Постанова 4857 № 1.380.2019.006629

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006629 пров. № А/857/11187/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Сеника Р.П., за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М., за участю позивача ОСОБА_1 за участю представника позивача Скоробагатого М.В., за участю представника відповідача Герасимюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, прийняте суддею ОСОБА_2 о 14 годині 50 хвилин у місті Львові, повний текст складений 07.08.2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправними і скасування актів розслідування нещасного випадку, зобов`язання вчинити дії,- встановив: ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправними та скасування актів розслідування нещасного випадку від 16.10.2019 року Н-5 та НТ; зобов`язання повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався з капітаном міліції, дільничним інспектором Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області Лещишиним М.І. 23.11.2001 року та скласти акти у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні позову. Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що єдиною підставою оскарження актів від 16.10.2010 року форми НТ та форми Н-5 є неповнота встановлення обставин нещасного випадку, яка, на думку сторони позивача, полягає у тому, що комісія не витребувала і не оглянула медичну картку стаціонарного хворого, де в анамнезі відображено обставини отримання ОСОБА_1 травми 23.11.2001 року, а також не встановлення причин відсутності інформації у базах даних Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України та Інтегрованої підсистеми ОВС України відомостей про звернення ОСОБА_1 24.11.2001 року на номер «02». Довідка цілодобового травмпункту №3, датована 26.11.2001 року не містить жодних обставин і дати отримання травми. Приводом звернення до травмпункту вказано: струс головного мозку, забій м`яких тканин скроневої ділянки зліва. Позивач відмовився від здачі крові на етанол та госпіталізації. Зазначене свідчить про відсутність будь-яких доказів на підтвердження пояснень позивача про обставини отримання ним 23.11.2001 травми. Відсутність інформації у базах даних Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України та Інтегрованої підсистеми ОВС України відомостей про звернення ОСОБА_1 24.11.2001 року на номер «02», то суд вказав, що має значення сам факт відсутності відомостей, а не причина такої відсутності. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі звертає увагу на те, що відповідач мав за фактом нещасного випадку скласти акт за формою Н-1, а натомість склав за формою НТ, за висновками якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, що не відповідає обставинам дійсності. Крім того, поза належною правовою увагою суд залишив записи у його медичній книжці, які здійснені лікуючим лікарем та не спростовані відповідачем. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позов. Головним управлінням МВС України у Львівській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому проаналізовано норми Наказу №1346. Звернуто увагу на те, що пояснення позивача про обставини отримання травми і дати «23, 24, 25 листопада» жодними доказами не підтверджено. В подальшому наведено обґрунтування, подібні мотивам судового рішення. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, отримує пенсію за вислугу років та визнаний особою з інвалідністю 2 групи внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ у Львівській області від 02.05.2019 року №1829. Під час служби в органах внутрішніх справ, перебуваючи на посаді дільничного інспектора міліції Шевченківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 23.11.2001 року з 18-00 по 24-00 знаходився на службі по відпрацюванню території ЛКП-400 разом зі своїм напарником ОСОБА_3 . Обставини отримання травми позивач описує таким чином. Повертаючись зі служби додому, він вийшов з маршрутного таксі на зупинці «Привокзальний ринок», перейшов на протилежну сторону вулиці Городоцької поблизу будинку №123 та раптово відчув сильний удар ззаду по голові, внаслідок чого впав на землю. Двоє невідомих йому осіб наносили удари в обличчя, від чого він втратив свідомість. Прийшовши до тями ОСОБА_1 у під`їзді будинку АДРЕСА_1 , виявив вкрадені гроші, службове посвідчення, годинник та золоте кільце. Після цього він подзвонив по телефону 02, де його з`єднали із черговим Залізничного РВ. Пояснивши черговому ситуацію і те, що він є працівником міліції ОСОБА_1 почув у відповідь, що керівництва уже немає, оскільки подія відбулась у суботу і дану інформацію потрібно передавати до Києва, порадили підійти у понеділок і написати заяву. На момент отримання травми ОСОБА_1 перебував у цивільному одязі. 26.11.2001 року, тобто у понеділок, ОСОБА_1 звернувся у травмпункт №3, де після огляду був скерований в поліклініку УМВС, що підтверджено довідкою травмпункту №3 від цього ж числа. Також ОСОБА_1 вказує, що звертався до Залізничного РВ, де написав заяву і пояснення начальнику карного розшуку. Проте вказане не підтверджено жодними доказами. ОСОБА_1 21.05.2018 року та 17.09.2018 року, тобто майже через 17 років після події, яка мала місце у листопаді 2001 року, звертався до начальника ГУ НП у Львівській області 1-го рангу ОСОБА_4 із заявами про проведення службового розслідування працівниками особової інспекції по факту отримання ним тілесних ушкоджень під час проходження служби в листопаді 2001 року під час слідування зі служби по дорозі додому. З огляду на те, що відповіді на такі звернення ним не отримано, звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Львівського окружного суду від 26.03.2019 року (набрало законної сили 07.05.2019 року) зобов`язано ГУ НП у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 про проведення службового розслідування по факту спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень невідомими особами, які мали місце у листопаді 2001 року під час проходження служби в ОВС. ОСОБА_1 25.05.2019 року звернувся до Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області з заявою про проведення на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року у справі №1340/6311/18 службового розслідування по факту отримання тілесних ушкоджень під час слідування зі служби по дорозі додому, який мав місце в листопаді 2001 року, до якого просив додати акти форми Н-1, Н-5. Наказом Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 25.07.2019 року №3284 «Про створення комісії з проведення розслідування випадку травмування, яке трапилося із колишнім працівником Шевченківського РВ УМВС України у Львівській області ОСОБА_1 » утворено комісію з розслідування даного нещасного випадку. Матеріалами справи підтверджено, що в ході проведення розслідування комісією відбирались пояснення у позивача та у ОСОБА_3 ОСОБА_3 , який у той час проходив службу на посаді дільничного інспектора міліції Шевченківського РВ, підтвердив факт несення служби 23.11.2001 року разом з ОСОБА_1 , після чого роз`їхались кожен по місцях проживання. Очевидцем обставин отримання травми ОСОБА_1 він не був та дізнався про цей факт в один із наступних днів зі слів останнього. В ході проведення розслідування нещасного випадку комісією направлялися запити для встановлення обставин травмування ОСОБА_1 , а саме: - до начальника Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області від 15.09.2019 року №91/18-2019 та до т.в.о. начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП у Львівській області від 16.08.2019 №245/32/03-2019 на предмет наявності інформації про звернення ОСОБА_1 на номер 02 із повідомленням по факту події, що мала місце 23.11.2001 року; - до Управління кадрового забезпечення ГУНП у львівській області 31.05.2019 року № Л-122/ОП/18/02-2019 щодо проведення службового розслідування по факту спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у листопаді 2001 року; - до ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» у травні 2019 року щодо перебування ОСОБА_1 на лікуванні у зв`язку із травмою, діагноз, за яким він лікувався, термін лікування, результат аналізу крові на алкоголь. З одержаних відповідей встановлено: - у наявних базах даних Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України та Інтегрованої підсистеми ОВС України відсутні відомості про звернення ОСОБА_1 24.11.2001 року на номер «02» (лист від 21.08.2019 року №1264/12/03-2019); - у Залізничному ВП ГУ НП у Львівській області відсутня інформація щодо отримання колишнім працівником ГУ МВС у Львівській області ОСОБА_1 травми 23.11.2001 року у АДРЕСА_1 (лист від 20.08.2019 року №9173/38/01-19); - у архівних матеріалах ВІОС УКЗ у Львівській області відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у листопаді 2001 року, відповідно службове розслідування з даного приводу працівниками відділу не проводилося ( лист від 11.06.2019 року № Л- 286/ОП/13/03/5-2019; - ОСОБА_1 перебував на лікуванні у ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» з 26.11.2001 року по 22.12 2001 року з діагнозом: «Струс головного мозку». Аналіз крові на етанол у лікарні (з поліклінікою) ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не проводився (лист від 07.06.2019 року №33/34-543). З довідки цілодобового травматологічного пункту №3 встановлено, що ОСОБА_1 звернувся 26.11.2001 року, проте від госпіталізації та здачі сечі на етанол відмовився. На підставі вказаних відомостей комісія ГУ МВС у Львівській області дійшла висновку, що нещасний випадок 23.11.2001 року з ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Такий висновок зумовив складення акту розслідування нещасного випадку(аварії), що стався (сталася) 23.11.2001 року о 00:15 год. від 16.10.2019 року (Форма Н-5) та акту №43-2019 16.10.2019 року (Форма НТ) про нещасний випадок невиробничого характеру. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 року №1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок №1346). Пунктом 1.3. Порядку № 1346 передбачено, що розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України проводиться з урахуванням цього Порядку. Відповідно до пункту 2.1. Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки). Згідно з пунктами 2.2., 2.4. Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2). Відповідно до пунктів 3.7, 3.8 Порядку № 1346 при травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), крім групових випадків травматизму або випадків травматизму зі смертельним наслідком, створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу (головного управління, департаменту, самостійного управління або відділу), де працює потерпілий працівник. Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); - скласти акт розслідування нещасного випадку ( у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. Пунктом 3.9 Порядку №1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження. Згідно з пунктом 3.10 Порядку №1346 комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Відповідно до пункту 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни. Відтак, як вбачається із матеріалів справи, на виконання рішенням Львівського окружного суду від 26.03.2019 року відповідачем відповідно до вимог Порядку №1346 проведено службове розслідування. Із зібраних за результатами такого розслідування доказів неможливо встановити, що нещасний випадок пов`язаний із виконанням позивачем службових обов`язків. Крім того, суд враховує, що нещасний випадок, внаслідок якого позивач отримав тілесні ушкодження стався 23.11.2001 року, а до суду останній звернувся лише у 2019 році, тобто зі спливом тривалого проміжку часу, що, у свою чергу, не дає можливості встановити те, що обґрунтовує ОСОБА_1 . Як вбачається із апеляційної скарги, підставою оскарження актів від 16.10.2010 року форми НТ та форми Н-5 є неповнота встановлення обставин нещасного випадку, яка, полягає у тому, що поза увагою суду залишилися записи у медичній книжці, а також не встановлення причин відсутності інформації у базах даних Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України та Інтегрованої підсистеми ОВС України відомостей про звернення ОСОБА_1 24.11.2001 року на номер «02». З приводу записів у медичній книжці, суд зазначає таке. Анамнез (грец. anamnesko пригадувати) сукупність відомостей про пацієнта і розвиток захворювання, що отримують при опитуванні самого хворого й осіб, які його знають, та використовують для встановлення діагнозу і прогнозу хвороби, а також вибору оптимальних методів лікування і профілактики. Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, в основі анамнезу лежать пояснення особи, яка звернулася за медичною допомогою. Пояснення ОСОБА_1 про обставини отримання травми і дати (23 24 25 листопада) жодними доказами не підтверджено. Із пояснень ОСОБА_3 , наявних у матеріалах справи (а.с.47 - 48) вбачається, що останній ніс службу разом з позивачем 23 листопада 2001 року. Зазначив, що близько опівночі вони розійшлися та роз`їхалися по місцях проживання, так як перебували у цивільній формі одягу. Відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не було відомо про обставини нещасного випадку. Також суд зазначає, що довідка цілодобового травмпункту №3 від 26.11.2001 року, не містить жодних обставин і дати отримання травми. Приводом звернення до травмпункту зазначено: струс головного мозку, забій м`яких тканин скроневої ділянки зліва. Крім того, вказано, що позивач відмовився від здачі крові на етанол та госпіталізації. З приводу покликань на не встановлення причин відсутності інформації у базах даних Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України та Інтегрованої підсистеми ОВС України відомостей про звернення ОСОБА_1 24.11.2001 року на номер «02», то колегія суддів зазначає, що таке не охоплюється предметом доказування у даній справі, оскільки причина відсутності інформації у базах даних не підтверджує те, що нещасний випадок, внаслідок якого позивач отримав тілесні ушкодження, пов`язаний із виконанням ним службових обов`язків. Апелянтом також подано до суду апеляційної інстанції заяву ОСОБА_5 (перебував на посаді начальника відділення дільничих інспекторів міліції Шевченківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області на час настання нещасного) від 26.11.2020 року, яку він просить взяти до уваги як доказ, що підтверджує те, що нещасний випадок пов`язаний із виконанням ним службових обов`язків. З приводу такої заяви, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Враховуючи те, що скаржником не наведено жодних підстав неможливості подання такого доказу в суді першої інстанції, а також те, що дана заява датована 26.11.2020 року, тобто після ухвалення рішення у даній справі, колегія суддів не бере таку до уваги. Таким чином, враховуючи наведене вище, вірним є висновок суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог щодо оскарження актів розслідування нещасного випадку від 16.10.2019 року Н-5 та НТ. Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 1.380.2019.006629 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 05.03.2021 року.