Постанова 4806 № 307/1813/20

Справа № 307/1813/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 15 березня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі : судді-доповідачки Готри Т.Ю., суддів Кондора Р.Ю., Мацунича М.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє представник адвокат Розман Сергій Юрійович, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2020 року, ухвалене суддею Соймою М.М., в с т а н о в и в : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Позов мотивовано тим, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 2004 року. Від цього шлюбу у них народилися троє дітей : донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом із нею. Відповідач з сім`єю не проживає більше шести місяців і кошти на утримання дітей не надає. Вказувала, що відповідач тривалий час працює за кордоном у ФР Німеччині, де отримує дохід більше 3 000 євро за неповні три місяці, про що їй достеменно відомо, так як за час спільного проживання саме таку суму грошей він привозив з ФР Німеччини. Посилаючись на те, що відповідач не бажає добровільно надавати кошти на утримання трьох неповнолітніх дітей, батьком яких він є, хоча таку можливість має, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі по 2 000,00 грн на кожну дитину, починаючи з дня подання позову і до їх повноліття. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 18.01.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання трьох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 1 700,00 грн щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з 3 липня 2020 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , від імені якого діє представник адвокат Розман С.Ю., просив скасувати зазначене рішення і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказував на те, що суд не врахував його матеріальне становище, а саме, що він не працевлаштований, має нерегулярний, мінливий дохід і за таких обставин розмір аліментів в сумі по 1 700, 00 грн щомісячно на трьох неповнолітніх дітей для нього є завеликим. При цьому посилається на норми Сімейного кодексу України, якими передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі. Позивачка є молодшою за нього на 7 років та працездатною, а тому теж має утримувати неповнолітніх дітей. Також вказує, що з серпня 2020 року він добровільно сплачує аліменти на утримання дітей в розмірі 3 000,00 грн і більшу суму сплачувати не може. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження в справі та ухвалено розгляд даної цивільної справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк п`ятнадцять днів, з дня вручення копії цієї ухвали, для надання відзиву на апеляційну скаргу. Копію вказаної ухвали ОСОБА_1 отримала 20.02.2021, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до Закарпатського апеляційного суду. ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Частинами першою, другою та четвертою статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. З огляду на те, що апеляційна скарга подана на рішення суду в даній справі, ціна позову в якій менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та предметом позову в даній справі є стягнення аліментів, а тому справа підлягає розгляду згідно вищевказаних норм закону, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідачки, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом установлено, що сторони з 23 жовтня 2004 року перебувають у шлюбі, який зареєстровано у виконкомі Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, актовий запис 45 (а.с.8). Від даного шлюбу у них народилися діти: 1) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №19 від 12 березня 2007 року (а.с.5); 2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №84 від 5 листопада 2010 року (а.с.6); 3) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис №24 від 22 квітня 2013 року (а.с.7). Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалося відповідачем, що троє неповнолітніх дітей проживають з позивачкою- ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї (а.с.9) та довідкою Солотвинської селищної ради №96 від 05.05.2020 (а.с.10). Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини». Згідно з статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язками батьків є піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя. Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст. 182 СК України). Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів. Згідно з ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено в 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року 2 218 гривень, з 1 липня 2 318 гривень, з 1 грудня 2 395 гривень. Статтею восьмою Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання трьох неповнолітніх дітей, суд першої інстанції врахував положення статей 180, 182 СК України, встановлений законодавством прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, що відповідач є молодим за віком, працездатним, інших дітей чи непрацездатних батьків на утриманні не має, доказів неспроможності сплачувати аліменти суду не надав, а відтак розмір аліментів, стягнутих місцевим судом у сумі 1 700,00 грн на кожну дитину є необхідним для достатнього, належного і гармонійного розвитку дітей. Окрім цього, згідно з доданих до апеляційної скарги квитанцій слідує, що відповідач за час розгляду справи судом першої інстанції сплачував позивачці грошові кошти на утримання дітей, зокрема у серпні 2000 року в розмірі 3 000 грн, у вересні 2000 року на загальну суму 9 000 грн та 3 000 грн у листопаді 2000 року, що також вказує на його спроможність сплачувати визначений судом розмір аліментів. За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що судом визначено завеликий розмір аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей в сумі по 1 700 грн щомісячно на кожну дитину, є безпідставними. З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ст. 375 ЦПК України, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, і доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє представник адвокат Розман Сергій Юрійович, залишити без задоволення. Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 березня 2021 року. Суддя-доповідачка Судді