Постанова 4824 № 757/29555/20-п

Постанова Іменем України Єдиний унікальний номер справи 757/29555/20-п Номер провадження 33/824/1310/2021 суддя у суді першої інстанції С.І. Смик 18 лютого 2021 року місто Київ Номер справи 757/29555/20-п Суддя Київського апеляційного суду Поливач Л.Д., за участю прокурора Сироватки В.В., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Сперкача С.В., переглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Сперкачем С.В., на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого оператором - комплектувальником ПрАТ «Венс», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, - в с т а н о в и в : 09.07.2020 начальник 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, №158 відносно ОСОБА_1 . Згідно з вказаним протоколом ОСОБА_1 , будучи головним спеціалістом відділу пасажирського транспорту управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації, тобто будучи державним службовцем 12-го рангу категорії «В», являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно з пп.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст.172-6 КУпАП, на якого поширюється його дія, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» та пп.1 п.5 Розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК №3 від 10.06.2016, несвоєчасно, без поважних причин, 07.05.2019 подав щорічну декларацію за 2018 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП. Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 в особі свого захисника Сперкача С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що вказана постанова судді була винесена з неправильним застосуванням норм процесуального права, у зв`язку із тим, що строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплинули, а сама справа всупереч вимогам ст.276 КУпАП була розглянута суддею не за місцем вчинення адміністративного правопорушення. Вказав на те, що під час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме 07.05.2019 діяла попередня редакція ст.38 КУпАП, у відповідності до положень якої адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, могло бути накладене на особу протягом трьох місяців з дня його виявлення. А тому, оскільки вимогами ч.1 ст.8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення, суддя місцевого суду неправильно застосував положення ст.38 КУпАП у редакції, що діяла на момент розгляду справи. При цьому зазначив, що судом було порушено правила територіальної підсудності розгляду справи, у зв`язку із тим, що місцем вчинення адміністративного правопорушення не можна вважати місце роботи ОСОБА_1 , оскільки у нього не було власного робочого місця та комп`ютера, а сама електронна декларація була подана за місцем його проживання. Тому, в силу положень ст.276 КУпАП розгляд даної справи повинен був здійснювати Дарницький районний суд міста Києва, адже саме в Дарницькому районі вчинено адміністративне правопорушення. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Сперкача С.В., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, думку прокурора Сироватки В.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Так, за змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ч.1 ст.172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. За приписами ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Приписами статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено коло осіб, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема у пп.«в» п.1 ч.1 якої до кола таких осіб включаються державні службовці. Згідно з вимогами ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п.1, пп.«а» і «в» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відповіді т.в.о. начальника управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації від 20.05.2020 за вих.№01-08-20/1130 наказом начальника управління інфраструктури та туризму Київської обласної державної адміністрації Тимченка В.Г. від 30.10.2013 №58-к ОСОБА_1 був призначений на посаду головного спеціаліста відділу транспорту та дорожнього господарства управління інфраструктури та туризму Київської обласної державної адміністрації. Згідно наявних у матеріалах справи копій наказів від 04.09.2015 за №60-к та від 02.05.2019 за №16-к ОСОБА_1 з 07.09.2015 було переведено на посаду головного спеціаліста відділу пасажирського транспорту управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації, на момент переведення на дану посаду, останньому було присвоєно 13 (тринадцятий) ранг державної служби. З 07.05.2019 ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за згодою двох сторін. Отже у зазначений вище період перебування на посаді державної служби, у відповідності до пп.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 був суб`єктом, на якого поширювалась дія вказаного Закону та суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , являючись у зазначений вище період державним службовцем, та будучи відповідно до пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону несвоєчасно, а саме лише 07.05.2019, без поважних причин подав декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, чим порушив вимоги, передбачені чинним законодавством України щодо фінансового контролю, та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до наявної в матеріалах справи фотокопії виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 у період з 01.03.2019 по 25.03.2019 перебував на стаціонарному лікуванні в КМКЛ №1. Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 мав можливість подати таку декларацію ще з початку щорічної компанії декларування у 2019 році (а саме з 01.01.2019), апеляційний суд вбачає, що перед закінчення строку її подання починаючи з 01.03.2019 по 25.03.2019 у нього були поважні причини щодо неможливості її подання у вказаний період, оскільки він перебував на стаціонарному лікуванні та відповідно міг бути обмеженим у збиранні необхідних для заповнення декларації відомостей та інформації. Однак, зазначений вище період не охоплює весь час закінчення часу, протягом якого ОСОБА_1 повинен був подати декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік. Будь-які відомості, що свідчили б про поважність причин неподання ним з 26.03.2019 по 07.05.2019 декларації в матеріалах справи відсутні. Відтак, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях останнього складу зазначеного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, оскільки цей висновок ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин даної справи, що стосуються часу, суті адміністративного правопорушення та вини вказаної особи у його вчиненні. Крім того, у поданій апеляційній скарзі на постанову судді ОСОБА_1 жодним чином не зазначає про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, а лише не погоджується щодо притягнення його до адміністративної відповідальності поза межами строку для накладення адміністративного стягнення, а також вказує на порушення судом вимог ст.276 КУпАП щодо місця розгляду справи. Переглянувши дану справу про адміністративне правопорушення в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, з огляду на наступне. Так, у відповідності до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема те, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за обставини закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу. Як закріплено у ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Як було встановлено судом, правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП було закінчено ОСОБА_1 у день несвоєчасного подання декларації особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, а саме 07.05.2019. У відповідності до ч.3 ст.38 КУпАП у редакції, що діяла станом на 07.05.2019 було визначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, могло бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» було внесено зміни до ст.38 КУпАП, а саме викладено її у новій редакції, згідно частини четвертої якої визначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Вказаний закон набрав чинності 20.10.2019, а у відповідності до його Прикінцевих та перехідних положень введений в дію 19.04.2020. Як закріплено у ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, з урахуванням визначеного у ст.8 КУпАП правила чинності закону про відповідальність особи за адміністративні правопорушення, яке кореспондується із закріпленим Конституцією України принципом незворотності дії в часі Закону (за винятком випадків, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи), ОСОБА_1 може бути притягнутий до адміністративної відповідальності виключно на підставі закону, що діяв на день вчинення ним правопорушення - 07.05.2019. У зв`язку із наведеним суддя місцевого суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення та з`ясовуючи наявність обставин, що виключають провадження в справі повинен був врахувати положення ст.8 КУпАП у розрізі із положеннями ст.38 КУпАП у редакції, що діяла на момент вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов`язаного з корупцією, та перевірити чи не спливли строки притягнення останнього до відповідальності. Разом з тим, при перевірці дотримання строків накладення на особу адміністративного стягнення за вчинення нею адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, підлягає з`ясуванню фактичний момент виявлення такого проступку, оскільки саме з дня такого виявлення повинні обчислюватися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності. Так, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення особою, уповноваженою на його складання вказано, що моментом виявлення вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є дата зібрання усіх матеріалів перевірки та подання рапорту про виявлення всіх необхідних ознак складу правопорушення. З матеріалів справи убачається, що рапорт працівника Національної поліції України складений на ім`я начальника управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про виявлення у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та про надання дозволу на складання протоколу було подано 09.07.2020. Протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення також складений 09.07.2020. Однак, апеляційний суд вважає такі твердження у частині визначення моменту виявлення правопорушення помилковими. Так, положеннями ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачена відповідальність несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до змісту диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП убачається, що з об`єктивної сторони протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації) та бездіяльності (неподання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Із системного аналізу законодавства у сфері запобігання та протидії корупції, вбачається, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання суб`єктами уповноваженими на складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення інформації про таке порушення. При встановленні наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, такими суб`єктами повинні обов`язково з`ясовуватися обставини щодо віднесення суб`єкта адміністративного правопорушення до осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», щодо несвоєчасності подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також обставини щодо наявності або відсутності у такої особи поважних причин несвоєчасної подачі декларації. Відтак, моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією слід вважати момент отримання інформації про наявність складу такого порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому подача рапорту та складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією - є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією, адже факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення. З матеріалів справи убачається, що у період з 21.04.2020 по 22.05.2020 Управлінням стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в ході здійснення перевірки інформації за фактом можливого порушення норм діючого антикорупційного законодавства України вчинялися дії по збиранню необхідної інформації та документації з приводу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. 25.05.2020 уповноваженою особою від ОСОБА_1 були відібрані пояснення щодо несвоєчасної подачі ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2018 рік. Зі змісту вищевказаних пояснень убачається відсутність у ОСОБА_1 протягом часу з 26.03.2019 по 07.05.2019 поважних причин несвоєчасної подачі вказаної декларації. Тому, оскільки після відібрання даних пояснень особою, уповноваженою на складання протоколу, згідно наявних матеріалів справи, не вчинялося будь-яких інших дій, необхідних для отримання іншої інформації про таке порушення, моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП слід вважати 25.05.2020. Таким чином, враховуючи, що датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією необхідно рахувати 25.05.2020, то на день винесення оскаржуваної постанови 29 грудня 2020 року строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.3 ст.38 КУпАП (у редакції чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення) спливли. Отже, переглядаючи постанову судді в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не з`ясував належним чином всіх обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення після закінчення передбачених законом строків, оскільки станом на день прийняття оскаржуваної постанови минуло більш ніж три місяці з дня виявлення правопорушення. За наведеного, постанова судді від 29 грудня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що справу про адміністративне правопорушення у порушення вимог ст.276 КУпАП було розглянуто не за місцем вчинення правопорушення не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки в їх обґрунтування не надано належних доказів в підтвердження факту вчинення особою адміністративного правопорушення за місцем свого проживання. Тому, враховуючи, що передбачені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги (заборони, обмеження) встановлені для осіб як суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, а тому місцем вчинення ОСОБА_1 правопорушення слід вважати місце його основної роботи, оскільки антикорупційні вимоги (заборони, обмеження) на час вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, поширюються на нього, як на відповідного суб`єкта, виключно у зв`язку із заняттям посади головного спеціаліста відділу пасажирського транспорту управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації за адресою: м.Київ, пл.Лесі Українки,

1. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Сперкачем Сергієм Володимировичем, на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року задовольнити. Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року скасувати. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: