Постанова 4855 № 826/11720/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11720/16 Головуючий у 1 інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Собківа Я.М. Чаку Є.В. За участю секретаря Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, договором банківського рахунку від 19 березня 2015 року №25985-44-16 із зазначенням суми відшкодування у розмірі 132500,00 грн. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК" КИЇВСЬКА РУСЬ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Київська Русь» відповідно договору банківського рахунку №25985-44-16 в національній валюті від 19.03.2015 р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Біла Ірина Володимирівна звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що позивач не є вкладником, оскільки, грошові кошти не залучені банком від позивача, а є такими, що надані як фінансова допомога. Також, апелянт вказує на нікчемність правочину між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь». Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» про зупинення провадження - задоволено. Зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни - Бикова Олександра Івановича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/171/17. 03 червня 2019 року електронною поштою до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. Також, 07 серпня 2019 року електронною поштою до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. 07 серпня 2019 року в судовому засіданні колегія суддів встановила, що підстави для зупинення провадження не відпали, а тому, відсутні підстави для поновлення провадження у справі. 03 червня 2021 року електронною поштою до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - поновлено. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 березня 2015 року на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від Селянського (фермерського) господарства «Володар» надійшли грошові кошти у сумі 132 500,00 грн. в якості поворотної фінансової допомоги, згідно Договору від 18.03.2015 року. В той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» від 19 березня 2015 року № 190, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» від 19 березня 2015 року № 61, згідно з яким, з 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь». Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» призначено Волкова О.Ю . Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджено строком на 3 місяці з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» № 116 від 15.06.2015 р. строк тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.2015 включно. В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» від 16.07.2015 року № 460, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» від 17.07.2015 року № 138, згідно з яким, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17.07.2015 року по 16.07.2016 року включно. На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 24.07.2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк «Київська Русь» через установи банків-агентів Фонду, для отримання яких, вкладникам Банку необхідно в строк до 03.09.2015 року звернутися до установ банків-агентів Фонду залежно від місця реєстрації проживання за паспортом, вказаному вкладниками при укладанні договору банківського вкладу/рахунку. 26 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою-вимогою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. в якій просив виплатити йому гарантовану суму відшкодування за Договором банківського вкладу та письмово повідомити чи включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь» Проте, листом від 11.05.2016 року №2732/43 ОСОБА_1 повідомлено, що за фактом переказу службовими особами Селянського (фермерського) господарства «Володар» на його рахунок коштів, прокуратурою Подільського району міста Києва порушено кримінальне провадження №42015100070000148 від 30.07.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України. Досудове розслідування здійснює слідчий відділ Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві. Операції за рахунками будуть поновлені після отримання Банком від правоохоронних органів інформації про відсутність шахрайських дій при здійсненні вищевказаного переказу коштів. Позивач, вважаючи такі дії та повідомлення відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодувань за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI). Відповідно до підпунктів 3-4 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI, вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. В силу частини 1 статті 3 Закону №4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (ч. 1 ст. 4 Закону №4452-VI). Згідно ч.ч. 1-2 ст. 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. У відповідності до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. За приписами ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 Закону № 4452-VI). Згідно з частиною 5 статті 27 Закону № 4452-VI, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (ч. 6 ст. 27 Закону № 4452-VI). В силу положень частини 1 статті 34 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 затверджено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі по тексту - Положення). Відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення, Уповноважена особа Фонду протягом 10 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку надає до Фонду разом із супровідним листом уточнену інформацію за структурою інформаційного рядка файла, визначеною у додатку 1 до цього Положення, про рахунки: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону. Пунктом 5 розділу ІІ Положення передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, окрім іншого, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення. Так, згідно частини 2 статті 38 Закону №4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Відповідно до ч. 2 та п. 1 п. 4 ст. 37 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів Згідно ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2015 року між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ «Банк «Київська Русь» (банк) укладено Договір банківського рахунку №25985-44-16 в національній валюті (Відкриття рахунку фізичній особі-резиденту) (а.с. 14-18). Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Банк в порядку, встановленому чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України, відкриває Клієнту поточний рахунок номер ( НОМЕР_1 ) в національній валюті України (надалі - Рахунок) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов`язується оплатити послуги Банка, в розмірі, встановленому Тарифами на операції та послуги Банку, що діють на дату надання послуги або проведення операції (далі - Тарифи). Згідно платіжного доручення №55 від 20 березня 2015 року, платником - Селянським (фермерським) господарством «Володар» переказано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 132 500,00 грн., з призначенням платежу: «поворотна фінансова допомога зг договору від 18.03.2015 р. Без ПДВ» (а.с. 21). В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що позивач не є вкладником, оскільки, грошові кошти не залучені банком від позивача, а є такими, що надані як фінансова допомога. Дане твердження апелянта колегія суддів вважає необгрунтованим, з огляду на наступне. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної у постанові від 16 травня 2019 року у справі №814/4113/15, підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів. Таким чином, на думку колегії суддів, позивач є вкладником у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а зарахування коштів на рахунок позивача від третьої особи було правомірним На підставі постанови Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», в ПАТ «Банк «Київська Русь» рішенням виконавчої дирекції Фонду від цієї ж дати № 61 було запроваджено тимчасову адміністрацію з 20 березня 2015 року. Отже, укладення Договору банківського рахунку й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (20 березня 2015 року), тому, позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, відповідачем не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог Закону № 4452-VI. Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку, протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і невключення його до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, що дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду надати Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Доводи апелянта про нікчемність правочину між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне. Матеріали справи містять повідомлення про нікчемність правочину від 26 серпня 2016 року №443416, яким позивача, на підставі п. 2 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 ЦК України, повідомлено про те, що: Договір банківського рахунку № 25985-44-16 від 19.03.2015 року, укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 , - є нікчемний (а.с. 50-52). Відповідно до пунктів 2 та 7 статті 38 Закону №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів, а відповідачами не доведено, що у спірних правовідносинах наявний причинно-наслідковий зв`язок між правочином, укладеним між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», та неплатоспроможністю банку або неможливістю виконання зобов`язань банком перед іншими кредиторами. Крім того, зі змісту пункту 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI вбачається, що дана норма не може бути застосована до договорів, укладених між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», оскільки на підставі цих правочинів у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих правочинів не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Даний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі №814/4107/15. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Київська Русь», відповідно Договору банківського рахунку №25985-44-16 в національній валюті від 19.03.2015 р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни залишити без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Собків Я.М. Чаку Є.В. Повний текст постанови виготовлено 08.06.2021 року.