Ухвала КЦС ВС № 200/7924/16-ц

Ухвала 11 лютого 2021 року м. Київ справа №200/7924/16-ц провадження №61-17965ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровське міське управління юстиції, Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення частки померлої в спільному майні подружжя, визнання свідоцтва про право на спадщину в частині 1/2 частини спадкового майна недійсним та визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 частину спадкового майна, ВСТАНОВИВ: У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровське міське управління юстиції, Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання частки в спільному майні подружжя, визнання свідоцтва про право на спадщину в 1/2 частини спадкового майна недійсним та визнання права власності у порядку спадкування на 1/2 частини спадкового майна. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2017 року залишено без змін. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2020 року визначено суддю-доповідача Петрова Є. В., суддів, які входять до складу колегії: Калараша А. А., Штелик С. П. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для надання обґрунтованого клопотання із зазначенням підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону із наданням належних доказів або надання документа про сплату судового збору. У встановлений судом строк ОСОБА_1 надав матеріали, яких достатньо для вирішення питання щодо звільнення заявника від сплати судового збору та відкриття касаційного провадження. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу за касаційним провадженням № 61-17965ск20 призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В. у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., Ткачука О. С. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). У клопотанні про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване скрутним майновим становищем. На підтвердження надає докази, зокрема, довідку Пенсійного фонду України про розмір отриманої пенсії, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25 січня 2021 року № 177/04-36-58-13, з яких вбачається, що за період з 1 кварталу по 4 квартал 2019 року інформація про доходи відсутня. Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору увстановленому законодавством порядку і розмірі. Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року). Крім того Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору. Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за 2019 рік, суд касаційної інстанції вважає за можливе звільнити заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилється на те, що: - суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права, зокрема статті 1226 ЦК України, статтю 71 Закону України «Про нотаріат» без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 30 квітня 2020 року у справі №544/555/17 та від 10 липня 2019 року у справі № 402/1173/17-ц, щодо встановленої статтею 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана в межах строку визначеного статтею 390 ЦПК України та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі. За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 392, 395 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у сумі 11 102,40 грн за подання касаційної скарги на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року. Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати із Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськацивільну справу № 200/7924/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровське міське управління юстиції, Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення частки померлої в спільному майні подружжя, визнання свідоцтва про право на спадщину в частині 1/2 частини спадкового майна недійсним та визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 частину спадкового майна. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. А. Калараш О. С. Ткачук