Постанова Черкаський апеляційний суд № 707/2097/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/120/21Головуючий по 1 інстанції Справа №707/2097/20 Категорія: на ухвалу Миколаєнко Т. А. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2021 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Бондаренка С.І., Вініченка Б.Б., за участю секретаряЧуйко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року про повернення позову акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У жовтні 2020 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № CSRKGA00000254 від 22 лютого 2008 року у розмірі 14 552, 96 доларів США, що за курсом НБУ на 01 вересня 2020 року складає 401079 грн. 58 коп., а також судові витрати у розмірі 6016,19 грн. Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу термін для усунення недоліків. Позивачу необхідно було засвідчити копії письмових доказів, які додані для відповідача, на відповідність оригіналу, з урахуванням вимог ст. 95 ЦПК України. В заяві про усунення недоліків позову АТ КБ «ПриватБанк» додав позовну заяву в іншій редакції (в одному екземплярі), а також новий розрахунок заборгованості та офіційний курс гривні щодо іноземних валют станом на іншу дату. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 11.11.2020 позов повернуто заявнику на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Вказана ухвала оскаржена банком в апеляційному порядку. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд неправомірно залишив позов без руху з тих підстав, що позивач не засвідчив копії доказів відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003». Неподання доказів, оформлених саме за вимогами ДСТУ 4163-2003, не можна вважати порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України. Чинне законодавство не передбачає невідповідність документів вимогам ДСТУ 4163-2003 підставою для залишення позовної заяви без руху та в подальшому для її повернення. Вважає, що суд допустив надмірний формалізм до питання про відкриття провадження у справі, чим порушив право позивача на судовий захист. Апелянт просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно зі ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Судом встановлено, що 01.10.2020 Черкаським районним судом Черкаської області зареєстровано позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , якою позивач просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором CSRKGA00000254 від 22 лютого 2008 року, розмір якої визначено станом на 01.09.2020 в сумі 14 552, 96 доларів США, що за курсом НБУ на 01 вересня 2020 року складає 401079 грн. 58 коп. (включаючи тіло кредиту, відсотки та комісію за користування кредитом). 13.10.2020 ухвалою суду вказана позовна заява залишена без руху для усунення недоліків позову, а саме: для засвідчення копій письмових доказів, які додані для відповідача, на відповідність оригіналу з урахуванням ст. 95 ЦПК України. На виконання ухвали позивач направив до суду заяву про усунення недоліків позову, до якої долучив копії письмових доказів, засвідчених належним чином. Копії позову, які долучені до заяви про усунення недоліків позову, викладені в іншій редакції, ніж перший позов, прохальна частина також відрізняється. Так, в редакції позову, яка надійшла 06.11.2020, позивач надав розрахунок станом на 28.11.2019, в прохальній частині просив стягнути тільки тіло кредиту в розмірі 10075,90 дол. США, що за курсом НБУ станом 28.11.2019 становить 241620,08 грн., а також судові витрати (а.с. 34-38). До нового позову додано розрахунок заборгованості та офіційний курс валют станом на 28 листопада 2019 року, в той час як до позовної заяви в первісній редакції долучено розрахунок заборгованості за тим же кредитним договором та офіційний курс валют станом на 01 вересня 2020 року. При цьому позивач не просив про зменшення позовних вимог, тому суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, а відтак ухвалою від 11.11.2020 суд повернув її заявнику на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України. 11.11.2020 суд повернув позовну заяву позивачеві на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України у зв`язку з тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви. З такими висновками суду першої інстанцій погодитись не можна з огляду на таке. За загальним правилом, позовна заява має відповідати вимогам щодо форми та змісту, передбаченим статтею 175, 177 ЦПК України. Вимоги до змісту позовної заяви викладено в ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача клопотання про його витребовування. Статтею 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Недоліки позовної заяви полягали, зокрема, у тому, що позивачем не було засвідчено копії письмових доказів, які додані для відповідача. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Таким чином, суд, у разі наявності сумніву щодо відповідності поданої копії доказу оригіналу, відповідно до положень ст. 95 ЦПК України не бере до уваги такий доказ. При цьому, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі такий недолік не може бути єдиною підставою для повернення позовної заяви. Разом з тим, усуваючи недоліки позовної заяви, АТ КБ «ПриватБанк» примірник позову, прохальна частина якого відрізняється від її попередньої редакції. Крім того, позивач долучив засвідчені копії доказів. Суд, виявивши такі розбіжності в позовних заявах, може залишити позовну заяву без руху з наданням строку для уточнення позовних вимог. Відповідно до частин першої, четвертої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, гарантії регламентовані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступ до суду. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції», «Нун`єш Діаш проти Португалії»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справах «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії», «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії», «Белеш та інші проти Чеської Республіки»). Повертаючи позову заяву як неподану, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, внаслідок якого було порушене право заявника на судовий захист. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постановлена місцевим судом ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, тобто порушення норм процесуального права. Щодо розподілу судових витрат, то виходячи із приписів ст. 141 ЦПК України, розподіл судових витрат здійснюється пропорційно розміру задоволених вимог, тобто після закінчення розгляду справи по суті. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Судді