Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/10592/20
від 11.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/10592/20 Номер провадження 33/814/239/21Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., з участю секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Петрівці, Миргородського району, Полтавської області, паспорт - НОМЕР_1 , неодруженого, маючого середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2020 року,- В С Т А Н О В И В : Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200, 00 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2020 року та постановити нове рішення, яким закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Заслухавши позицію апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддя місцевого суду даних вимог закону не дотримався. Приписами ст.7 КпАП України встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 13 листопада 2020 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Вказаним законом ст.130 КпАП України викладена в новій редакції та передбачає відповідальність за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Водночас, Кримінальний кодекс України доповнений статтею 286-1, якою встановлена, зокрема, відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. 17 червня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 року. Цим Законом із Закону №2617-VІІІ, після того, як він вже набрав чинності, вилучені положення, що змінювали ст.130 КпАП України та включали до КК України статтю 286-1. Водночас, зміни в цій частині до самих Кодексів внесені не були. В тексті КпАП України та КК України, опублікованому на офіційному сайті Верховної Ради України, після набрання чинності Законом України №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», тобто після 01 липня 2020 року, станом на 10 березня 2021 року зміни ні до ст.130 КпАП України, ні до ст.286-1 КК України не вносилися. Відсутність внесення змін у ці Кодекси на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 3 липня 2020 року, узгоджується з приписами ч. 6 ст. 90 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», відповідно до якої законопроект може передбачати внесення змін лише до тексту первинного законодавчого акта (закону, кодексу, основ законодавства тощо), а не до закону про внесення змін до цього законодавчого акта. Таким чином, притягуючи ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України за те, що він 13 листопада 2020 року, тобто після набрання чинності Законом України №2617-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суддею порушено вимоги ст. 8 КпАП України, відповідно до яких особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Водночас, відповідно до ст.253 КпАП України, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування. Згідно з ч.2 ст.284 КпАП України, постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування. Враховуючи наведене, з огляду на те, що подія мала місце в м. Полтава, постанова судді місцевого суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню із закриттям справи, а матеріали справи - направленню керівнику Полтавської місцевої прокуратури для організації досудового розслідування. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст.294 КпАП України,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження по справі закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КпАП України, матеріали справи направити керівнику Полтавської місцевої прокуратури для організації досудового розслідування. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Маліченко