Постанова 4857 № 300/3280/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3280/20 пров. № А/857/1778/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П., за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, прийняте суддею Панікар І.В. у місті Івано - Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними та скасування постанов,- встановив: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (далі відповідач, приватний виконавець) про визнання протиправними постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 62665598 від 28.07.2020 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.09.2020 року у межах вказаного виконавчого провадження. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено. Задовольняючи позов суд виходив з того, що місце проживання позивача не відноситься до виконавчого округу міста Києва, на території якого відповідач здійснює діяльність. Суд зазначив, що при винесенні оскаржуваних постанов, відповідач мав дані, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . У той же час, будь-яких відомостей на підтвердження того, що місцем проживання боржника є АДРЕСА_2 матеріали виконавчого провадження не містять. Маються покликання на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29.01.2020 року у справі №804/476/17 та від 30.04.2020 року у справі №580/3311/19. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, приватний виконавець подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання боржника. Вказує, що виконавчим документом, а саме виконавчим написом №12150 від 16.07.2020 року, виданий приватним нотаріусом Гораєм О.С. встановлено, що місце реєстрації боржника є АДРЕСА_1 ., а місце проживання боржника м. Київ. Тобто виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця Клименка Р.В. Апелянт переконаний, що згідно норм чинного законодавства стягувач наділений правом вибору місця виконання рішення. При цьому, вказує, що чинним законодавством не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Тобто виконавець не тільки не зобов`язаний, а й не має права перевіряти інформацію про місце проживання боржника до відкриття виконавчого провадження. При винесенні судового рішення суд першої інстанції не взяв до уваги докази, надані відповідачем та надав перевагу доказам позивача. В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу 16.07.2020 року Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 12150 про стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 17363,15 грн. (а.с.43). Представник стягувача ТзОВ «Вердикт Капітал» 27.07.2020 року звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича із заявою про примусове виконання рішення, а саме: виконавчого напису № 12150 від 16.07.2020 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 17363,15 грн. (а.с.40). Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. 28.07.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62665598 з примусового виконання виконавчого напису № 12150 від 16.07.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу (а.с. 75-76). Окрім того, 11.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у межах виконавчого провадження № 62665598 (а.с.85-86). У вказаних постановах зазначено: боржник ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 . Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчим округом приватного виконавця є м.Київ. Так, місце виконання рішення, в тому числі виконавчого напису нотаріуса, визначено в статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», в частині другій якої зазначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи. В свою чергу документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (абзац дев`ятий статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»). Як вбачається із матеріалів справи виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність є м. Київ, а місцем проживання позивача згідно паспорта громадянина України (а.с. 13 -14) є Івано-Франківська область, Калуський район, с. Перевозець. При цьому, відомостей на підтвердження того, що місцем проживання боржника є АДРЕСА_2 , а також доказів про наявність будь-якого майна у позивача (боржника) у м. Києві (в межах виконавчого округу відповідача) до матеріалів справи не долучено. Згідно із пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Колегія суддів звертає увагу на те, що обставин зазначення у виконавчому написі нотаріуса №12150 від 16.07.2020 року адреси місця проживання позивача згідно паспорта громадянина України, судом не встановлено та не підтверджено жодними документами. Відтак, відповідач, ігноруючи наявну в заявах про примусове виконання рішення, виконавчому написі, інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача в Івано-Франківській області, що в контексті частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проживання боржника, надав перевагу інформації про ймовірне місце проживання останнього, та відкрив виконавче провадження з порушенням вищенаведеної норми Закону №1404-VIII щодо прийняття до виконання виконавчих документів. Апеляційний суд також враховує аналогічні висновки щодо правомірності прийняття до виконання виконавчих документів за відсутності доказів, які б підтверджували місце проживання, перебування боржника, що містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 29.01.2020 року по справі №804/476/17 та від 30.04.2020 року у справі № 580/3311/19 Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП № 62665598 від 28.07.2020 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.09.2020 року у межах виконавчого провадження № 62665598 є протиправними та підлягають до скасування. Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що під час розгляду справи, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не було надано документів, що позивач фактично проживає за іншою адресою, ніж вказано у паспорті громадянина України, чи знаходиться його майно, відкриті рахунки в банках. Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. Судом враховується, що згідно п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав вважати неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи. Керуючись ст.ст. 272, 287, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 300/3280/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 19.02.2021 року.