Постанова 4855 № 826/17521/18
від 15.02.2021 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17521/18 Головуючий у 1 інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Бужак Н.П. Парінова А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марин Анатоліївни про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марин Анатоліївни, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни, щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати громадянину Республіки Польща ОСОБА_1 ; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіну Марину Анатоліївну внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати громадянину Республіки Польща ОСОБА_1 , а саме: 60 074,13 грн.; - зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 60 074,13 грн, що належить до виплати громадянину Республіки Польща ОСОБА_1 . Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни протиправною, щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати громадянину Республіки Польща ОСОБА_1 . Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіну Марину Анатоліївну внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати громадянину Республіки Польща ОСОБА_1 , а саме: 60 074,13 (шістдесят тисяч сімдесят чотири грн. 13 коп.). Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 60 074,13 грн, що належить до виплати громадянину Республіки Польща ОСОБА_1 . Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що Уповноваженою особою було включено ОСОБА_1 до Переліку вкладників та визначено суму відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у розмірі 200 000 грн., яку виконавча дирекція Фонду затвердила, та які отримано вказаним вкладником 21 квітня 2015 року у банку-агенті ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») у відділенні № 29, розташованого за адресою: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54а, було укладено Договір банківського вкладу "Англійський "Постійний" № 587909/2013 (в національній валюті України) від 22 травня 2013 року на суму 84 000,00 гривень, які в цей же день було внесено в установі вказаного банку. 19 вересня 2013 року між Позивачем та Банком укладено Договір банківського вкладу "Англійський "Постійний" Здорова добавка" № 650471/2013 (в національній валюті України) на суму 150 000,00 гривень, які в цей же день було внесено в установі вказаного банку. На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року №733 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким, з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Джуса Юрія Микитовича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк» запроваджено строком на три місяці з 21 листопада 2014 року по 20 лютого 2015 року. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 р. № 63, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" «ВіЕйБі Банк», згідно з яким, було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 р. по 19.03.2016 р. включно. На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 22 лютого 2016 р. № 213 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» на два роки до 19 березня 2018 року включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, ОСОБА_3 на два роки до 19 березня 2018 року включно. На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 15 лютого 2018 року № 474 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» строком на два роки з 20 березня 2018 року до 19 березня 2020 року включно. Відповідно до зазначеного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ГІАТ «ВіЕйБі Банк», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі, з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, ОСОБА_3 строком на два роки з 20 березня 2018 року до 19 березня 2020 року включно. 26 березня 2015 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено повідомлення, згідно якого, з 27 березня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/29-vab-bank/1826-1178-fond-harantuvannya-vkladiv-fizychnyh-osib-rozpochynae-vyplaty-koshtiv-vkladnykam-pat-viejbi-bank). На підставі викладеного, представник Качмар П.Е. звернувся з адвокатським запитом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" від 17.04.2018 року, в якому просив надати відповідь, у зв`язку з чим дані ОСОБА_1 не передані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та чи є можливість отримати решти вкладених останнім коштів. Листом від 24 квітня 2018 року Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" повідомив представника Качмар П.Е., що кредитори банку мали право подавати кредиторські вимоги в період з 26 березня 2015 року по 24 квітня 2015 року включно, оскільки, на суму коштів у розмірі 60 074,13 грн., що перевищує гарантовану суму, вимоги від власника рахунків в зазначений період не надходили, кредиторські вимоги позивача не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів Пат «ВіЕйБі Банк», Не погоджуючись із не внесенням інформації щодо позивача до переліку вкладників та не внесенням змін та доповнень до Загального реєстру вкладників, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - Фонд ) визначаються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). За приписами пункту 3 частини 1 статті 2 Закону № 4452-VI, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону № 4452-VI, вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Частиною 1 статті 26 Закону № 4452-VI передбачено, що фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Положеннями ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. В силу ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 р. за № 1548/2186, затверджено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення №14). Відповідно до п. 3 розділу ІІІ вищевказаного Положення №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік). Частиною 3 статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. За приписами пункту 4 розділу ІІІ Положення № 14, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Пунктом 2 та 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр), Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Приписами п. 6 розділу IV Положення № 14 передбачено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" було укладено Договір банківського вкладу "Англійський "Постійний" № 587909/2013 (в національній валюті України) від 22 травня 2013 року на суму 84 000,00 гривень, які в цей же день було внесено в установі банку(а.с. 17). Також, між Позивачем та Банком укладено Договір банківського вкладу "Англійський "Постійний" Здорова добавка" № 650471/2013 (в національній валюті України) від 19 вересня 2013 року на суму 150 000,00 гривень, які в цей же день було внесено в установі банку (а.с. 18). Матеріали справи свідчать, що, згідно листа Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (ПАТ «ВіЕйБі БАНК») від 24 квітня 2018 року та підтверджено позивачем у позовній заяві, гарантована сума відшкодування у розмірі 200 000,00 гривень виплачена ОСОБА_1 , відповідно до загального реєстру вкладників, які мали право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в повному обсязі (а.с. 24). Однак, вказана обставина судом першої інстанції не була врахована під час прийняття рішення. Також, у зазначеному листі вказано, що, оскільки, на суму коштів у розмірі 60 074,13 гривень, що перевищує гарантовану суму, вимоги від власника рахунків в зазначений період не надходили, кредиторські вимоги ОСОБА_1 не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 910/23398/16 вказала наступне: «...Згідно з системним аналізом норм пункту 6 статті 2, пункту 16 статті 2, підпунктів 1, 2 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час дії тимчасової адміністрації та/або запровадження процедури ліквідації, вимоги вкладників та інших кредиторів банку не задовольняються. При цьому, кошти за вкладами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку, виплачуються в межах граничної суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за визначеною Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» процедурою». Як було вищезазначено, за приписами частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. В той же час, цією ж нормою визначено, що Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку, тобто, не більше 200 000 грн. Отже, статтею 26 Розділу V «Гарантії Фонду та відшкодування коштів за вкладами» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено гарантії за вкладом, якими позивач скористався та отримав гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000,00 грн. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі №826/26621/15 та від 31 жовтня 2019 року у справі №826/14621/15. Враховуючи вищезазначене, оскільки, позивачу Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" була виплачена сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами у розмірі 200 000 грн., колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та помилково задоволено судом першої інстанції. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року скасувати та прийняти нове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Бужак Н.П. Парінов А.Б.