LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4806308/8127/21

від 13.12.2021 ·
Резолютивна:1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 липня 2021 року залишити без змін.

Справа № 308/8127/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 13 грудня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів:Бисаги Т.Ю. і Кожух О.А., розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 липня 2021 року (у складі судді Іванова А.П.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у червні 2021 р. Просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з моменту подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття. На обґрунтування указала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін по справі народилося двоє дітей, а саме: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Вона з дітьми проживає окремо від відповідача, самостійно утримує дітей, піклується про них, вживаючи при цьому всіх можливих заходів задля забезпечення дітей усім необхідним для їх виховання та розвитку, однак її зусиль недостатньо. У свою чергу відповідач, батько дітей, участі у їх матеріальному забезпеченні та вихованні не приймає, не надає коштів на їх утримання, харчування, придбання відповідного одягу, лікування та оздоровлення. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23 липня 2021 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2800 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 25.06.2021 і до досягнення дітьми повноліття. У задоволенні решти позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 908 грн. ОСОБА_1 просить скасувати це рішення, позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково та визначити суму стягуваних із нього аліментів на утримання дітей у розмірі 1006,50 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені та доречні доводи апеляційної скарги зводяться до такого: -відповідач тимчасово непрацюючий, стабільного доходу не має як і немає будь-якого майна та доходу від нього; -на утриманні відповідача є третя дитина ОСОБА_5 , і його батьки пенсійного віку; -Не зменшення розміру стягуваних аліментів призведе до відсутності коштів на існування самого відповідача. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.Узагальнені та доречні доводи заперечення зводяться до того, що відповідач має змогу сплачувати аліменти в розмірі визначеному судом першої інстанції, небажання відповідача сплачувати такий розмір аліментів зумовлюється його принциповою позицією із цього питання. Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відтак, розгляд цієї справи здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, із таких мотивів. Суд виходив із засад розумності та справедливості, з урахуванням як найкращих інтересів дітей, їх віку та потреб для забезпечення їх здоров`я та гармонійного розвитку. Також суд першої інстанції врахував те, що обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття покладається на обох батьків, тобто в рівних частках як на відповідача, так і на позивача. Враховував прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та матеріальне становище платника аліментів, який є особою працездатного віку, який має на утриманні ще одну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції через їх відповідність правильно встановленим обставинам справи, належно оціненим доказам і нормам матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що 04 травня 2016 р. Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області складено відповідний актовий запис № 551 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . Батьками вказано: батько- ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 (а.с.10). ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , про що 04 травня 2016 р. Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області складено відповідний актовий запис № 552 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Батьками вказано: батько- ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 (а.с.11). Малолітні син ОСОБА_6 і донька ОСОБА_4 проживають разом із матір`ю та знаходяться на її утриманні. Із витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання №2110-1354829-2018 вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8). Із Довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої відділом реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 17.08.2016 р. і дотепер. Окрім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з Довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданої відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради, також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 17.08.2016 р. і дотепер (а.с.12). Правова позиція відповідача обґрунтовується наступним. Із відзиву на позовну заяву вбачається, що у відповідача є неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яку він утримує і на підтвердження цього надає свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 (а.с.24), та батьки пенсійного віку, що також знаходяться на його утриманні, на підтвердження чого додає копії їх пенсійних посвідчень (а.с.23). Згідно з положеннями ст.ст. 180, 182, 184 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає: з 1 січня - 1921 грн., з 1 липня - 2013 грн., з 1 грудня - 2100 грн. За приписами ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Очевидно, що той розмір аліментів, який просить визначити відповідач, а саме 1006,50 грн. не буде відповідати найкращим інтересам дітей. Такий розмір аліментів є мізерним і точно не буде забезпечувати дітям відповідача хоча б мінімальних потреб для їх віку. Наявність у відповідача ще однієї дитини, по-перше не підтверджує, що він її утримує, жодних документів цьому надано не було, а по-друге не звільняє його від обов`язку допомагати позивачу утримувати їх спільних дітей та аж ніяк не свідчить про те, що відповідач не в змозі сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом першої інстанції. Так само як і наявність батьків пенсіонерів не свідчить про те, що він їх утримує, відповідачем не подано жодних належних і допустимих доказів у підтвердження цієї обставини. Позиція відповідача, що він ніде не працює, теж недоведена. Не подано довідки про перебування його на обліку у Державному центрі зайнятості або наприклад довідки про незадовільний стан здоров`я, що перешкоджає відповідачу влаштуватися на роботу, або виконувати певний вид роботи. Жодних доказів свого скрутного матеріального становища відповідачем не подано, як і не подано довідки про склад сім`ї, відсутності рухомого та нерухомого майна, що безперечно враховується при визначенні розміру аліментів. Із наведеного випливає, що відповідач є людиною працездатного віку, здоровою, який зобов`язаний допомагати позивачеві утримувати їх спільних дітей. Батьки зобов`язані брати участь у вихованні та утриманні дітей. Спільні діти сторін проживають разом із матір`ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дітей. Тому розмір аліментів, визначений судом першої інстанції,є справедливим. Суд, вирішуючи такі спори, не обмежений мінімумом, який встановлений законом, суд у першу чергу виходить із обставин справи, і стягуючи аліменти в розмірі 2800 грн., суд врахував і позицію позивача, і позицію відповідача, але насамперед інтереси спільних дітей сторін. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Спільні діти сторін проживають разом із мамою і, безумовно, позивач несе більші витрати на дітей, ніж той із батьків, із ким дитина не проживає. А за умови, що відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів факту неможливості сплачувати аліменти в розмірі 2800 грн., то суму стягуваних аліментів належить залишити в розмірі, визначеному судом першої інстанції. Таким чином, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, не встановлено. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України ,-

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 липня 2021 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 13 грудня 2021 р. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»