Постанова 4874 № 924/1336/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2021 року Справа №924/1336/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Дужич С.П. при секретарі судового засідання Кужель Є.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2020р. у справі №924/1336/20 (суддя Заверуха С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м.Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна", Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Крупець за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінського Володимира Євгеновича, м.Львів;

2. Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича, м. Вінниця про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським В. Є. від 21.11.20р., зареєстрований в реєстрі за №2959, яким стягнуто з ТОВ "Вінницяагропроектбуд" на користь ТОВ "Суфле Агро Україна" заборгованість в сумі 6 284 801,65 грн. за участі представників: позивача - Цюпик О.В., ордер №ХМ044413 від 22.01.2021р.; відповідача - Стельмах Ю.М., довіреність №б/н від 12.10.2020р.; третіх осіб - не з`явилися; ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2020р. у справі №924/1336/20 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд". Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №2959, вчиненого 21 листопада 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в сумі 6284801,65 грн. Відмовлено в решті заяви в частині заборони приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Тимощуку Володимиру Вікторовичу вчиняти будь-які виконавчі дії щодо звернення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" в рамках виконавчого провадження №63763330. Не погоджуючись з винесеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. В скарзі зазначає, що всупереч ч.1 ст.139, ч.6 ст.140 ГПК України, судом не було вирішено питання зустрічного забезпечення. Крім того, невжиття заходів зустрічного забезпечення вказує на необ`єктивність прийнятого судом рішення та порушення судом принципу рівності сторін. Вважає, що всупереч положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р., судом не було враховано ту обставину, що зупинення стягнення на тривалий період без зустрічного забезпечення призведе до того, що позивач фактично отримує відстрочку виконання зобов`язань з оплати коштів за аграрною розпискою, безперешкодну можливість відчужувати активи (грошові кошти, майно тощо), а відповідач втрачає можливість на своєчасне стягнення боргу за аграрною розпискою та не може розраховувати на своєчасне отримання коштів від позивача. Вважає, що поданий позивачем позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що поданий виключно з метою отримання відстрочки виконання взятих на себе зобов`язань за аграрною розпискою, а подана позивачем заява про забезпечення позову не підтверджена доказами. Стверджує, що позивач приховує, що частину коштів у сумі 2523201,10 грн сплатив одразу ж після надходження вимоги за аграрною розпискою та вчинення виконавчого напису, чим підтвердив безспірність вимог, зазначених у виконавчому написі. Зазначає, що вимоги, що є предметом стягнення за виконавчим написом, є безспірними, визнавалися самим позивачем та підтверджуються матеріалами справи, в т.ч. протиправним продажем позивачем заставного зерна кукурудзи. Позаяк сам позивач в обґрунтування недійсності виконавчого напису апелює до зовсім інших правовідносин - щодо договору поставки. Заявником обов`язково повинно бути надано докази наявності таких фактичних обставин, наприклад, вчинення відповідачем протиправних дій, чи дій спрямованих на безпідставне збагачення за рахунок позивача. При цьому, якщо заявник буде посилатися тільки на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення чи потенційну можливість порушення прав позивача без відповідного обґрунтування та надання доказів, суд не може вважати це достатньою підставою для задоволення заяви. Вважає, що наведені позивачем обставини є припущеннями та не свідчать про неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позову саме у даній справі, без застосування відповідних заходів забезпечення позову. Будь-яких належних доказів до заяви на її обґрунтування позивачем не додано. На підставі викладеного скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2020р. у справі №924/1336/20 в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №2959, вчиненого 21.11.2020р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в сумі 6284801,65 грн, а в іншій частині залишити ухвалу без змін; а в скасованій частині ухвалити нове рішення про відмову в заяві ТОВ "Вінницяагропроектбуд" в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №2959, вчиненого 21.11.2020р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в сумі 6284801,65 грн; також, судові витрати скаржника по сплаті судового збору стягнути з позивача. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.20р. у справі №924/1336/20 та призначено розгляд апеляційної скарги на 03.02.2021р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. 20.01.2021р. (вх.№466/21) на адресу суду від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ясінського Володимира Євгеновича надійшли письмові пояснення. В поясненнях нотаріус зазначає, що вимога ТОВ «Суффле Агро Україна» вих.№10/ар від 19.11.2020р. відповідала усім вимогам пункту 2 частини II, Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012р. №296/5. Окрім того було надано вичерпний перелік документів передбачений пунктом 12 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р. №1172. Надані Кредитором документи - були достатні для вчинення виконавчого напису, а тому підстав встановлення будь-яких інших обставин та/або витребування додаткових документів чи відомостей, відповідно до п.2.2 частини 16 Порядку Розділу II - не було. На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ "Вінницяагропроектбуд". 27.01.2021р. (вх.№735/21) на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу. ТОВ «Вінницяагропроектбуд» вважає, що до закінчення розгляду даної справи по суті, на підставі оспорюваного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. буде примусово звернуто стягнення на майно та кошти позивача у безспірному порядку на які приватним виконавцем вже накладено арешт, то він не зможе захистити або поновити свої права у межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Позивач зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №2959, вчиненого від 21.11.2020р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської обласні Ясінським В.Є. сприятиме запобіганню порушення прав останнього на час вирішення спору у суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду. ТОВ «Вінницяагропроектбуд», звертаючись із заявою про забезпечення позову, вважало, що відсутні підстави та об`єктивні обставини застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки обраний спосіб забезпечення позовних вимог у немайновому спорі не призведе до виникнення жодних збитків відповідача - ТОВ «Суффле Агро Україна», які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Стверджує, що застосування заходів забезпечення позову зазначених у ухвалі Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2020р. у справі №924/1336/20 не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача - ТОВ «Суффле Агро Україна», не перешкоджає діяльності та не призводить до зупинення господарської діяльності відповідача, а також не порушує права третіх осіб, а лише запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушених прав позивача в разі задоволення позовних вимог і, відповідно, спрямовано на забезпечення дійсної ефективності судового захисту. Факт пред`явлення виконавчого напису до виконання свідчить про наявність у ТОВ «Суффле Агро Україна» наміру здійснити стягнення за таким виконавчим написом та те. Що здійснення стягнення унеможливить ефективний захист та поновлення прав ТОВ «Вінницяагропроектбуд» у випадку продовження стягнення за виконавчим написом до вирішення спору щодо його законності та можливості виконання по суті, у зв`язку з чим таке стягнення підлягає зупиненню, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.08.2018р. по справі №910/1040/18, постановах від 25.02.2019р. у справах №924/789/18 та №924/790/18. Також позивач вважає, що твердження апелянта про те, що позов є необґрунтованим і ТОВ «Вінницяагропроектбуд» визнало всю заборгованість за аграрною розпискою, правильних висновків суду першої інстанції щодо забезпечення позову не спростовують, оскільки відносяться до оцінки доказів та обґрунтованості позовних вимог, що на стадії вирішення питання вжиття заходів забезпечення позову не допускається. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018р. у справі №914/970/18. Зазначає, що суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову (постанови від 25.02.2019р. у справах №924/789/18 і №924/790/18, від 11.10.2019р. у справах №910/4762/19, від 21.02.2020р. у справі №910/9498/19, від 17.09.2020р. у справі №910/72/20, від 30.09.2020р. у справі №910/19113/29, від 30.11.2020р. у справі №910/217/20, від 17.12.2020р. у справі №910/11857/20). На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2020р. у справі №924/1336/20 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Суффле Агро Україна» залишити без задоволення. Ухвалою суду від 03.02.2021р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 11.02.2021р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4(ВКЗ). У судовому засіданні апеляційної інстанції 11.02.2021р. представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просила суд скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2020р. у справі №924/1336/20 в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, а в іншій частині залишити ухвалу без змін; а в скасованій частині ухвалити нове рішення про відмову в заяві ТОВ "Вінницяагропроектбуд" в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №2959, вчиненого 21.11.2020р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем. Представник позивача заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просила суд апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2020р. у справі №924/1336/20 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Суффле Агро Україна» залишити без задоволення Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали оскарження ухвали, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне: 15.12.2020р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ясінським В.Є. від 21.11.2020р. зареєстрованого в реєстрі за №2959, таким, що не підлягає виконанню. Окрім того, 15.12.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд: 1) зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №2959, вчиненого 21 листопада 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в сумі 6284801,65 грн.; 2) заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Тимощуку Володимиру Вікторовичу вчиняти будь-які виконавчі дії щодо звернення стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" в рамках виконавчого провадження № 63763330. Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначав, що 30.11.2020р. в рамках виконавчого провадження №63763330 виконавцем було винесено постанови про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, і грошові кошти заявника. Як стверджує заявник, утруднення чи неможливість виконання рішення суду, яким може бути скасований виконавчий документ, яким є виконавчий напис приватного нотаріуса про звернення стягнення з позивача грошових коштів полягає в тому, що у випадку реалізації майна позивача в порядку примусового виконання виконавчого документа, позивач змушений буде звертатися додатково з окремими позовами, якими визнавати незаконними дії та рішення приватного виконавця, скасовувати результати прилюдних торгів з реалізації майна, внаслідок чого змушений буде нести додаткові витрати пов`язані з розглядом справ у судах та інших компетентних органах, в результаті чого не відомо чи зможе повернути собі право власності на належне йому майно. Як вбачається з матеріалів заяви від 12.12.2020р., а саме інформації про виконавче провадження, 30.11.2020р. приватним виконавцем Тимощуком В.В. відкрито виконавче провадження №63763330 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на підставі виконавчого напису №2959 від 21.11.2020р. 6284801,65грн. Крім того, 30.11.2020р. приватним виконавцем Тимощуком В.В. винесено постанови про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно (в т.ч. врожай кукурудзи 3-го класу, 4884 тонн 930 кг), а також кошти боржника. Позивач, посилаючись на п.5 ч.1 ст.137 ГПК України, просив суд першої інстанції зупинити стягнення, яке вже відбувається на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса. Колегія суддів зазначає, що оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, враховуючи вимоги статті 136 ГПК України, то в такому випадку судом має досліджуватися та застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса є адекватним та ефективним способом забезпечення позову в даній справі, адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі виконавцем буде звернуто стягнення на кошти та майно позивача, то він не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження без нових звернень до суду, може призвести до виникнення між сторонами інших суперечок, що може також збільшити тягар витрат на відновлення заявлених до захисту прав, що істотно ускладнить чи унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18, а також Верховного Суду в постановах від 21.02.2020р. у справі №910/9498/19 та від 25.02.2019р. у справі №924/789/18. Згідно ч.4. ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на викладене, колегія суддів вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в даній частині, оскільки державним виконавцем відкрито виконавче провадження №63763330 з примусового виконання виконавчого напису від 21.11.2020р. №2959, а позивач оскаржив такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що його вчинено з порушенням норм чинного законодавства, а тому існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавчою службою буде примусово звернуто стягнення на кошти та майно позивача, то він не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. При цьому, враховується наявність в матеріалах платіжного доручення №2331 від 25.11.2020р., згідно якого, на думку заявника, останній сплатив кредитору всю суму бору у повному об`ємі (за винятком штрафних санкцій). Щодо вимоги заявника про заборону приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Тимощуку Володимиру Вікторовичу вчиняти будь-які виконавчі дії щодо звернення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" в рамках виконавчого провадження №63763330, Господарський суд Хмельницької області вірно зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову повинно стосуватись лише предмета спору. При цьому, вказана вимога за своїм правовим змістом є аналогічною вимозі про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тобто зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, яка задоволена судом, унеможливить вчинення виконавцем дій щодо звернення стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" у виконавчому провадженні № 63763330. Разом з тим, судом зауважується що дана вимога заявника стосується лише приватного виконавця Тимощука В.В., при цьому дії можуть вчинятися іншими виконавцями. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Щодо твердження скаржника про необхідність вирішення питання зустрічного забезпечення колегія суддів зазначає, що законом так само не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч.1 ст.141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визнається як неодмінна умова забезпечення позову (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2019р у справі №911/1695/18). В даному випадку застосування заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача - ТОВ «Суффле Агро Україна», не перешкоджає діяльності та не призводить до зупинення господарської діяльності відповідача, а також не порушує права третіх осіб, а лише запроваджує обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушених прав позивача в разі задоволення позовних вимог і, відповідно, спрямовано на забезпечення дійсної ефективності судового захисту. При цьому Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову (постанови від 17.12.2020р. у справі №910/11857/20, від 30.11.2020р. у справі №910/217/20, від 30.09.2020р. у справі №910/19113/29, від 17.09.2020р. у справі №910/72/20, від 21.02.2020р. у справі №910/9498/19, від 11.10.2019р. у справах №910/4762/19, від 25.02.2019р. у справах №924/789/18 і №924/790/18). Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як встановлено ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" про забезпечення позову - зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №2959, вчиненого 21 листопада 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в сумі 6284801,65 грн та відмову в решті заяви в частині заборони приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Тимощуку Володимиру Вікторовичу вчиняти будь-які виконавчі дії щодо звернення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" в рамках виконавчого провадження №63763330. Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі. При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії"). У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2020р. у справі №924/1336/20 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 15.02.2021р. Головуючий суддя Саврій В.А. Суддя Коломис В.В. Суддя Дужич С.П.