Постанова Львівський апеляційний суд № 464/3313/20

Справа № 464/3313/20 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю. Провадження № 33/811/1370/20 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушниці ОСОБА_1 на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 14 вересня 2020 року, з участю захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвокат Кубаренко В.Б., представника потерпілого ОСОБА_2 адвокат Островський Ю.М. в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови судді ОСОБА_1 16 червня 2020 року о 18:40 год., керуючи транспортним засобом Лексус, н.з. НОМЕР_1 на 578 км. 970 м. автодороги Київ-Чоп, при перестроюванні ліворуч не надала перевагу в русі автомобілю Мерседес Бенц 200Д н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушила вимоги п.10.3 ПДР України. В результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки. В апеляційній скарзі правопорушниця ОСОБА_1 покликається на те, що дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції невірно встановив фактичнві обставини справи, не перевірив зібрані докази та не дав їм належну правову оцінку. Вважає, що суддя жодним чином не послалась на докази, які вона подала до суду, відеозапис із АЗС, фотознімки кадрового зображення, як рухались автомобілі проїжджаючи ділянку АЗС. Вказує, що вона рухалася лівою смугою дороги, на праву смугу не перелаштовувалася, рухалася прямо і не виїжджала з АЗС, як про це стверджує ОСОБА_2 , а отже, на її думку ОСОБА_2 дав неправдиві показання. Вважає, що у вказаній ДТП винен водій ОСОБА_2 . Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення захисника правопорушниці ОСОБА_1 -адвоката Кубаренка В.Б., який підтримав апеляційну скаргу, думку представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Островського Ю.М. про залишення постанови суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Так, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, об`єктивно з`ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній, а саме: дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 418191 від 16.06.2020, схему місця ДТП, із зазначенням місцерозташувань автомобілів після ДТП, пошкоджень автомобілів; письмові пояснення учасників ДТП; пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , даними суду першої інстанції та пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дані ними в суді першої інстанції, дав їм належну правову оцінку та прийшов до вірного висновку про порушення ОСОБА_1 вимог п.10.3 ПДР України, а відтак, про наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, мотивувавши це в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи правопорушниці ОСОБА_1 про те, що місцевий суд не дослідив повно і всебічно матеріали справи та необгрунтовано визнав її винною у вчиненні ДТП, спростовуються сукупністю зібраних у справі та наведених у постанові зазначених вище доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Крім того, апеляційний суд вважає безпідставним клопотання правопорушниці ОСОБА_1 про призначення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи та погоджується з висновком суду першої інстанції з цього приводу. Отже, твердження апелянта про те, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до вимог ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу накладене на правопорушницю з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці, ступеню її вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги правопорушниці ОСОБА_1 , а постанову місцевого суду законною і обґрунтованою. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу правопорушниці ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 14 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. в дохід держави без зміни. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І. .