Постанова 4813 № 523/13035/14-ц
від 29.01.2021 ·Номер провадження: 22-ц/813/3306/21 Номер справи місцевого суду: 523/13035/14-ц Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.01.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Сєвєрової Є.С., Сегеди С.М., з участю секретаря Воронової Є.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі за заявою публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, ухваленого під головуванням судді Малиновського О.М.,- в с т а н о в и в: 22 серпня 2014 року представник ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа посилаючись на те, що копії судового рішення по справі №1527/5838/12 на адресу банку надіслано не було, рішення набрало законної сили 14.09.2012 року, було отримано за їх зверненням разом з виконавчим листом лише 06.08.2014 року, а тому строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання сплинув. 06 жовтня 2014 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси заяву ПАТ «ОТП Банк» задоволено, поновлено ПАТ «ОТП Банк» строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа 1527/5838/12 від 03 вересня 2012 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 06 серпня 2014 року по справі №1527/5838/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення з заборгованості за кредитним договором в розмірі 1583716,13 грн та в рівних частках витрат на оплату судового збору по 850 грн та по 60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного, щодо стягнення з ОСОБА_2 15 травня 2019 року постановою Одеського апеляційного суду ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2014 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - скасовано, та справу направлено для продовження розгляду. При новому розгляді ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить про її скасування, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповнез`ясування судом обставин справи. У своєму відзиві ОСОБА_2 , зазначає, що підстав, для задоволення апеляційної скарги доводи не містять, підстав для скасування судового рішення не має. Сторони про розгляд справи на 20 січня 2021 року сповіщені належним чином (а.с. 222-227). Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, та від яких не надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (29 січня 2021 року). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне. Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції зробив висновок, що описані заявником підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у вказаній справі не можуть вважатися поважними, оскільки не надіслання судом копії судового рішення та звернення заявника до суду з клопотанням про надання копії рішення та виконавчих листів після спливу майже двох років з часу набрання рішення суду від 03.09.2012 року законної сили не є поважними причинами пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Однак колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.12.2010 року задоволені позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором ML-500/239/2007 від 26.12.2007 року в розмірі 1 583 716,13 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «ОТП Банк» витрати за оплату державного мита в розмірі 1700 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу в розмірі 120 грн. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04.04.2012 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15.12.2010 року та справу призначено до розгляду в загальному порядку. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03.09.2012 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволений, зокрема стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором ML-500/239/2007 від 26.12.2007 року в розмірі 1 583 716,13 грн., яка складається з 1 470 979,90 грн. - сума основного боргу, 95 159,28 грн. - заборгованість за відсотками, 17 501,95 грн. - пеня, 75 грн. - штрафні санкції; а також стягнуто з ОСОБА_2 витрати за оплату державного мита в розмірі 850 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу в розмірі 60 грн. та з ОСОБА_1 витрати за оплату державного мита в розмірі 850 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу в розмірі 60 грн. Докази направлення сторонам рішення суду від 03.09.2012 року матеріали цивільної справи не містять. 28.07.2014 року представник ПАТ «ОТП Банк» подав до суду заяву про видачу рішення та виконавчого листа. До цієї заяви представник позивача надав виконавчий лист від 15.12.2010 року, а також постанову головного державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2012 року, ВП № 30355227 в зв`язку з тим, що 20.12.2012 року на адресу відділу надійшла ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 04.04.2012 року в справі № 1527/3324/12 про скасування рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15.12.2010 року. В матеріалах справи міститься розписка представника позивача, з якої вбачається, що копію рішення та два виконавчих листа було отримано 06.08.2014 року. 22.08.2014 року ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. В додаток до вказаної заяви представник заявника надав копію постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.08.2014 року, ВП № 44411142 в зв`язку з пропуском строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також виконавчий лист від 03.09.2012 року, відповідно до якого рішення набрало законної сили 14.09.2012 року, а строку пред`явлення до виконання - 14.09.2013 року, виконавчий лист виданий 06.08.2014 року. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06.10.2014 року строк на пред`явлення виконавчого листа поновлено. ОСОБА_2 у вересні 2018 року звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу суду. 15 травня 2019 року постановою Одеського апеляційного суду ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2014 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - скасовано, та справу направлено для продовження розгляду. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України). Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. У відповідності до ст. 22 Закону № 606-XIV на момент видачі виконавчого листа №607/11891/13-ц строк пред`явлення зазначених виконавчих документів до виконання становив один рік. Відповідно до ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Зазначений строк є процесуальним, а отже, може бути поновлений, тобто виключним суб`єктом звернення до суду з цього питання є стягувач. Підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку. Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Встановлені судом обставини дають підстави стверджувати, що стягувач набув право пред`явлення виконавчого листа до виконання з моменту набрання ним законної сили, тобто з 14 вересня 2012 року. В матеріалах справи відсутнє будь-яке документальне підтвердження направлення позивачу копії рішення суду від 03 вересня 2012 року. Причиною пропуску строку заявник в суді першої інстанції вказував, що отримав виконавчі листи лише 06.08.2014 року. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права. Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3рп/2010 у справі № 1-7/2010 зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили. Звертаючись до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання заявник вказував на поважність пропуску строку з огляду на те, що суд після перегляду рішення не направляв його копію. Вказані доводи заявника підтверджуються матеріалами справи, а тому, з урахуванням цих обставин та враховуючи факт невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, що є неприпустимим, колегія суддів вважає наявність правових підстав для поновлення пропущеного строку пред`явлення його до виконання, оскільки не можна обмежити право особи на звернення до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, яке передбачене чинним законодавством, кредитором є банк, документ не було пред`явлено вчасно через його втрату, що є об`єктивною перешкодою для своєчасного звернення. Окрім того, відповідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на викладене, колегія суддів, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» - задовольнити. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року - скасувати. Прийняти нову, якою заяву публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» -задовольнити. Поновити публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа 1527/5838/12 від 03 вересня 2012 р., виданого Суворовським районним судом м. Одеси 06 серпня 2014 року по справі №1527/5838/12 за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення з заборгованості за кредитним договором в розмірі 1583716,13 грн. та в рівних частках витрат на оплату судового збору по 850 грн. та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного, щодо стягнення з ОСОБА_2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складений 29 січня 2021 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Є.С. Сєвєрова ______________________________________ С.М. Сегеда