Постанова 4856 № 560/4596/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4596/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 29 січня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася досуду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умова згідно заяви від 02.07.2020; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж - 21 рік 10 місяців та пільговий стаж за Списком №2 - 7 років 1 місяць 19 днів, як особі, яка працювала в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 02.07.2020. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року позов задоволено в повному обсязі. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідачем зазначено, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року зараховуються в стаж роботи в півторакратному розмірі при умові укладання трудового договору, в якому повинно бути зазначено, що на працівника поширювались пільги, передбачені п.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року. Періоди роботи після 1 січня 1991 року зараховуються лише в одинарному розмірі. Однак трудових договорів та інших документів, які б підтверджували факт їх укладання, за періоди роботи в районах Крайньої Півночі позивачем не надавались. Позивач скористалась правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, в якому заперечила доводи відповідача та просила відмовити в їх задоволенні, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Оскільки предметом оскарження є рішення суду першої інстанції ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.07.2020 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Списку №2, надавши для цього документи для підтвердження пільгового трудового стажу, а саме: - довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; - паспорт громадянина України; - трудова книжка, яка підтверджує загальний та пільговий трудовий стаж ОСОБА_1 ; - диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; - довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників (2 арк.); - довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 (2 арк.); - довідку із СПОВ про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2020; - свідоцтво про народження дитини; - свідоцтво про шлюб. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.07.2020 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу пільгової роботи (8 років) та страхового стажу (22 роки 6 місяців). Серед іншого, відповідачем відзначено про відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача в районах Крайньої Півночі через відсутність трудових договорів та інших документів, які б підтвердили факт їх укладання. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду за захистом порушеного права на належне пенсійне забезпечення. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право на зарахування стажу роботи позивача в районах Крайньої Півночі за трудовими договорами підтверджується записами в трудовій книжці, наданими довідками та положеннями Міжнародних договорів України. Колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг (далі Закон № 1058-IV). Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до п.5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року. Абзацом 2 п.5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювались пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Відповідно до абз. 3 п.5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Підпунктом "д" п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах. Згідно з п. 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, після 01.03.1960 року зараховувати за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності. Відповідно до п.п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф "б" Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №

637. Пункт 3 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року. Аналізуючи доводи апелянта щодо відсутності підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача до стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи встановлено, що відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала в районах Крайньої Півночі, у тому числі, у періоди: - з 23.04.1982 по 15.08.1982 на посаді техніка-геолога "Мозирської нафторозвідувальної експедиції глибокого буріння, - з 25.03.1983 по 04.11.1987 на посадах техніка-геолога і техніка у ВАТ Багатогалузева компанія "Аганнафтогазгеологія"; - з 08.02.1990 по 01.12.1993 в Аганнськегеологічне підпримство з розвитку нафти і газу; - з 01.02.1995 по 28.04.1998 на посаді геолога в ВАТ "Ноябрьскнефтьгаз" При цьому, на підтвердження права на пенсію за віком згідно Списку №2 в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 містяться довідки, уточнюючі пільговий характер роботи. Зокрема, № 5 від 15.01.2019, видана філією "Мозирська нафторозвідувальна експедиція глибокого буріння республіканського унітарного підприємства "Науково-виробничий центр геології" (республіка Білорусь), за період роботи техніком-геологом з 23.04.1982 по 15.08.1982; №234-АРХ від 10.07.2017, видана ВАТ Багатогалузева компанія "Аганнафтогазгеологія", за період роботи техніком-геологом з 22.04.1983 по 06.03.1985 і техніком з 07.03.1985 по 04.11.1987; №073-АРХ від 04.06.2020 видана ВАТ "Багатогалузева компанія "Аганнафтогазгеологія"; №124 від 29.03.2010 видана ВАТ "Багатогалузева компанія "Аганнафтогазгеологія" надана управлінню Пенсійного фонду України в Кам`янець-Подільському районі про обчислення трудового стажу в півторакратному розмірі; №01/1/1/17544 від 24.11.2016 видана ВАТ "Газпромнафта- Ноябрьськнафтогаз". Крім того, у матеріалах пенсійної справи є довідка про заробітну плату позивача в Аганській нафторозвідувальній експедиції глибокого буріння "Ґлавтюменьгеології" від 14.07.2017 № 234-АРХ за період роботи з 25.03.193 по 04.11.1987 та з 08.02.1990 по 01.12.1993 року. Колегія суддів зазначає, що у постанові від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" Пленум Верховного Суду України зазначив, що згідно зі статтею 24 Кодексу законів про працю України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника чи уповноваженого ним органу. Отже, наявність у трудовій книжці позивача записів про прийняття та звільнення з роботи, які підтверджуються уточнюючими довідками є належним доказом перебування позивача у вказаний період у трудових відносинах з роботодавцем навіть за відсутності окремого письмового трудового договору. Верховним Судом у постановах від 17.05.2019 року по справі №644/2182/17, від 31.07.2019 року по справі №287/15/17-а, від 07.06.2018 року по справі №173/637/17 щодо аналогічних правовідносин зроблений правовий висновок про те, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, можуть бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи особи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх обов`язкова сукупність. Крім того, словосполучення "за умови укладення ними трудових договорів" не є тотожним і не відповідає поняттю вимоги про наявність трудових договорів, укладених у письмовій формі, якої законодавство не містить. Враховуючи вищевикладене, стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, а також відповідними довідками, тому відмова відповідача в зарахуванні періодів роботи позивача до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі до пільгового стажу з врахуванням кратності з підстав відсутності письмових трудових договорів є протиправною. Також, колегія суддів критично відноситься до тверджень апелянта щодо того, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі після 01 січня 1991 року зараховуються лише в одинарному розмірі, з огляду на наступне. Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною 13.03.1992 року, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Частиною 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у спірний період з 01.01.1991 року по 20.11.1993 року у Російській федерації, на території якої працював позивач, діяв Закон РРСФР "Про державні пенсії в РРСФР" від 20.11.1990 року №340-І, абзацом 7 частини 1 статті 94 якого було передбачено, що при підрахунку трудового стажу обчислюються в пільговому порядку періоди роботи (служби) у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі - в півтора кратному розмірі. При цьому обчислення стажу відбувається незалежно від наявності строкового трудового договору. Як випливає з Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, що набула чинності 14.01.1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Відтак, стаж роботи позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбулась трудова діяльність. Оскільки таке обчислення здійснювалось в пільговому порядку (в полуторному розмірі), тому період роботи в районах Крайньої Півночі після 01.01.1991 також має бути зарахований у пільговому обчисленні. Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати позивачу стаж роботи за період з 01.01.1991 року по 01.12.1993 в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, підлягають задоволенню. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач протиправно відмовив в зарахуванні позивачу спірного періоду роботи у пільговому обчисленні рік роботи за один рік і шість місяців до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо необхідності зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії, період роботи останньою в районах Крайньої Півночі у пільговому обчислені рік роботи як один рік і шість місяців та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 02.07.2020 року, тобто з дати звернення за призначенням пенсії. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, в той час як доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.