Постанова Вінницький апеляційний суд № 149/2310/20

Справа № 149/2310/20 Провадження № 33/801/53/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Робак М. В. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Виговським Михайлом Володимировичем, на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 26.12.2014 року Чуднівським РС УДМС України у Житомирській області, проживаючого в АДРЕСА_1 , - встановив: Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. на користь держави. В Постанові суду зазначено, що 15.09.2020 ОСОБА_1 о 15.00 год. в с. Гнатівка по вул. Л. Українки Хмільницького району Вінницької області, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував ширину проїжджої частини та при виконанні розвороту допустив наїзд на паркан. Місце ДТП залишив. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10, п. 13.1 ПДР України, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та пошкодження майна, залишення місця ДТП. Окрім того, 15.09.2020 ОСОБА_1 о 16 год. 17 хв. в с. Гнатівка по вул. Л. Українки Хмільницького району Вінницької області керував автомобілем ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: мав запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9(а) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Не погоджуючись із такою постановою суду ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Виговського М. В., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року, і закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги заявник стверджує, що не відмовлявся від проходження медичного огляду, а висловив незгоду з підозрою поліцейського, посилається на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано посилання лише на одну ознаку алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) , що не може вказувати на стан сп`яніння за відсутності всіх ознак перелічених у п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858. Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутнє направлення на проходження огляду. Стверджує, що його не відстороняли від керування транспортним засобом. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, пояснив, що злякався і не був в стані алкогольного сп`яніння. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність, за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена зокрема, у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відповідальність за ст. 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Згідно п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Відповідальність за недотримання зазначеного пункту ПДР передбачена ст. 122-4 КУпАП (залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні). Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4, ст. 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР 18 № 462177, серії ДПР 18 № 4621778, серії ДПР 18 № 462176 від 15.09.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.09.2020, схемою місця ДТП, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, фотокопіями місця ДТП та іншими матеріалами справи. Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція) якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків. Згідно з п.10. Розділу ІІ зазначеної вище Інструкції результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Стосовно твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 , що він не відмовлявся від проходження медичного огляду, то слід зазначити, що це спростовується доказами наявними в матеріалах справи, а саме: -Протоколом серії ДПР № 462176 від 15.09.2020 року, в якому заявник власноручно написав «від огляду відмовляюсь» (а. с. 2); -Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, що засвідчено підписами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 9); -Поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які підтвердили що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (а. с. 10, 11); -Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду (а. с. 12); -Відеозаписом (файл 0000000_00000020080105192914_0033), наявним в матеріалах справи підтверджено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння в присутності свідків( а. с.16). Твердження заявника, що його не відстороняли від керування транспортного спростовується наявним у Протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР № 462176 від 15.09.2020 року записом «керування взяв ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , п. в. НОМЕР_3 » (а. с. 2). Доводи апеляційної скарги про відсутність переліку в протоколі про адміністративне правопорушення всіх ознак алкогольного сп`яніння, передбачених п. 3 Інструкції є безпідставними з огляду на наступне. У відповідності до п. 2, 3 зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 передбачено вимоги до складення протоколу про адміністративне правопорушення. Поліцейськими при складені протоколу стосовно ОСОБА_1 дотримано всіх встановлених вимог пунктом 1 Розділу ІІ зазначеної Інструкції. Проте законодавець не вимагає, щоб в наявності були усі ознаки алкогольного сп`яніння, перелічені в Інструкції, тому Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 складений вірно, тобто відповідно до вимог передбачених ст. 256 КУпАП. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд розцінює виключно як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності. Стосовно адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП в апеляційній сказі заявник не наводить будь яких доводів, які б спростовували факт вчинення інкримінованих адміністративних правопорушень. Водночас слід зазначити, що ОСОБА_1 під час складення протоколів про адміністративні правопорушення не заперечував свою причетність до ДТП та залишення місця ДТП, що підтверджується відеозаписом, що здійснювався працівниками поліції під час складення протоколів про адміністративні правопорушення. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд розцінює виключно як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності. Отже, у суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності та законності постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року та не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, подана апеляційна скарга не може бути задоволена, а оскаржувана підлягає залишенню без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Виговським Михайлом Володимировичем, залишити без задоволення. Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета