислення штрафних санкцій, зокрема ч. 2, 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України. За таких обставин, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в частині стягнення пені в сумі 43 601 грн. 58 коп. та штрафу у розмірі 16 678 грн. 20 коп., оскільки у цьому договорі повивачем і відповідачем не встановлено конкретний розмір договірної неустойки (пені, штрафу) за порушення виконавцем строків виконання робіт. Щодо посилання апелянта на визнання відповідачем позовних вимог в частині сплати пені у сумі 43 601,58 грн. та штрафу у сумі 16 678,20 грн колегія суддів заначає наступне. З метеріалів справи вбачається, що у відповідності до п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України, дійсно Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут "Дніпродіпроводгосп" в суді першої інстанції визнав позовні вимоги в частині сплати пені у сумі 43 601,58 грн. та штрафу у сумі 16 678,20 грн. Але під час розгляду цих позовних вимог судом встановлено, що таке визнання відповідачем позову в зазначеній частині суперечить закону і суд, у відповідності до ст.191 ГПК України постановив ухвалою про відмову у прийнятті визнання відповідачем і продовжив судовий розгляд. Щодо відмови суду у залученні до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Водопроект". 12.10.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Водопроект". Відповідно до п. 1,3,4 ст 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. У підготовчому засіданні 22.10.2020 суд без виходу до нарадчої кімнати оголосив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Водопроект", через неналежне обгрунтування. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, ухвалене рішення відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, а відтак передбачених законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статтею 277 Господарського процесуального кодексу України відсутні. Судові витрати. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2020 у справі №905/874/20 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Департамент екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 18.03.2021. Головуючий суддя О.В. Чус Суддя І.Л. Кузнецова Суддя І.М. Кощеєв