Ухвала КЦС ВС № 643/16257/19

УХВАЛА 02 лютого 2021 року м. Київ справа № 643/16257/19 провадження № 61-321 ск 21 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою департаменту реєстрації Харківської міської ради на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року та на постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до департаменту реєстрації Харківської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , служба у справах дітей по Московському району департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про поновлення порушеного права, визнання незаконною та скасування зняття з реєстрації місця проживання, ВСТАНОВИВ : 05 січня 2021 року департамент реєстрації Харківської міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення. Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Касаційну скаргу підписано головним спеціалістом відділу правового забезпечення Полупан Ольгою Сергіївною, яка діє на підставі довіреності від 05 січня 2021 року № 3/0/277-21. Відповідно до пункту 18 частини першої розділу XII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII. 2 червня 2016 року за № 1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (абзац перший 11 пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту 11). Пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачене лише відповідними положеннями процесуальних кодексів. За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Відповідно до змін, унесених до ЦПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX, розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)». Аналіз указаної норми закону дає підстави для висновку, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 49 ЦПК України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження. Такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року, справа № 160/6823/19, від 11 лютого 2020 року, справа № 260/988/19. Ураховуючи викладене, суду касаційної інстанції не надано доказів щодо належного уповноваження ОСОБА_5 на вчинення будь-яких процесуальних дій в інтересах департаменту реєстрації Харківської міської ради в розумінні статті 58 ЦПК України. Крім того, документів, що свідчать про те, що особа, яка підписала довіреність на представництво інтересів департаменту реєстрації Харківської міської ради Полупан О. С., є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва також не надано, а тому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику. Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : Касаційну скаргу департаменту реєстрації Харківської міської ради на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року та на постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року повернути особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Антоненко