Постанова 4805 № 288/816/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №288/816/20 Головуючий у 1-й інст. Карповець В. В. Категорія ч. 1 ст. 172-6 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., прокурора Ольхового В.Г., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Бородька А.П. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої в Попільнянському управлінні експлуатації газового господарства ПАТ «Житомиргаз», в с т а н о в и в : Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Відповідно до постанови, з протоколу №152 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 16.06.2020 р. вбачається, що ОСОБА_1 , являючись у період з 2017 року по даний час присяжним Попільнянського районного суду Житомирської області та будучи відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону несвоєчасно, а саме лише 18.06.2019 р., без поважних причин подала декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, чим порушила вимоги, передбачені чинним законодавством України, та вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що копію судового рішення отримала лише 06 вересня 2020 року, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та просить його поновити. Суд розглянув справу у її відсутність, пояснень вона не давала, оскільки перебувала на лікарняному з 01.09.20 р. по 04.09.20 р., а тому висновки суду щодо визнання вини не відповідають дійсності. Також, зазначає, що протокол був складений з порушення вимог ст. 254-256 КУпАП, оскільки в ньому не заначено дату вчинення правопорушення, відсутні пояснення свідків, а також протокол був складений не протягом 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення та складений у її відсутність. Вважає, що судом розглянуто справу упереджено, без повного та всебічного дослідження обставин справи, не надано належної правової оцінки доказам які містяться в матеріалах справи, а також порушено право на захист та принцип змагальності сторін, що призвело до прийняття незаконного рішення. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника на підтвердження доводів апеляційної скарги, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду є поважними та такими, що дають підстави для поновлення, строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про своєчасне та належне вручення (отримання) ОСОБА_1 копії постанови суду, а розгляд справи проводився у її відсутність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Приписами статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено коло осіб, на яких поширюється дія цього Закону. Відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється його дія. Тому, згідно з абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 1, частиною першою статті 45, приміткою до статті 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП. Судом встановлено, що, ОСОБА_1 являючись у період з 2017 року по даний час присяжним Попільнянського районного суду Житомирської області та будучи відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону несвоєчасно, а саме лише 18.06.2019 р., без поважних причин подала декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, чим порушила вимоги, передбачені чинним законодавством України, та вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказані обставини підтверджуються дослідженими апеляційним судом доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №152 від 16.06.20 року; (а.с. 1-5) - Листом ДСР від 08.04.2020 р. №3304/55/02-2020; (а.с. 6) - Листом НАЗК від 19.03.20 р. №44-01/10418/20 (7-11) - поясненнями ОСОБА_1 (а.с.24-25) Проаналізувавши надані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, апеляційний суд вважає, що вони у своєму взаємозв`язку доводять вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП. Суд в постанові зазначив, що ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала, у вчиненому щиро розкаялася, просила суворо не карати та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого порушення в порядку ст.22 КУпАП. З довідки суду вбачається, що 03.09.20 р. ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилась, а тому фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась. (а.с. 61) Ці обставини підтверджуються іншими довідками суду від 22.07.20 та 04.08.20 року. (а.с. 53, 59) В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердила вказані обставини. За таких обставин, зазначені висновки суду про присутність ОСОБА_1 у судовому засіданні та визнання нею вини не враховуються апеляційним судом при прийнятті рішення, оскільки не підтверджуються матеріалами справи. З матеріалів справи вбачається, що датою виявлення вказаного правопорушення є 26.03.20 року, саме до такого висновку прийшов суд першої інстанції і ці обставини не заперечуються в апеляційній скарзі. Так, зокрема 26 березня 2020 року за вхідним №4509 Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України отримав матеріали надіслані Департаментом перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції щодо можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ст.172-6 КУпАП, для подальшого опрацювання та вжиття передбачених законом заходів. Протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією щодо ОСОБА_1 був складений 16 червня 2020 року. Апеляційний суд вважає, що висновки суду про те, що строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчилися, є помилковими. Так, на час вчинення ОСОБА_1 правопорушення - 18.06.2019 р., строки накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, ч.3 ст. 38 КУпАП (редакції ЗУ №2293-VIII від 27.02.2018 р.), передбачала що адміністративне стягнення за вчинення цих правопорушень може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення. Законом України №114-IX від 19.09.2019 р., якими керувався суд першої інстанції, цей порядок було змінено та визначено, що згідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Враховуючи, що закон, який посилює відповідальність за адміністративні правопорушення не має зворотної сили, а також те, що постанову у справі про адміністративне правопорушення, судом було прийнято 03.09.2020 року, а саме поза межами трьох місячного строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, суперечить вимогам закону, а тому постанова суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню. Відповідно до п. 7 ст. 247 КУПАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Доводи апеляційної скарги про те, що протокол складався у відсутність ОСОБА_1 , і він не відповідає вимогам закону, а в протоколі та постанові суду не зазначено час вчинення правопорушення є голослівними та спростовуються матеріалами справи. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а провадження в справі закрити в зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук