Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/2609/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 лютого 2021 року м. Рівне Справа № 569/2609/15-ц Провадження № 22-ц/4815/218/21 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О., суддів:Ковальчук Н.М., Шимківа С.С. секретар судового засідання: Шептицька С.С. учасники справи: заявник (стягувач)- Акціонерне товариство "Альфа Банк" заінтересовані особи - ОСОБА_1 (боржник), Рівненський районний відділ Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ошурка Й.М., на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області 07 грудня 2020 року, ухвалену в складі судді Красовського О.О., повний текст рішення виготовлено 07.12.2020 року, у справі №569/2609/15-ц в с т а н о в и в: У жовтні 2020 року Акціонерне товариство "Альфа Банк" звернувся до суду із заявою, про визнання виконавчого листа, виданого 09 серпня 2017 року у цивільній справі № 569/2609/15-ц таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що виконавчий лист від 09 серпня 2017 року у цивільній справі № 569/2609/15-ц не підлягає виконанню, оскільки рішення суду на підставі якого був виданий виконавчий лист частково скасовано, а тому у боржника відсутній обов`язок по сплаті вказаних у виконавчому листі сум. Крім того, Рівненським районним судом у цій справі було видано інший виконавчий лист від 14 січня 2020 р. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07 грудня 2020 року заяву АТ «АЛЬФА-БАНК» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Визнано виконавчий лист, виданий 09 серпня 2017 року Рівненським районним судом Рівненської області у цивільній справі № 569/2609/15-ц таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в частині стягненні заборгованості за відсотками (в розмірі 83 700,85 доларів США, що по курсу НБУ станом на 30.01.2015 року становило 1 352 423,01 грн.), пенею за несвоєчасне погашення кредиту (468 720,44 грн.), пенею за несвоєчасне погашення відсотків (429 400,79 грн.). Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених ст.432 ЦПК України правових підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник боржника, покликається на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано що в порушення норм п.2 ч.2 ст.183 ЦПК України заявником АТ «Альфа-Банк» не надано суду доказів надіслання заяви іншим учасникам справи (провадження). У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 352ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду таким вимогам відповідає. Судом встановлено, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2017 р.стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором № 113Д від 18 березня 2008 року, станом на 30 січня 2015 р, в сумі 4 382 706,99 грн. та 3 654 грн. судових витрат. Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 01 серпня 2017 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2017 року залишено без змін. На виконання цього рішення Рівненським районним судом Рівненської області було видано виконавчий лист від 31 травня 2017 року, на підставі якого, 03 січня 2018 року старшим державним виконавцем Рівненського РВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55459040, щодо примусового виконання вищезгаданого виконавчого листа. Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 01 серпня 2017 року, в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, пенею за несвоєчасне погашення кредиту та пенею за несвоєчасне погашення відсотків скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині рішення Рівненського районного суду та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області залишено без змін. 14 січня 2020 року Рівненським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого, згідно ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2019 року є АТ "Альфа-Банк") заборгованість за кредитним договором у сумі 131958,59 доларів США, що по курсу НБУ становить 2131162,75 грн. Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року виконавчий лист виданий 14 січня 2020 року у цивільній справі № 569/2609/15-ц визнано таким, що не підлягає виконанню. Цивільна справа, на час розгляду заяви, в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, пенею за несвоєчасне погашення кредиту та пенею за несвоєчасне погашення відсотків не вирішена. Отже, на даний час існує непогашена заборгованість за кредитом №113Д від 18.03.2008 року у розмірі 131 958,59 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.01.2015 року становило 2 132 162,75 грн. Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України. Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження. Згідно зі ст. 431 цього Кодексу виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України , суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо. Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного Цивільного суду в складі Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11 та від 30 жовтня 2019 року у справі справа № 686/5252/17. Убачається, що рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2017 року набрало законної сили 01 серпня 2017 року, у зв`язку з чим місцевим судом правомірно було видано 09 серпня 2017 року виконавчий лист на стягнення всієї суми заборгованості за кредитом у розмірі 4 386 360,99 гривень, в тому числі і стягнення тіла кредиту у розмірі 2 131 162,75 гривень по курсу НБУ станом на 30.01.2015 року. Рішення суду в частині стягнення тіла кредиту постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року залишено без зміни, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості за відсотками (в розмірі 83 700,85 доларів США, що по курсу НБУ станом на 30.01.2015 року становило 1 352 423,01 грн.), пенею за несвоєчасне погашення кредиту (468 720,44 грн.), пенею за несвоєчасне погашення відсотків (429 400,79 грн.). Наведенні у апеляційній скарзі порушення норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи. Крім того, із тексту відзиву від 18.11.2020 року на заяву подану АТ "Альфа-Банк" убачається, що ОСОБА_2 ознайомився з правовим обґрунтуванням поданої заяви, вважав за необхідне подати цей відзив (а..с.24) Враховуючи наведене доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ошурка Й.М. відхилити. Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 07 грудня 2020 року залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 11 лютого 2021 року. Головуючий : Судді :