Постанова 4806 № 301/100/20

Справа № 301/100/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 20 липня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі : судді-доповідача Готри Т.Ю., суддів Кондора Р.Ю., Мацунича М.В., з участі секретаря судових засідань Балаж Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дітьми трьохрічного віку, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Коструб Василь Владиславович, на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2020 року, ухвалене суддею Даруда І.А., в с т а н о в и в : У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку. Позов мотивовано тим, що з 07.06.2017 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому у них народилася двійня : донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають разом із нею та перебувають на повному її утриманні. Відповідач ухиляється від обов`язку щодо утримання дітей, а саме не надає коштів на придбання їм одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Також він ухиляється і від її утримання, право на яке вона має внаслідок перебування у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трьох років. Посилаючись на наведене, позивачка просила суд: - стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі по 3 000 грн щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дітьми повноліття; - стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі по 2 000 грн щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми трьох років; - допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3 000 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня звернення до суду 15.01.2020 і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 2 000 грн щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць у розмірі 8 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , поданій його представником адвокатом Коструб В.В., просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким стягнути з нього аліменти на утримання дітей по 1 500 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття. У задоволенні позовних вимог про стягнення з нього аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трьох років відмовити. Вказує на те, що суд не в повній мірі врахував його матеріальне становище та його реальну можливість сплачувати аліменти в розмірі по 3 000 грн на кожну дитину, оскільки він має нерегулярний, мінливий дохід. Крім того, він забезпечує дітей усім необхідним. Також суд не врахував, що обов`язок утримувати дітей покладено на обох батьків, а тому розмір аліментів слід зменшити до 1 500 грн щомісячно на кожну дитину. Що стосується позовних вимог про стягнення з нього аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трьох років, то в цій частині просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, так як він з позивачкою разом не проживає, сімейних відносин не підтримує, так як ОСОБА_1 має відносини з іншим чоловіком, який її утримує та забезпечує. А тому вважає, що відсутні підстави для стягнення з нього аліментів на утримання дружини. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказувала на те, що відповідач в суді першої інстанції позов визнав повністю, а тому вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування рішення суду. Окрім цього, відповідач працює у АДРЕСА_1 і відповідно отримує доходи, а тому має фінансову можливість утримувати дітей та її до досягнення дітьми трьох років. У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 адвокат Коструб В.В. апеляційну скаргу підтримав. Вказував на те, що відповідач не заперечує щодо сплати аліментів по 2 000 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Щодо стягнення з нього аліментів на утримання дружини заперечує. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мешко В.М. апеляційну скаргу не визнала, просила таку залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що з 07.06.2017 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 12). Від цього шлюбу у них народилася двійня: донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.с. 10, 11). Згідно з довідкою про склад сім`ї, виданою виконкомом Ільницької сільської ради Іршавського району №2450 від 24.12.2019, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають разом з ОСОБА_1 (4). Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини». Згідно з статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язками батьків є піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя. Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України). Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно з ст. 182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено в 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 грн, з 1 липня - 1859 грн, з 1 грудня - 1921 грн. Окрім цього, відповідно до статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Частиною першою статті 80 СК Украйни передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно з частинами 2, 4 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років, і таке право дружина має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Судом установлено, що ОСОБА_1 знаходиться у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трьох років, на яких отримує матеріальну допомогу, за її твердженням, у розмірі 1 720 грн. Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що відповідач позов визнав повністю, а тому з урахуванням вище наведених норм, встановленого законодавством прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, правильно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дітей в розмірі 3 000 грн щомісячно на кожну дитину та на утримання позивачки до досягнення дітьми трьох років в розмірі 2 000 грн щомісячно. Доводи апелянта про те, що він неспроможній сплачувати аліменти в розмірі по 3 000 грн щомісячно на дітей, а має можливість тільки сплачувати по 1 500 грн на кожну дитину, а щодо сплати аліментів на утримання позивачки до досягнення дітьми трьох років заперечує, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач ОСОБА_2 в суді першої інстанції позов ОСОБА_1 визнав повністю, що стверджується записом звукозаписувального технічного засобу. Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Згідно з ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Апеляційним судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 в суді першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 визнав повністю і не заперечував щодо їх задоволення, а тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення позову. З огляду на наведене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 375 ЦПК України, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідача без задоволення, оскільки судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Коструб Василь Владиславович, залишити без задоволення. Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 липня 2020 року. Суддя-доповідач Судді