LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811450/3910/19

від 24.02.2021 ·

Справа № 450/3910/19 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О. Провадження № 33/811/1859/20 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі ОСОБА_1 та захисника Кухти В.З., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кухти В.З. на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 грудня 2019 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 384,20 грн. судового збору. Згідно постанови, 17.09.2019 о 15:00 год. в с.Сокільники, по вул.Садова, 16, Пустомитівського району, Львівської області, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Санг Йонг Актіон» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи неуважним, рухаючись по головній дорозі на перехресті яке змінює напрямок руху праворуч не дав дорогу транспортному засобу «Ніссан Ліф» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі в зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулось зіткнення із вказаним транспортним засобом. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Такими своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.3. б, 16.12, 16.14 ПДР, та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. На вказану постанову судді захисник Кухта В.З. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати таку та закрити провадження у справі. У ході розгляду цивільної справи № 461/5269/20 за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП 28.11.2020 ОСОБА_1 стало відомо про те, що він притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП. Проте, ОСОБА_1 не був присутній під час судового розгляду та зазначена вище постанова на його адресу не надходила. Станом на 09.12.2019 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Пустомитівській ЦРЛ Львівської області, про що він письмово повідомив суд і вказані докази наявні у матеріалах справи. У зв`язку з наведеним просить суд поновити пропущений строк апеляційного оскарження, оскільки ОСОБА_1 постанова про притягнення його до адміністративної справи отримана 25.11.2020, а апеляційна скарга подається 05.12.2020, та йому було невідомо про прийняття рішення. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що дана дорожньо-транспортна подія сталась не лише внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а також внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля «Ніссан Ліф» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 через перевищення швидкості руху, тобто наявна обоюдна вина учасників дорожньо-транспортної події. Окрім цього звертає увагу суду, що подія мала місце 17.09.2019, протокол про адміністративне правопорушення складений 04.11.2019, а висновок за матеріалами перевірки за фактом вказаного ДТП складений 26.09.2019, тобто фактично прийнято рішення про закриття справи. Таким чином, в порушення вимог ч.4 ст. 38 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності більше ніж через місяць після прийняття рішення про закриття справи. Оскільки, судом не були взяті до уваги наведені вище аргументи, очевидним є факт необ`єктивності судового розгляду та оцінки наявних доказів і як наслідок обвинувальний ухил судового рішення. З огляду на наведене, вбачається порушення норм матеріального процесуального права судом, що тягне за собою скасування судового рішення, на підставі п.3 ч.8 ст.294 КУпАП. Заслухавши виступ захисника ОСОБА_5 адвоката Білецького О.О., який підтримав подану апеляційну скаргу, думку потерпілого ОСОБА_2 , який заперечив подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Так, як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 при вищезгаданих обставинах справи вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. При цьому, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 269557 від 04.11.2019 року, схемою місця ДТП, яка в повній мірі відображає місце вчинення, сталі орієнтири, дорожні знаки та дорожню розмітку, які містились на місці ДТП, перелік видимих пошкоджень транспортних засобів. Така схема складена у присутності осіб ДТП, будь-яких зауважень на момент її складення не надходило та скарг відносно неї до органів поліції не подано, протоколом огляду місця ДТП, фототаблицею до протоколу огляду місця події, актом огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, виписка із карти стаціонарного хворого, письмовими поясненнями учасників ДТП. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний був з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення застосовується до осіб, які як учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при розгляді справи № 450/3910/19 в повній мірі даної вимоги закону дотримався. На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про відсутність складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення. Стосовно доводів апелянта про те, що подія мала місце 17.09.2019, протокол про адміністративне правопорушення складений 04.11.2019, а висновок за матеріалами перевірки за фактом вказаного ДТП складений 26.09.2019, тобто фактично прийнято рішення про закриття справи, апеляційний суд звертає увагу на наступне. Так, відповідно до ч.6 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що слідчим І.В. Цундер складено висновок від 26.09.2019 р. за фактом ДТП, яка мала місце 17.09.2019 р., відповідно в силу вимог ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятійцієї статті. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. З врахуванням наведених підстав пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, суд вважає за необхідне поновити цей строк. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: Поновити захиснику Кухті Владиславку Зеноновичу строк на апеляційне оскарження. Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кухти Владислава Зеноновича - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»