Постанова КАС ВС № 420/6448/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2021 року м. Київ справа № 420/6448/20 адміністративне провадження № К/9901/35460/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Блажівської Н.Є., суддів: Дашутіна І.В., Шишова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року (суддя Катаєва Е.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року (судді Шляхтицький О.І., Семенюк Г.В., Домусчі С.Д.). у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ 1.1. Короткий зміст позовних вимог Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму заборгованості у розмірі 1 414 003 грн 38 коп. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи. 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 подано зустрічний позов про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 11 лютого 2020 р. № 0006183304, №0006253304, №0006263304, №0006283304, №0006303304, №0006273304 та податкової вимоги № 25379-55 від 17 березня 2020 року, що мають вирішальне значення для вирішення первісного позову. 1.2. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних рішень Подаючи зустрічний позов, ОСОБА_1 , вважаючи, що нею поданий позов немайнового характеру, додала документ про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що відповідний спір має майновий характер. Також ОСОБА_1 у зустрічній позовної заяві не зазначила відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти Головного управління ДПС в Одеській області. 1.3. Короткий зміст рішень судів і мотиви її прийняття Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернуто, оскільки вона не відповідала вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України). Постановляючи рішення, суд першої інстанції з посиланням на положення статей 169, 177, 178 Кодексу адміністративного судочинства України зазначив, що ОСОБА_1 у зустрічній позовної заяві не зазначила відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адреса або адреса електронної пошти Головного управління ДПС в Одеській області не зважаючи на те, що до зустрічної позовної заяви надана копія акту перевірки, яка оформлена на бланку із зазначенням засобів зв`язку, а також не сплатила у повному обсязі судовий збір. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеський окружний адміністративний суд від 28 серпня 2020 року - без змін. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що недодержання вимог щодо форми та змісту зустрічної позовної заяви відповідно до положень статті 178 КАС України передбачає повернення або залишення її без руху на розсуд суду, тому залишати даний зустрічний позов без руху у цій справі не доцільно, оскільки кожна із сторін, яка звернулась за захистом порушених прав, розраховує на розумні строки розгляду справи, які їй гарантовані Основним законом та Кодексом адміністративного судочинства.

2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІЗДИВУ НА НЕЇ Не погоджуючись із рішенням судів, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року і направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку судів Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно статті 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Відповідно до статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Отже, при оформленні та пред`явленні зустрічної позовної заяви діють загальні правила, регламентовані на рівні статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням принципів верховенства права, юридичної визначеності. Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). В даному випадку суд першої інстанції, встановивши, що зустрічна позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статями 160, 161, 172 КАС України, одразу повернув вказану заяву, не надавши учаснику судового процесу можливість та час для усунення недоліків заяви, як це передбачено статтею 169 КАС України. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були всі підстави для надання можливості та часу усунути недоліки зустрічної позовної заяви. З огляду на вищенаведене суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, діяв не у спосіб, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, та передчасно повернув зустрічний позов, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. 3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. За змістом частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції переглянувши судове рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги. Крім того, в касаційній скарзі міститься клопотання про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області судових витрат понесених у зв`язку із касаційним оскарженням рішень. Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. За правилами встановленими частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. Аналогічний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001198. Керуючись статтями 3, 345, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року скасувати. Справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська Судді І.В. Дашутін О.О. Шишов