Постанова 4857 № 380/6163/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/6163/22 пров. № А/857/14587/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Петрунів В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року, головуючий суддя - Кедик М.В., ухвалене о 14:56 год. у м. Львові, повний текст якого складено 09.09.2022 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: В квітні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати Акт Форми Н-5* від 10.03.2021 року розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13 липня 2000 року о 19 год. 00 хв. та Акт № 24 Форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру від 10.03.2021 року, що затверджені Головою ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області, якими нещасний випадок, що стався 13.07.2000 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався 13.07.2000 року близько 19 год. 00 хв. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території автобусного вокзалу по АДРЕСА_1 відповідно до вимог "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 року №1346 та за результатами розслідування скласти акти за формою Н-5 та Н-1. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що під час проходження служби в Червоноградському МВ ГУ МВС України у Львівській області позивач отримав травму під час припинення адміністративного правопорушення. 10.03.2021 року комісія склала акт форми Н-5 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався з позивачем 13.07.2000 року та акт № 24 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ. Комісія, на підставі встановлених обставин, дійшла висновку, що нещасний випадок із ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. У ході повторного розслідування нещасного випадку, комісією з розслідування, а точніше одним із членів комісії було повторно опитано позивача, як потерпілого, встановлено точний час події, а також проведено огляд місця події. Проте, повторного опитування свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проведено, через непопередження заздалегідь таких про час та дату прибуття члена комісії в м. Червоноград для повторного їх опитування, у зв`язку з чим свідки знаходились у своїх справах поза межами м. Червонограда. Однак, у присутності позивача член комісії провів телефонні розмови зі свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які телефоном підтвердили всі обставини отримання позивачем травми, що мала місце у липні 2000 року та підтримали пояснення надані ними під час проведення попереднього розслідування. Разом з тим, у наданих копіях матеріалів службового розслідування, а також у оскаржуваних Актах Н-5* та НТ* відсутні дані, які би вказували на те, що комісією з розслідування проаналізовано медичну документацію щодо обставин травми отриманої позивачем, також відсутні дані щодо проведення аналізу ліквідаційного акта № 8201 від 06.11.2015 року Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, яким було знищено всю нетаємну документацію підрозділу, на предмет того, чи є в його описі відомості про документи, які стосуються реєстрації в Червоноградському МВ УМВС України повідомлення про скоєння 13.07.2000 року на території автобусного вокзалу по АДРЕСА_1 адміністративного правопорушення, а також реєстрації повідомлення ОСОБА_1 про отримання ним у цей день тілесного ушкодження, відсутні також дані про вчинення дій на встановлення інших свідків та очевидців події. Отже, повторне розслідування нещасного випадку проведено поверхнево, не у повному обсязі, не об`єктивно. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наведені ним у поданомуц адміністративному позові. В судовому засіданні позивач підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі. Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 07.12.2017 року звернувся до голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою про проведення службового розслідування. Листом від 29.12.2017 року № Л-35/18-2017 «Про розгляд заяв» відповідач повідомив позивача про те, що на момент отримання травм, а саме 13.07.2000 року, "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затверджений наказом МВС України від 27.12.2002 року № 1346 не діяв, а тому підстав для проведення розслідувань немає. ОСОБА_1 07.01.2020 року повторно скерував заяву про проведення службового розслідування. Листом від 05.02.2018 року №Л-1/05/18-2018 «Про розгляд заяв» відповідач повідомив позивача про те, що згідно з п. 2.1 Порядку № 1346 підстав для проведення розслідувань немає. ОСОБА_1 12.11.2018 року втретє звернувся до відповідача із заявою про проведення службового розслідування. Листом від 06.12.2018 року № Л-415/05/13/5-2018 відповідач повідомив позивача, що за фактом отримання травми у липні 2000 року призначено службове розслідування, про результати якого позивач буде повідомлений додатково. Запрошено позивача на 10 год. 00 хв. 12.12.2018 року до Головного управління Національної поліції у Львівській області для надання пояснень з приводу звернення. 22.12.2018 року відповідач листом № Л-41/05/13/5-2018 повідомив позивача про проведення перевірки та затвердження відповідного висновку. 22.12.2018 року головою ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області затверджено висновок перевірки за зверненням колишнього працівника Червоноградського МВ УМВС України у Львівській області ОСОБА_1 , відповідно до якого, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді оперуповноваженого КМСН Соснівського МВМ Червоноградського МВ УМВС України у Львівській області, 14.07.2000 року звернувся до КЗ СРР ЛО Сокальська ЦЛР, де йому встановлено діагноз "закритий перелом зовнішньої кістки лівої гомілки", який він отримав 13.07.2000 року. Однак встановити будь-які об`єктивні дані щодо обставин, крім наведених ОСОБА_1 , а також рекомендованими ним очевидцями, яких можна вважати зацікавленими особами, не надалось можливим. З огляду на викладене, подальше проведення перевірки завершено. Копії висновку та матеріалів перевірки скеровано в УЛМТЗ ГУ НП у Львівській області для створення комісії та складання актів встановленої форми, відповідно до Порядку № 1346. Згідно з висновком комісії, нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. 29.12.2018 року ліквідаційна комісія Головного управління МВС у Львівській області склала акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ № 104-2018. 29.12.2018 року ліквідаційна комісія Головного управління МВС у Львівській області склала акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 13.07.2000 року близько 18 год. 30 хв. форми Н-5, відповідно до якого, обставиною, яка привела до нещасного випадку стала власна необережність ОСОБА_1 . Вказані акти скеровані позивачу листом від 27.06.2019 року і отримані позивачем 09.08.2019. Вважаючи протиправними вказані акти, позивач звернувся до суду з позовом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року у справі № 1.380.2019.006981 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано Акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 13 липня 2000 року близько 18 год. 30 хв. від 29.12.2018 року (форма Н-5) та Акт № 104-2018 від 29.12.2018 року про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ) за висновками яких нещасний випадок з ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; зобов`язано ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 , 13.07.2000 року близько 19 год. 00 хв в АДРЕСА_1 , відповідно до вимог "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року № 1346, з врахуванням висновків суду викладених у цій постанові; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок та витрат пов`язаних із прибуттям до суду в сумі 770 (сімсот сімдесят) гривень 10 копійок, а всього в сумі 4612 (чотири тисячі шістсот дванадцять) гривень 10 копійок. На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 року у справі № 1.380.2019.006981 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Львівській області, акт розслідування нещасного випадку від 29.12.2018 (форми Н-5*) та акт №104-2018 від 29.12.2018 року про нещасний випадок невиробничого характеру (форми НТ*) - скасовані. Наказом голови ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Львівській області від 04.02.2021 року №3375 створено комісію із проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з колишнім співробітником ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_1 . За результатами здійсненого повторного розслідування, перевіривши всі обставини настання нещасного випадку, комісія надала об`єктивну оцінку зібраним матеріалам дійшла до висновку, що нещасний випадок 13.07.2000 року із колишнім оперуповноваженим КМСН Червоноградського МВ УМВСУ у Львівській області лейтенантом міліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Згідно з рішенням комісії складено та затверджено акт розслідування нещасного випадку від 10.03.2021 року (форма Н-5*) та акт №24 від 10.03.2021 року про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ*). Висновок комісії: за результатами проведеного повторного розслідування комісія визнає, що нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався 13 липня 2000 року із оперуповноваженим КМСН Соснівського МВМ Червоноградського МВ УМВСУ у Львівській області лейтенантом міліції ОСОБА_1 , слід кваліфікувати згідно з «Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346 (із змінами та доповненнями), як такий, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Не погодившись з актом розслідування нещасного випадку від 10.03.2021 року (форма Н-5*) та актом № 24 від 10.03.2021 року про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ*), позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що комісія з розслідування нещасного випадку складаючи акт Форми Н-5* від 10.03.2021 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) та акт № НТ* № 24 належним чином надала оцінку обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Закону України «Про охорону праці» (далі - Закон) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Як передбачено статтею 1 Закону охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Відповідно до ст. 14 Закону працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Згідно із ст. 22 Закону роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 року №1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, який розроблено з метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України (далі - Порядок №1346). За п. 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки). Відповідно до п. 2.3, 2.4 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1 (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, то складається акт за формою НТ (додаток 2). Пунктами 3.1, 3.2, 3.19 Порядку №1346 визначено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги. Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов`язаний: - терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; - повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; - зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров`ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків. У відповідності із пунктом 4.6. Порядку № 1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов`язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням). Негайне повідомлення керівника про нещасний випадок зумовлене тим, щоб комісія, яка розслідуватиме нещасний випадок могла оцінити обстановку нещасного випадку в тому стані, у якому вона була на момент події. Відповідно до п. 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. Пунктами 3.9, 3.10 Порядку №1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження. Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. До першого примірника акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров`я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин (п. 3.12 Порядку №1346). Як слідує з матеріалів справи, в акті від 10.03.2021 року за формою Н-5* комісія дійшла висновку про те, що нещасний випадок з позивачем трапився в період проходження служби, проте не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. З матеріалів справи слідує також те, що опитаний в ході повторного розслідування 24.02.2021 року громадянин ОСОБА_1 вказав, що станом на теперішній час ніяких нових обставин отримання ним травми, окрім зазначених ним раніше, надати не може. Щодо режиму робочого дня, то робочий день в підрозділі розпочинався о 9.00 ранку, о 18.00 годині проводилась оперативна нарада з підведення підсумків роботи за день. Так відбувалось і 13.07.2000 року, коли підсумкова нарада завершилась орієнтовно о 18.45. Окрім того ОСОБА_1 вказав, що через його статус оперативного працівника, він мав ненормований робочий день. На пропозицію вказати точний час настання нещасного випадку, ОСОБА_1 власноручно зазначив про 19 годину 00 хвилин 13 липня 2000 року. Про настання нещасного випадку із ОСОБА_1 було повідомлено його безпосереднього керівника ОСОБА_5 , однак будь-якого розслідування з цього приводу не проводилось, із яких причин потерпілому не відомо. З метою отримання повторних пояснень від свідків (очевидців) нещасного випадку із ОСОБА_1 на яких він посилався під час проведення розслідування здійсненого у грудні 2018 року, 24.02.2021 року о 12 годині 37 хвилин під час знаходження в місті Червонограді здійснено дзвінок на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить колишньому оперуповноваженому ВКМСН Червоноградського МВ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_3 . На пропозицію зустрічі останній повідомив, що такої можливості не має оскільки знаходиться за межами міста, однак повністю підтверджує обставини настання нещасного випадку із ОСОБА_1 24.02.2021 року о 12 годині 40 хвилин здійснено дзвінок на номер мобільного телефону НОМЕР_2 який належить громадянину ОСОБА_4 , свідку нещасного випадку із ОСОБА_1 . На пропозицію зустрічі щодо повторного опитування, останній повідомив, що не має такої можливості, оскільки знаходиться на роботі в селищі Славське, Сколівського району. В подальшій розмові ОСОБА_4 вказав, що пам`ятає про цей випадок та повністю підтверджує свої покази, які надавав під час проведення розслідування, яке проводилось у грудні 2018 року. Щодо справжнього місцезнаходження свідка нещасного випадку ОСОБА_2 , колишнього оперуповноваженого ВКМСН Червоноградського МВ УМВСУ у Львівській області, ОСОБА_1 пояснив, що він на даний час проживає в селі Поліське, Березнівського району, Рівненської області та будь якого мобільного контакту з ним не має, оскільки наявні номери телефону ОСОБА_2 не є дійсними. Згідно з протоколом огляду місця нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13 липня 2000 року о 19 годині 00 хвилин з оперуповноваженим КМСН Соснівського МВМ Червоноградського МВУМВСУ у Львівській області лейтенантом міліції ОСОБА_1 24.02.2022 року проведено огляд місця нещасного випадку на автовокзалі по АДРЕСА_1 , зроблено фото. Також в акті № 24 про нещасний випадок невиробничого характеру, встановлено, що перебуваючи у шоковому стані ОСОБА_1 відмовився від виклику швидкої допомоги. За допомогою колег сів в рейсовий автобус, поїхав додому. Зранку наступного дня 14.07.2000 ОСОБА_1 відчував сильний біль у ділянці лівої стопи, яка сильно спухла і почервоніла, у зв`язку із чим він звернувся у Сокальську ЦРЛ, де після його огляду та рентгену діагностовано перелом лотеральної кістки лівої гомілки. Згідно з представленими ОСОБА_1 копіями медичних документів та відповіді із ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», потерпілий знаходився на лікуванні з діагнозом: закритий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки (13.07.2000 року). Застарілий розрив тібіофібулярного синдесмозу лівої гомілки, латеральний підвивих стопи. Втрата працездатності 119 днів. При цьому, факт настання нещасного випадку - травми ноги (перелом лотеральної кістки лівої гомілки), який трапився з позивачем 13 липня 2000 року, поза межами робочого часу, комісією встановлено та сторонами не заперечується. Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних доказів про отримання позивачем травми саме під час несення служби та виконання службових обов`язків, протилежного позивачем не доведено. Аналізуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що комісія з розслідування нещасного випадку складаючи акт Форми Н-5* від 10.03.2021 року розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) та акт № НТ* №24 належним чином надала оцінку обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі №380/6163/22 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 21.12.2022 року.