LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/6448/20

від 17.11.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року по справі № 420/6448/20 залишити без змін.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6448/20 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року по справі № 420/6448/20 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 11.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним адміністративним позовом, в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.02.2020 №№ 0006183304, 0006253304, 0006263304, 0006283304, 0006303304, № 0006273304 від 11.02.2019 та податкову вимогу № 25379-55 від 17.03.2020, що має вирішальне значення для вирішення первісного позову, що виключають один одного з зустрічним. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 28.08.2020 зустрічну позовну заяву повернув, оскільки вона не відповідає вимогам статей 160,161 КАС України. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила її скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою у зустрічній позовної заяві не зазначено відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти ГУ ДПС в Одеській області не зважаючи на те, що до зустрічної позовної заяви надана копія акту перевірки, яка оформлена на бланку із зазначенням засобів зв`язку, а також судовий збір не сплачений у повному обсязі. Позивачці необхідно було надати документ про сплату судового збору у розмірі 10 510,00 грн, але наданий документ про сплату 840,80 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. За змістом статті 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Частиною першої статті 178 КАС України визначено форму і зміст зустрічної позовної заяви, яка, зокрема, подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову та повинна відповідати вимогам статей 160,161 і 172 КАС України. Відповідно до частини другої статті 178 КАС України - до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а частиною третьою цієї статті визначено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Тобто, недодержання вимог щодо форми та змісту зустрічної позовної заяви призводить до залишення її без руху чи повернення на розсуд суду. Апелянт, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції про повернення зустрічного позову посилається на надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства та на те, що до зустрічного позову не застосовано норми статті 169 КАС України. Суд вбачає важливим аргумент сторони про те, що можливо було застосувати положення частини 1 статті 169 КАС України до зустрічного позову, але у цій справі не може його врахувати, оскільки кожна із сторін, яка звернулась за захистом порушених прав розраховує на розумні строки розгляду справи, які їй гарантовані Основним законом та Кодексом адміністративного судочинства. Для подачі зустрічного позовучастиною першою статті 177 КАС України визначено спеціальні строки, це зроблено також для того, щоб не затягувати розумний строк розгляду справи. Як вбачається із ухвали Одеського окружного адміністративного суду про відкриття провадження від 21.07.2020 року справа буде розглядатись за правилами спрощеного провадження (а.с.47). Частина друга статті 12 КАС України вказує на можливість розгляду за правилами спрощеного провадження також справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Наведені процедурні особливості спрощеного позовного провадження не узгоджуються з призначенням і порядком розгляду зустрічного позову в адміністративному процесі. Зустрічний позов може бути вимогою, заявленою у вигляді самостійного позову поза рамками відповідного процесу. Існування взаємозв`язку з первісним позовом обумовлює те, що задоволення зустрічного позову впливає на юридичну долю первісного позову. Принцип рівності був неодноразово застосований ЄСПЛ і у справах щодо України. Наприклад, у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява № 7460/03), рішення від 15 травня 2008 р.: Суд нагадує, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» (Kress v. France), [GC], заява № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, серія A № 208-B, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, серія A № 245-C, п. 26; та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria), заява № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року). Суд вважає, що у провадженні, яке розглядається, важливі процесуальні гарантії були відсутні та, що ці процесуальні недоліки, у світлі обставин справи, були достатньо серйозними, щоб піддати сумніву справедливість провадження. Відповідно було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Рішення у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine) від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03 За таких обставин суд апеляційної інстанції не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року по справі № 420/6448/20 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»