Постанова 4856 № 560/4328/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4328/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 13 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзиви на апеляційну скаргу відповідача. Сторони в судове засідання не з`явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 07 липня 2020 року було прийнято протокольну ухвалу. За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 з 09.08.2019 призначена пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-1V. В листопаді 2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV. Листом від 15.11.2019 №Г-1623-П-02.26.04 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача, що заклади освіти та посади, на яких вона працювала, не передбачені Переліком №909. Оскільки страховий стаж позивачки, що надає право на призначення грошової допомоги, становить 4 роки 5 місяців 26 днів, тому в останньої право на отримання грошової допомоги відсутнє. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-1V передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Відповідно до статті 28 закону України від 23.05.1991 №1060-XII "Про освіту" (в редакції, чинній на час роботи позивача на відповідних посадах), система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Згідно з статтею 29 закону України "Про освіту" структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту. Відповідно до статті 4 закону України від 22.06.2000 №1841-III "Про позашкільну освіту" позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. За змістом статті 12 закону України "Про позашкільну освіту" та пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші). Відповідно до частини 3 статті 21 закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. В Переліку №909 зазначені посади в позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Посади викладача по класу фортепіано та концертмейстерства, викладача хорового відділення цим переліком не передбачені. Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким встановлено, що посада "викладач" належить до категорії педагогічних працівників. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод. Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина 3 статті 46 Конституції України). Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 18.06.2007 №4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статті 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99, від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004). Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка була ратифікована законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Водночас, положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Отже, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком №909. Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №876/5312/17. З матеріалів справи встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії АТ- НОМЕР_1 позивач працювала на посадах викладача по класу фортепіано та концертмейстерства в Нетішинській дитячій музичній школі з 02.01.1991 по 31.08.1991, викладача хорового відділення в Нетішинській дитячій школі мистецтв з 01.09.1991 по 01.01.2002, викладача хорового відділення в початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі "Нетішинська міська школа мистецтв" з 02.01.2002 по 31.08.2010, завідуючої вокально-хорового відділу в початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі "Нетішинська міська школа мистецтв" з 01.09.2010 по 08.08.2019. Таким чином, враховуючи вищенаведені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України, викладена у листі від 15.11.2019 №Г-1623-П-02.26.04, щодо зарахування вказаних періодів до спеціального стажу є протиправною. Підсумовуючи наведене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні періоди роботи позивача необхідно зарахувати до її пільгового стажу та зобов`язати пенсійний орган нарахувати і виплатити останній грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV. Оцінюючи позицію апелянта, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, в той час як доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.