Постанова Львівський апеляційний суд № 453/1325/24

Справа № 453/1325/24 Головуючий у 1 інстанції: Ясінський Ю.Є. Провадження № 33/811/1583/24 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Дурич Ярини Василівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Ставрук Наталії Зіновіївні на постанову Сколівського районного суду Львівської області від 2 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 , встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього стягнення, у виді штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 , 03 серпня 2024 року, о 19 год. 30 хв., на а/д Київ-Чоп 674 км. М-06 с. Козьова, керуючи автомобілем марки «AUDI А-6», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, в результаті чого здійснив зіткнення з т\з марки «Мерседес Бенз», д.н.з. НОМЕР_2 та причіпом НОМЕР_3 . Внаслідок такого зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями порушив вимоги п. 2.3 б, 12.1. Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Ставрук Н.З., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову місцевого суду, закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, ухвалена внаслідок неповного та необ`єктивного з`ясування обставин справи. Наголошує, що судом першої інстанції не перевірено чи ОСОБА_1 належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, він не отримував повістки, оскільки є військовослужбовцем та виконує бойові завдання, окрім того його захисника також не було повідомлено про час та місце розгляду справи, про результат розгляду справи вона дізналася коли отримала копію постанови. Звертає увагу, що місцевим судом не надано об`єктивної оцінки доказам зазначеним у постанові, не оцінено обставин справи, не з`ясовано як саме відбулося зіткнення, чи перевищив водій швидкість, чи не існували обставини, які не залежали від його дій чи бездіяльності. Зазначає, що дорожнє покриття було в незадовільному стані через розлив палевно-мастильних матеріалів від попередніх аварій, окрім того даного розливу не було усунуто відповідальними особами за обслуговування відрізку дороги. 26 листопада 2024 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від потерпілого ОСОБА_2 , в якому він просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Окрім того, просив проводити розгляд справи у його відсутності. Зазначає, що постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи є законною та обгрунтованою. Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення та схему ДТП було складено в присутності обох водіїв, окрім того водії надали пояснення та ознайомилися із схемою ДТП. Зазначає, що водій ОСОБА_1 , повідомляв йому, в приватній розмові, що в нього відмовили гальма, саме тому він виїхав на зустрічну смугу руху. Звертає увагу, що під час ДТП було пошкоджено бак його автомобіля та відбувся витік палива (330 літрів), тобто забруднення дорожнього покриття відбулося після ДТП. 3 грудня 2024 року ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, адвокат Дурич Я.В. просила проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілого, який подав заперечення, у яких просив проводити розгляд справи без його участі. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи. Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Дурич Я.В., яка просила проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілого, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 . Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 124 КУпАП України, передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Пунктом 2.3 б ПДРУ України, передбачено для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно із п. 12. 1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Всупереч тверджень апелянта ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у: -протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №917065 від 3 серпня 2024 року (а.с. 1), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, також не був уважним, внаслідок чого відбулося зіткнення з транспортним засобом «Меседес Бенз» д.н.з. НОМЕР_3 та причіпом НОМЕР_3 , внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками; -інформації зі схеми місця ДТП (а.с. 3), на якій відображено місце події, та розміщення транспортних засобів, дорожня обстановка, завдані пошкодження автомобілям, з якою водії ознайомилися та погодилися; -письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 4), з яких вбачається, що ОСОБА_1 визнав свою вину, зазначив, що не впорався із керуванням транспортного засобу «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку із чим виїхав на зустрічну смугу де відбулося ДТП; -письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 5), з яких встановлено, що на його смугу виїхав легковий автомобіль «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 ; -фото таблицею (а.с. 61-63) на якій зображено місце події, розташування транспортних засобів та пошкодження автомобілів; Доводи апелянта, що ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ставрук Н.З. не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, розцінює критично, оскільки сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, окрім того 7 серпня 2024 року ОСОБА_1 було скеровано повістку, про призначення розгляду справи на 2 жовтня 2024 року (а.с. 15), окрім того адвокат Ставрук Н.З 30 серпня 2024 року подавала клопотання про отримання копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с. 19). Твердження апелянта, що дорожнє покриття було в незадовільному стані через розлив палевно-мастильних матеріалів від попередніх аварій, окрім того даний розлив не було усунуто відповідальними особами за обслуговування відрізку дороги, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки потерпілий ОСОБА_2 в своїх запереченнях зазначав, що розлив палевно-мастильних матеріалів відбувся після ДТП, оскільки бак його автомобіля було пошкоджено в результаті ДТП, долучив фотографії з місця події (а.с. 61- 63) на яких зображено пошкодження його автомобіля та розташування транспортних засобів. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Ставрук Н.З. є необґрунтованими, у зв`язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Сколівського районного суду Львівської області від 2 жовтня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Ставрук Наталії Зіновіївни - без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.