Постанова 4856 № 560/4063/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4063/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук А.М. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 15 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : в липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця Клименко Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" про визнання протиправною та скасування постанови. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2020 позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2020 №62454015. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крименко Р.В. надійшов виконавчий документ - виконавчий напис №3254 від 20.06.2020, що виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м.Києва у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. Приватний виконавець звертає увагу суду, що місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за даною адресою, а отже адреса яка зазначена саме в паспорті: АДРЕСА_1 не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживав на день відкриття виконавчого провадження, саме в м.Хмельницький, адже норми законодавства вказують на те, що громадяни України мають право вільно пересуватися по території України та вільного вибору місця проживання без офіційної реєстрації. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно п.2 ч. 1ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис №3254, яким звернуто стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості в сумі 20156,89 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС". Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" звернулося до відповідача з заявою про примусове виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №62454015. Адресою боржника у оскарженій постанові зазначено: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 . Позивач, вважаючи зазначену постанову протиправною, звернувся в суд з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1404-VІІІ, відповідач мав підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення оскарженої постанови лише у разі, якщо місцезнаходження боржника або його майна є місто Київ. Матеріали справи не містять належних письмових доказів того, що місцезнаходження боржника або місцезнаходженням майна боржника є місто Київ, тому на дату прийняття оскарженої постанови у приватного виконавця не було підстав для прийняття до виконання виконавчого напису №3254 від 20.06.2020. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Відповідно до ч. п.ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ, примусовому виконанню підлягають, зокрема, рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону № 1404-VІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗакономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбаченихстаттею 3 цього Закону, крім : 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цимЗакономбезпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом таЗаконом України"Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Частиною 2ст. 24 Закону № 1404-VIIІ передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначаєЗакон України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"(далі - Закон № 1403-VIII). Згідност. 1 Закону № 1403-VIII, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначенихЗаконом України "Про виконавче провадження"випадках - на приватних виконавців. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону № 1403-VIII, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ (ч. ч. 1, 2ст. 25 Закону № 1403-VIII). Пунктом 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі Інструкція № 512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення. Згідно п. 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа. Пунктом 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції №512/5, у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно п. 10 розділу ІІІ Інструкції №512/5, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону. Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника. Отже, Законом України «Про виконавче провадження» саме на виконавця покладено обов`язок встановити чи пред`явлено виконавчий документ за належним місцем виконанням, відповідно до ч.1 ст.24 вказаного Закону. Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач - боржник у вказаних правовідносинах, відповідно до паспортних даних зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додав виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С №53254 від 20.06.2020, у якому вказано, що місце реєстрації боржника ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , а місце проживання АДРЕСА_2 . Крім того, у розділі "реквізити сторін" договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки №00594398 від 09.08.2013, а також додаткової угоди №1 до зазначеного Договору, вказано, що адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с.35,40). Про місце проживання позивача за адресою АДРЕСА_2 у вказаних договорах не зазначено. Окрім цього, апеляційний суд зауважує, що наявність будь-якого майна у позивача (боржника) у м. Києві (в межах виконавчого округу відповідача) до матеріалів справи не додано. Щодо зазначення в виконавчому написі місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_2 , колегія суддів зазначає, що дана інформація міститься лише у виконавчому написі (а.с.42), інших матеріалів, які б підтвердили дане місце проживання справа не містить. Дана обставина не позбавляє права відповідача перевірити дійсність місця проживання і уразі пред`явлення його не за місцем виконання повернути стягувачу. Крім того, виконавчий напис, також містить інформацію щодо місця реєстрації позивача. Наведене є підставою для висновку, що на момент відкриття виконавчого провадження приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. не володів достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м. Києві, оскільки стягувач до заяви не додав підтверджуючі документи, з яких вбачається, що боржник проживає, перебуває за вказаною адресою. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на дату прийняття оскарженої постанови у приватного виконавця не було підстав для прийняття до виконання виконавчого напису №3254 від 20.06.2020, оскільки матеріали справи не містять належних письмових доказів того, що місцезнаходженням боржника або місцезнаходженням майна боржника є місто Київ. Інформація зазначена у виконавчому написі щодо проживання боржника на час його вчинення у місті Києві не може слугувати достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження. Щодо твердження відповідача у апеляційній скарзі, що у виконавчому написі №3254 від 20.06.2020, виданому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С, чітко зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу міста Києва, а тому у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання, то суд апеляційної інстанції відхиляє такі доводи, оскільки факт проживання позивача за вказаною адресою не підтверджений жодними належними та допустимими доказами. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 272, 328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.