Постанова 4810 № 428/4326/20

Справа № 428/4326/20 Провадження № 22-ц/810/610/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Лозко Ю.П. суддів Кострицького В.В., Стахової Н.В. за участю секретаря судового засідання Сінько А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 липня2020 року ухваленого судом у складі судді Бароніна Д. Б. у справі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвардійський, 48» встановив: У травні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвардійський, 48» на її користь завдані збитки, які складаються із суми заборгованості позивачки перед СТКЕ, які становлять 34125,07 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на те, що вона, є співвласницею багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , одна із квартир якого за АДРЕСА_2 належить їй на праві власності. Дана квартира розташована на десятому поверху, з трьох сторін кімнати в ній кутові. З жовтня 2017 року, після того як головою правління ОСББ «Гвардійський, 48» був обраний ОСОБА_2 , в усьому будинку, в тому числі й у її квартирі почалися проблеми з опаленням, а саме температура тримається і весь час в осеньо зимовий період на рівні 10-15 градусів, в результаті чого позивачка постійно хворіє, вимушена користуватися електричним обігрівачем та сплачувати значні грошові кошти за електропостачання. З вказаного питання позивачка в усній та письмовій формі зверталась до відповідача проте, відповіді не отримала. 01.03.2020 року позивачкою до відповідача було подано акт претензію щодо наданих послуг центрального опалення низку температуру у належній їй квартирі за період з жовтня 2017 по лютий 2020 року, який останнім отриманий під розпис але, на час звернення до суду з даним позовом відповіді також не надійшло. Внаслідок дій відповідача позивачка вважає їй завдана матеріальна шкода у вигляді витрат, у розмірі, визначеним сумою її заборгованості перед СТКЕ за опалення, за весь час незадовільної якості наданих з вини відповідача послуг з центрального опалення з жовтня 2017 року по лютий 2020 року, яка станом на квітень 2020 року, згідно квитанцій складає у сумі 34125,07 грн., яку слід стягнути з останнього на її користь. Також, позивачка вказує, що діями відповідача їй була завдана моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 10000 грн. Рішенням Сєвєродонецькогоміського суду Луганської області від 30 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі скаржниця ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач правом відзиву не скористався. Заслухавши суддю-доповідача, доводи та пояснення скаржниці, і її представника адвоката Горбатенка О.В. за доводами апеляційної скарги, представника відповідача ОСОБА_3 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги, і просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам рішення суду відповідає. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . 23 листопада 2019 року позивачка зверталася до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвардійський, 48» із заявою з питання відключення системи опалення в її квартирі. 26 листопада 2019 та 27 листопада 2019 року позивачка ОСОБА_1 зверталася зі скаргами до виконуючого обов`язки міського голови Сєвєродонецької міської ради Ткачука В.П. та начальника УЖКГ міської ради Ковалевського А. з питання незадовільного опалення в належній їй квартирі. Відповідно до відповіді на звернення ОСОБА_1 від 23 грудня 2019 за №6506/М-237 заступника міського голови Г. Пригеби щодо роботи системи опалення житлового будинку по АДРЕСА_1 , за інформацією Управляючого ОСББ О.Подоляки, станом на 17.12.2019 внутрішньо будинкова мережа централізованого опалення працює задовільно в параметрах наданого теплоносія. Прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком віднесено до повноважень зборів співвласників будинку, до повноважень якого віднесено питання реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку, Сєвєродонецька міська рада не має повноважень щодо втручання в господарську діяльність Об`єднаних співвласників багатоквартирного будинку. За змістом відповіді Комунального підприємства «Сєвєродонеьктеплокомуненерго» від 09.04.2020 за № 66 вказане підприємство підтверджує, що на будинок АДРЕСА_1 , опалення подається безперебійно, у тому числі у термін з 01.01.2017 по теперішній час. По АДРЕСА_1 13.01.2009 був встановлений лічильник тепла і нарахування споживачем здійснюється по його показанням. Теплова енергія, яка виробляється, транспортується та постачається споживачам Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» відповідає всім параметрам, та є достатньою для забезпечення мешканців будинку АДРЕСА_1 нормативно встановленою температурою у їх квартирах. Відповідно до протоколу засідання правління Об`єднанння співвласників багатоквартирного будинку «Гвардійський, 48» від 05.09.2019 на засіданні слухали такі питання: про проведення роботи з модернізації системи опалення з організацією реверса в ручному режимі, направлення подачі теплоносія за адресою: АДРЕСА_1 , про заміну приладу обліку та звернення мешканців квартири АДРЕСА_4 . За підсумками засідання постановили дати згоду на укладення договору за змістом системи опалення. Під час опалювального періоду перемикати направлення подання теплоносія. Відповідно до акту-претензії про неналежне надання чи не надання послуг від 01.03.2020, складеному позивачем, ОСОБА_1 висловила претензії стосовно температури опалення в квартирі АДРЕСА_3 . За статутом ОСББ «Гвардійський, 48», завданням та предметом діяльності об`єднання є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а також сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами. За частиною 1 статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно статтей 1,18,22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. За пунктом 33 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21 липня 2005 року № 630 зі змінами та доповненнями, у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. Відповідно до пунктів 35, 37 вищевказаних Правил, представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов`язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з`явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку . За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком

2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця. Норми щодо температури повітря в житлових приміщеннях протягом опалювального сезону визначені Вимогами щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних, які в свою чергу є додатком до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року №

151. Згідно із вищевказаними Вимогами температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам 18 град. С (у наріжних кімнатах 20 град. С). Ухвалюючи оскаржуване рішення суд керувався наведеними вище нормами та положеннями, і дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів того, що температура повітря в її квартирі протягом опалювального періоду з 2017 року була нижче нормативних показників, зокрема, актів-претензії за результатами перевірки неналежного надання або ненадання послуг з централізованого опалення, складених та підписаних споживачем та виконавцем послуг, а покази свідків, про допит яких просила позивач, не можуть об`єктивно підтверджувати точні температурні показники повітря в належній їй квартирі протягом опалювального періоду. Також, позивачкою не доведено, що саме дії або бездіяльність відповідача або посадових осіб Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвардійський, 48» призвели до зміни температури повітря в її помешканні, і що саме відповідач є виконавцем послуг з централізованого опалення в її квартирі, при цьому заявлений позивачкою розмір шкоди у зв`язку із можливою невідповідністю температури повітря в її помешканні нормативним показникам не ґрунтується на алгоритмі зменшення плати за надані послуги з централізованого опалення у разі перевищення допустимого строку відхилення показників, який визначено Вимогами щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних, які в свою чергу є додатком до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року №

151. З наведених підстав, суд також дійшов висновку про необґрунтованість позову щодо відшкодування на користь позивачки моральної шкоди, оскільки факт її завдання остання пов`язує із недоведеними фактами зниження температури повітря в її квартирі нижче нормативних показників. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду, з огляду на наступне. Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За частинами 1-4 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. За ст.ст. 1166,1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»). За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Позивачкою не доведено суду зазначених вище обставин на які вона посилається в якості підстав її звернення до суду з даним позовом. Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного і обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наведених вище підстав. Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено. Доказів які б спростували висновки суду скаржницею ОСОБА_1 не надано. Доводи скаржниці за своєю суттю є обґрунтуванням позовних вимог, зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, яким суд надав належну правову оцінку. Отже, доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують. Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 липня2020 року залишити без змін. Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Дата складення повної постанови 01 лютого 2021 року. Головуючий Ю.П. Лозко Судді: В.В. Кострицький Н.В. Стахова