Постанова Львівський апеляційний суд № 450/6074/25

Справа № 450/6074/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є. Провадження № 33/811/365/26 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Кульченко Марії Василівни на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 , встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 11 грудня 2025 року о 13 год. 15 хв. на вул. Григорія Сковороди, в с. Сокільники, Львівського р-ну, Львівської обл., при виїзді на автодорогу Т1416, керуючи автомобілем марки «Фіат» номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив виїзд на кільцеву розв`язку, завдавши при цьому транспортному засобу механічних пошкоджень, чим порушив вимоги пунктів 2.3 «Б», 12.1 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Кульченко М.В., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною та необґрунтованою. Повідомляє, що ОСОБА_1 залишив автомобіль о 5 год. 30 хв., коли їхав з м. Львова, через технічну несправність, автомобіль перебував в нерухомому стані до моменту евакуації, яка відбулася після 15 год. 19 хв. Наголошує, що о 13 год. 15 хв. ОСОБА_1 не перебував за кермом транспортного засобу. Зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки факту відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутні потерпілі та завдано шкода, власник автомобіля претензій до ОСОБА_1 не має, працівниками поліції не зафіксовано пошкоджень дорожньої інфраструктури, зафіксовані пошкодження транспортного засобу «Фіат» номерний знак НОМЕР_1 , не були спричинені ДТП. Наголошує, що дії водія ОСОБА_2 підпадають під порушення п. 15.10 є ПДР України, стоянка на газоні. Звертає увагу, що ОСОБА_2 під час руху транспортним засобом виявив несправність гальмівної системи автомобіля, у зв`язку із чим змушений був виїхати на газон для того, щоб уникнути ДТП чи перекидання автомобіля. Зазначає, що дані зазначені в протоколі не відповідають відеоматеріалам. 12 березня 2026 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшли письмові пояснення власника транспортного засобу ОСОБА_3 , в яких вона зазначає, що транспортний засіб «Фіат» номерний знак НОМЕР_1 , був нею переданий у користування ОСОБА_1 , після 11 грудня 2025 року нею не було виявлено будь-яких механічних пошкоджень на транспортному засобі, їй не було завдано жодних матеріальних збитків, претензій до ОСОБА_1 вона не має. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У судове засідання призначене на 23 березня 2026 року адвокат Кульченко М.В. та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи не прибули, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності, оскільки ОСОБА_1 перебуває на лікуванні. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи. Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та клопотання адвоката, про розгляд справи у її відсутності та відсутності, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника. Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 124 КУпАП України, передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Пунктом 2.3 б ПДР України, встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п 12 .1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Всупереч тверджень апелянта ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у: - протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №537786 від 11 грудня 2025 року (а.с. 1), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 11 грудня 2025 року о 13 год. 15 хв. на вул. Григорія Сковороди, в с. Сокільники, Львівського р-ну, Львівської обл., при виїзді на автодорогу Т1416, керуючи автомобілем марки «Фіат» номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив виїзд на кільцеву розв`язку, завдавши при цьому транспортному засобу механічних пошкоджень; - копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №537792 від 11 грудня 2025 року (а.с. 4), з якого вбачається що, що ОСОБА_1 , вчинивши ДТП 11 грудня 2025 року близько 12 год. 15 хв. залишив місце ДТП, чим порушив п.2.10 ПДР України; - копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №537799 від 11 грудня 2025 року (а.с.5),відповідно до якого водій імовірно порушив п.2.5 ПДР України; - схемою місця ДТП (а.с. 8), на якій відображена дорожня обстановка, розташування транспортного засобу та завдані пошкодження автомобілю; - рапортом сержанта поліції О.Звір від 11 грудня 2026 року (а.с. 9), з якого встановлено, що під час патрулювання було виявлено автомобіль «Фіат» номерний знак НОМЕР_1 на кільцевій розв`язці, з явними ознаками ДТП, в ході розшукових заходів встановлено, що автомобілем керував ОСОБА_1 . Твердження апелянта про те, що ОСОБА_2 під час руху транспортним засобом виявив несправність гальмівної системи автомобіля, у зв`язку із чим змушений був виїхати на газом для того, щоб уникнути ДТП, апеляційний суд оцінює критично, оскільки апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження наявності технічної несправності гальмівної системи транспортного засобу, яка б стала причиною ДТП. Доводи апелянта, що ОСОБА_1 залишив автомобіль о 5 год. 30 хв., коли рухався з м. Львова, автомобіль перебував в нерухомому стані до моменту евакуації, яка відбулася після 15 год. 19 хв., апеляційний суд відхиляє, оскільки, як встановлено з схеми місця ДТП (а.с.8), автомобіль «Фіат» номерний знак НОМЕР_1 , рухався у напрямку м. Львова, на що вказує зображення транспортного засобу на доданій до матеріалів справи схемі. Покликання апелянта на те, що о 13 год. 15 хв. ОСОБА_1 не перебував за кермом транспортного засобу, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та не узгоджуються з встановленими судом фактичними обставинами. Доводи апелянта, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з тим, що шкоди іншим особам чи дорожнім спорудам не завдано, апеляційний суд відхиляє. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №537786 від 11 грудня 2025 року (а.с. 1) та схеми ДТП (а.с. 8), транспортний засіб «Фіат» номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, що підтверджує настання наслідків, передбачених диспозицією ст. 124 КУпАП. Доводи апелянта про те, що дії водія ОСОБА_2 підпадають під порушення п. 15.10 «є» ПДР України (стоянка на газоні), не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки самі по собі не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та не виключають наявності в діях водія інших порушень ПДР України, зокрема п.2.3 Б, 12.1 ПДР України, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Окрім того, наведені твердження не підтверджені належними та допустимими доказами. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Кульченко М.В. є необґрунтованими, у зв`язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кульченко Марії Василівни без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.