Постанова Львівський апеляційний суд № 461/1070/26

Справа № 461/1070/26 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. Провадження № 33/811/675/26 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 адвоката Гандзюлевича Ярослава Анатолійовича на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 2 квітня 2026 року, з участю захисника правопорушниці ОСОБА_1 адвоката Гандзюлевича Я.А., в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору. Згідно постанови судді 27 січня 2026 року о 13 год. 18 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», н.з. НОМЕР_1 , на вул. Шота Руставелі, 26 у м. Львові, при виїзді з місця стоянки не дала дорогу автомобілю марки «Toyota Yaris», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась по вул. Шота Руставелі, та здійснила зіткнення з вказаним транспортним засобом, після чого автомобіль марки «Toyota Yaris», н.з. НОМЕР_2 , по інерції руху здійснив зіткнення з автомобілем марки «Mazda 6», н.з. НОМЕР_3 , який був припаркований, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п.10.2 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник правопорушниці ОСОБА_1 адвокат Гандзюлевич Я.А. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, так як місцевим судом не в повній мірі оцінено всі обставини по справі, не враховані недоліки схеми дорожньо транспортної пригоди, не надано правової оцінки письмовому клопотанню, що призвело до порушення процесуальних прав ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що місцевим судом відмовлено у задоволенні клопотання про проведення аудіозапису засідання, повідомивши, що таке не передбачено діючим КУпАП; крім цього, приймаючи рішення, суд не виходив до нарадчої кімнати. Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити Заслухавши виступ захисника правопорушниці ОСОБА_1 адвоката Гандзюлевича Я.А. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктом 10.2 Правил дорожнього руху України встановлено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. Так, апеляційний суд вважає, що суддя районного суду, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП об`єктивно з`ясувала та дослідила всі обставини справи і докази у ній, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №576740 від 27 січня 2026 року; схему місця ДТП від 27 січня 2026 року; письмові пояснення учасників ДТП; рапорт поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП Куниці Н.; фотокартки, дала їм належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Отже, сукупність досліджених доказів, розташування транспортних засобів та характер отриманих ними пошкоджень, на думку апеляційного суду свідчать про те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», н.з. НОМЕР_1 , на вул. Шота Руставелі, 26 у м. Львові, при виїзді з місця стоянки не дала дорогу автомобілю марки «Toyota Yaris», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась по вул. Шота Руставелі, та здійснила зіткнення з вказаним транспортним засобом, після чого автомобіль марки «Toyota Yaris», н.з. НОМЕР_2 , по інерції руху здійснив зіткнення з автомобілем марки «Mazda 6», н.з. НОМЕР_3 , який був припаркований, Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41). Що стосується доводів адвоката Гандзюлевича Я.А. про незаконність прийнятого рішення у зв`язку з тим, що суддя місцевого суду відмовила у задоволенні клопотання про фіксування судового засідання технічними засобами, то такі апеляційний суд вважає голослівними, оскільки в матеріалах справи відсутнє зазначене клопотання, та такі не впливають на доведеність факту вчинення адміністративного правопорушення та на правильність висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Таким чином, покликання апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу, накладене на правопорушницю з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 адвоката Гандзюлевича Я.А. - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 2 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. без зміни Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.