Ухвала КАС ВС № 308/9132/19

УХВАЛА 24 лютого 2021 року м. Київ справа №308/9132/19 адміністративне провадження №К/9901/4791/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі №308/9132/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову від 14.05.2019 № ЗК219/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-99 про накладення штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору в розмірі 250 380, 00 грн. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.08.2019 справу передано до Закарпатського окружного адміністративного суду за предметною юрисдикцією. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 позов задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. 05.10.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 касаційну скаргу позивачки повернуто на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати. 02.11.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020. Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2020 поновлено строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020, касаційну скаргу позивачки залишено без руху. Скаржниці надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом зазначення підстави касаційного оскарження постанови апеляційного суду з відповідним обґрунтуванням відповідно до положень статті 328 КАС України. Ухвалою Верховного Суд від 25.01.2021 касаційну скаргу позивачки повернуто, оскільки, у строк, встановлений судом, недоліки касаційної скарги скаржницею не усунуто. 15.02.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивачки, в якій скаржниця просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 і залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.02.2020. Разом з касаційною скаргою скаржницею подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 зазначаючи, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 25.01.2021 касаційна скарга була повернута. Також скаржниця зазначає, що ухвалу про повернення касаційної скарги отримано 02.02.2021. На підтвердження вказаної інформації скаржницею надано копію конверта в якому було отримано ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з інформацією, наявною в матеріалах касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 02.09.2020, повний текст складено 03.09.2020. Так, вперше з касаційною скаргою скаржниця звернулась в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 касаційну скаргу повернуто. Під час звернення з касаційною скаргою вдруге, ухвалою Верховного Суду від 11.11.2020 скаржниці поновлено строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020, однак ухвалою Верховного Суду від 25.01.2021 касаційна скарга була повернута. Вказану ухвалу Верховного Суду скаржниця отримала 02.02.2020. Проте втретє з касаційною скаргою скаржниця звернулася 09.02.2021. Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами. Верховний Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин. Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з касаційною скарго, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою і в жодному разі не дають право у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Верховний Суд наголошує, що повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави, зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, неповажними. Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, скаржниці необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху. Керуючись статтями 169, 329, 329, 330, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 - відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі №308/9132/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови - залишити без руху. Надати скаржниці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: В.М. Бевзенко В.М. Шарапа