Постанова 4854 № 420/8686/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8686/20 Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Градовського Ю.М. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій,зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення про невиплату позивачу пенсії за вислугу років з вини пенсійного органу за період з 13.12.2018 року по 04.10.2019 року в розмірі 286241,93 грн. та включення невиплаченої суми пенсії до реєстру судових рішень, зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії за вислугу років позивачу в розмірі 286241,93 грн. та перерахувати її на зазначений ним банківський рахунок в його пенсійній справі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо прийняття рішення про невиплату пенсії за вислугу років за період з 13.12.2018 року по 04.10.2019 року в розмірі 286241,93 грн. та включення невиплаченої суми пенсії до реєстру судових рішень є протиправними, оскільки прийняте рішення обґрунтоване не чинними нормами підзаконного акту постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» та відсутністю бюджетних призначень для виплати позивачу пенсії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо прийняття рішення про невиплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за період з 13.12.2018 року по 04.10.2019 року в розмірі 286241,93 грн. та включення невиплаченої суми пенсії до реєстру судових рішень. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 286241,93 грн. та перерахувати її на зазначений ним банківський рахунок в його пенсійній справі. Допущено негайне виконання рішення суду в частині здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за один місяць. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в які зазначає про порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що інформацію про виконання рішення суду по справі № 420/1270/20 відповідачем внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. При цьому вказано, що судом першої інстанції проігноровано те, що виділення коштів для зазначених виплат здійснюється в межах бюджетних асигнувань, водночас на даний час відповідне фінансування не проведено та на теперішній час відсутній Порядок виконання рішень суду. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі №420/1270/20, яке набрало законної сили 02.07.2020 року визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови від 11.01.2020 року у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №2663-111 від 12.07.2001 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 року за вислугою років, без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року по справі №420/1270/20 щодо дати, з якої здійснити перерахунок пенсії, а саме: з 13.12.2018 року, а не 13.12.2019 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №7545-6823/П-02/8-1500/20 від 28.08.2020 року надало відповідь на звернення ОСОБА_1 про те, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду та ухвали Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/1270/20, яка набрала законної сили 20.08.2020 року, позивачу з 13.12.2018 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» сума доплати за період з 13.12.2018 року по 04.10.2019 року становить 286241,93 грн. та включена до реєстру судових рішень. Згідно із п. 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня №22. При цьому, після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 року у справі №640/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на поточний рік не переглянуті. Таким чином, покладені зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Позивач з такими діями відповідача не погодився, а тому звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фактично відмовляючи позивачу у виплаті заборгованості по виплаті пенсії за період з 13.12.2018 року по 04.10.2019 року в сумі 286241,93 грн. за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії, а тому прийшов до висновку щодо протиправності дій відповідача та зобов`язав здійснити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 286241,93 грн. з перерахуванням її на зазначений позивачем банківський рахунок в його пенсійній справі. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Згідно з ст. ст. 19, 46 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі №420/1270/20, яке набрало законної сили 02.07.2020 року визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови від 11.01.2020 року у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №2663-111 від 12.07.2001 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 року за вислугою років, без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати. Водночас, на виконання вищезазначеного рішення, відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак визначену суму пенсії у розмірі 286241,93 грн. не виплатив та прийняв рішення про віднесення не виплачених коштів до реєстру судових рішень, саме з цих підстав позивач звернувся до суду з даним позовом. Так, щодо невиплати заборгованості по пенсійним виплатам за рішенням суду, колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Частинам 2,3 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №7545-6823/П-02/8-1500/20 від 28.08.2020 року повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» сума доплати за період з 13.12.2018 року по 04.10.2019 року становить 286241,93 грн. та включена до реєстру судових рішень. Згідно із п. 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня №22. При цьому, після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 року у справі №640/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на поточний рік не переглянуті. Таким чином, покладені зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Так, постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (пункт 1 постанови). Також пунктом 2 Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №640/5248/19 відмовлено у задоволенні апеляційних скарг Кабінету Міністрів України та Пенсійного Фонду України; рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 року змінене, а саме, пункт 2 резолютивної частини викладений у наступній редакції: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Колегія суддів зазначає, що на час надання пенсійним органом відповіді від 28.08.2020 року № 7545-6823/П-02/8-1500/20 постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №640/5248/19 у встановленому законом порядку не скасована. Крім того, жодних доказів щодо відсутності у пенсійного органу відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів для здійснення виплати, нарахованої на виконання рішення суду від відповідачем до суду не надано. Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 зазначив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату відповідних надбавок, вносячи про це відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення). У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а отже доводи апелянта в цій частині є безпідставними. Щодо посилання апелянта на те, що на теперішній час відсутній Порядок виконання рішень суду, суд звертає увагу на таке. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII). Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п. 52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року). Для того, щоб національне законодавство відповідало вимогам Конвенції, воно має гарантувати засіб правового захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно законодавство має достатньо чітко визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам влади, та порядок її реалізації (див. рішення у справі «Гіллан та Квінтон проти Сполученого Королівства» (Gillan and Quinton v. The United Kingdom), заява № 4158/05, п. 77, ECHR 2010 (витяги), з подальшими посиланнями та п. 67 рішення у справі «Котій проти України» (Заява № 28718/09) від 5 березня 2015). Враховуючи та на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що відсутність нормативно-правового регулювання не може бути причиною невиконання рішення державним органом. За таких обставин, фактично відмовляючи позивачу у виплаті заборгованості по виплаті пенсії за період з 13.12.2018 року по 04.10.2019 року в сумі 286241,93 грн. за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії, що вірно встановлено судом першої інстанції На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не дають підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до ст.316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 02 лютого 2021 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: Ю.М.Градовський