Постанова 4819 № 2-2610/2010
від 23.02.2021 ·ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 року м. Херсон справа № 2-2610/2010 провадження № 22-ц/819/140/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач)Склярської І.В. суддів:Пузанової Л.В. Чорної Т.Г., секретарДундич А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В.В. від 20 січня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, учасники справи: Корабельний районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області правонаступником відділу є Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржник- ОСОБА_2 , встановив: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування вчинення наведеної процесуальної дії посилався на те, що на виконанні Корабельного районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області знаходиться виконавчий лист 2-2610/2010 виданий Комсомольським районним судом м.Херсона про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості в сумі 1065809,00 грн. та виконавчий лист 2-3137/2010 виданий Комсомольським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості в сумі 680590,17 грн., судового збору та судових витрат в сумі 1700,00 грн. Постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 18.11.2019 року виконавчі провадження №51959648, №51959670 та №51959688 об`єднано у зведене виконавче провадження №60632332. 31 жовтня 2019 року між ТОВ «Еліт-Фактор» та ОСОБА_1 було укладено договори наступного відступлення права грошової вимоги та відступлення права за договором іпотеки за заборгованістю ОСОБА_2 за відповідним кредитним та іпотечними договорами з передачею права вимоги на заборгованість за іпотекою на 73/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що він є новим кредитором у зобов`язанні, просив суд замінити у зведеному виконавчому провадженні стягувача ТОВ «Кей-Колект» на ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 20 січня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою його заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що у заяві про заміну сторони виконавчого провадження не йдеться мова про дійсність чи недійсність договору про відступлення права вимоги. Це питання не ставилось і боржником ОСОБА_2 . Питання дійсності чи недійсності договору про відступлення права вимоги взагалі не є предметом доказування в такій категорії справ. Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень і прийняв помилкове рішення. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу адвокат Волкова Л.Г., що діє в інтересах боржника ОСОБА_2 доводи скарги не визнала, у задоволенні апеляційної скарги просила відмовити. Вказала, що суд розглядаючи заяву про заміну сторони правонаступником, має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни; при цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матерілів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, у тому числі на предмет їх нікчемності. 31.10.2019 року між ТОВ» ФК «Еліт-Фактор» та ОСОБА_1 укладено договір наступного відступлення права грошової вимоги, пунктом 1.2 Договору передбачено, що новий кредитор набуває право вимоги, обумовлене п. 1.1 Договору післі сплати ціни відступлення, передбаченої цим Договором. Згідно з пунктом 2.1 Договору, новий кредитор зобов`язаний сплатити на користь Кредитора ціну відступлення у розмірі 1020000,00 грн. протягом трьох днів з дня підписання цього Договору. З урахуванням доводів апеляційної скарги, укладений 31.10.2019 року між ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» та ОСОБА_1 договір за своєю природою є оплатним договором відступлення права вимоги. В той же час, заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» за Договором наступного відступлення права грошової вимоги, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання ним своїх зобов`язань за договором. З огляду на викладене, вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 , наведені ним у першому судовому засіданні, адвоката Волкову Л.Г., перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження мотивовано тим, що з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою ТОВ «Кей Колект», що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг на фізичну особу ОСОБА_1 , який не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права з посиланням на правову позицію висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження №14-222цс18). В процесі розгляду справи суд встановив, що на виконанні Корабельного районного відділу ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області перебуває виконавчий лист за №2-2610/2010 виданий Комсомольським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості у сумі 1065809, а також виконавчий лист за №2-3137/2010 виданий Комсомольським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості в сумі 680590,17 грн. та 1700,00 грн. судового збору. Вказані виконавчі провадження були об`єднані у зведене виконавче провадження за №60632332. 31.10.2019 року між ТОВ «ФК «Еліт Фактор» та ОСОБА_1 було укладено договори наступного відступлення права грошової вимоги за договором іпотеки за заборгованістю ОСОБА_2 з відповідними кредитними та іпотечними договорами з передачею права вимоги на заборгованість за іпотекою 73/100 частин домоволодіння. Також суд першої інстанції зазначив, що на даний час ОСОБА_1 є новим кредитором у зобов`язанні та має права та обов`язки які були у Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Еліт Фактор» щодо боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №1344 від 27.04.2006 року та договором про надання споживчого кредиту №11300553000 від 18.02.2008 року з додатковими угодами, та іпотекодавця ОСОБА_2 за договорами іпотеки від 27 ківтня 2006 року від 18 лютого2008 року з усіма додатковими угодами. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Процесуальне питання, пов`язане із заміною сторони виконавчого провадження, врегульовано статтею 442 ЦПК України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. У спірних правовідносинах із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні звернувся ОСОБА_1 , який є заінтересованою особою, а не стороною виконавчого провадження. У підтвердження прав нового кредитора, а отже і стягувача у виконавчому провадженні, заявник надав суду: - договір наступного відступлення права грошової вимоги, укладений 31.10.2019 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», за умовами якого кредитор ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги за заборгованістю ОСОБА_2 за зобов`язаннями боржника, які виникли у зв`язку з невиконанням боржником умов кредитного договору №1344 від 27.04.2006 року та Договору про надання споживчого кредиту №11300553000 від 18.02.2008 року з додатковими угодами до них і Акціонерним Комерційним Інноваційним Банком «Укрсиббанк», а також право вимоги до боржника, яке виникне у майбутньому, згідно з умовами Кредитного договору та Договору про надання споживчого кредиту, в тому числі будь-які зобов`язання за договорами забезпечення, укладеними в забезпечення належного виконаня боржником Кредитного договору та Договору про надання споживчого кредиту, а саме Договору іпотеки від 27.04.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, Волкодав В.Г., за реєстровим №3479 та Договору іпотеки від 18.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, Зоріною Н.В. за реєстр. №845, а також Договору поруки №11300553000-П від 18.02.2008 року. За умовами цього договору, новий кредитор набуває право вимоги, обумовлене п. 1.1. Договору, після сплати ціни відступлення, передбаченої цим Договором (пункт 1.2 Договору). У відповідності до пункту 2.1 Договору новий кредитор зобов`язаний сплатити на користь кредитора ціну відступлення у розмірі 1020000,00 грн. протягом трьох днів з дня підписання цього Договору /а.с.2-3/; - договір відступлення права вимоги за договором іпотеки укладений 31.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (новий іпотекодержатель), посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. за реєстровим №3931, за умовами якого іпотекодержатель передає (відступає), а новий іпотекодержатель одержує (набуває) належні Іпотекодержателю права в зобов`язанні за Договорами іпотеки, укладеними між Банком та Іпотекодавцем /а.с.4-5/. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Тобто при вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг. Встановлення обставин, за яких договір наступного відступлення права грошової вимоги може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входив у межі дослідження під час розгляду заяви ОСОБА_1 та суд їх не досліджував, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України, відповідно до вимог якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Судом не встановлено, що договір наступного відступлення права грошової вимоги за яким ОСОБА_1 став новим кредитором, оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилалися учасники справи та заявник, оскільки справа розглянута за їх відсутності, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з підстав того, що фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі послуги надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ, є передчасними. Як пояснила, адвокат боржника Носань С.О., і це підтверджується процесуальними судовими рішеннями, які містяться в ЄДРСР, з позовом про визнання недійсним Договору наступного відступлення права грошової вимоги укладеного 31.10.2019 року між ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулася до суду після постановлення оспорюваної ухвали суду, а саме у серпні 2020 року. Отже, документів, які б свідчили про визнання договору наступного відступлення права грошової вимоги на користь ОСОБА_1 , на час постановлення оскаржуваної ухвали не має. Водночас, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У пункті 1.2 договору наступного відступлення права грошової вимоги укладеного 31.10.2019 року між ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» та ОСОБА_1 вказано, що новий кредитор ( ОСОБА_1 ) набуває право вимоги обумовлене п.1.1. договору після сплати ціни відступлення, передбаченої цим договором. Відповідно до п.2.1. договору, новий кредитор ( ОСОБА_1 ) зобов`язаний сплатити на користь кредитора (ТОВ « ФК «Еліт Фактор») ціну відступлення у розмірі 1 020 000 грн протягом трьох робочих днів з дня підписання цього договору. У матеріалах справи не має доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором наступного відступлення права грошової вимоги, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором. У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 з`явився один раз ( у перше судове засідання) та зазначив, що документи про виконання свого обов`язку він має та зможе надати суду, проте в наступні судові засідання не з`явився, доказів які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором не надав. Не надійшли такі докази і від кредитора ТОВ «ФК «Еліт-Фактор», якому направлявся лист суду, у зв`язку з систематичною неявкою ОСОБА_1 , з метою перевірки першого пояснення заявника щодо наявності у нього такого доказу. Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справ. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №910/16109/14; від 09 грудня 2020 року у справі №191/748/15-ц. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , проте виходив при цьому із неправильних мотивів, тому ухвалу суду слід залишити без змін у резолютивній частині та змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 376,382 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 20 січня 2020 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині цю ж ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий І.В. Склярська Судді: Л.В. Пузанова Т.Г. Чорна Повний текст постанови складено 25 лютого 2020 року. Суддя І.В. Склярська