Постанова 4811 № 466/9519/23

Справа № 466/9519/23 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 33/811/1559/23 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Брикара Олега Михайловича на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 24 жовтня 2023 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень, 80 копійок. Згідно постанови судді, 03 вересня 2023 року о 19:10 год. ОСОБА_1 у м. Львові на вул. Хвильового, 39, керуючи транспортним засобом марки «Mersedes-Benz C200», н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху, не переконався, що це буде безпечно та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб марки «Peugeot 301», н.з. НОМЕР_2 , який стояв попереду, що призвело до технічних пошкоджень транспортних засобів, порушивши вимоги п. 2.3б, 10.1, 1.5 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокат Брикар О.М. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, у зв`язку із неповним з`ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вважає, що місцевий суд не дослідив належним чином додаткові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка викликала працівників поліції, в результаті чого на ОСОБА_1 було складено протокол. Стверджує, що жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 був учасником дорожнього руху та порушив ПДР України не надано. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 , його захисник адвокат Брикар О.М. та потерпіла ОСОБА_2 , будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, не з`явилися та про причини неявки суд не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за їх відсутності, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з п.1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган. Відповідно до п.2.3б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Крім того, згідно п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Так, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП об`єктивно з`ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №570936 від 03 вересня 2023 року; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 03 вересня 2023 року; письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , належним чином мотивувавши це в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Отже, сукупність досліджених доказів, розташування транспортних засобів та характер отриманих ними пошкоджень, на думку апеляційного суду свідчать про те, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Mersedes-Benz C200», н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху, не переконався, що це буде безпечно та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб марки «Peugeot 301», н.з. НОМЕР_2 , який стояв попереду. Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Покликання апелянта на те, що в діях ОСОБА_1 немає порушень ПДР України є безпідставними, оскільки вони спростовуються вищевказаними матеріалами справи. Також, апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги в частині недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №474295, згідно з якою ОСОБА_4 03 вересня 2023 року о 19 год. 10 хв. у м. Львові на вул. Хвильового, 39, керуючи автомобілем марки «Mersedes-Benz C200», н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП та не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено факту скасування вказаної постанови у встановленому законом порядку. Крім цього, апеляційним судом встановлено, що 28 листопада 2023 року постановою Львівського апеляційного суду залишено без змін постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: за керування останнім 03 вересня 2023 року о 19:10 год. у м. Львові на вул. Хвильового, 39, транспортним засобом марки «Mersedes-Benz C200», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Відтак, твердження адвоката Брикара О.М. про те, що постанова суду не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до вимог ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу, накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги адвоката Брикара О.М., а постанову місцевого суду законною і обґрунтованою. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Брикара О.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 24 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави без зміни. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І. .