Постанова 4801 № 127/2060/22

Справа № 127/2060/22 Провадження № 33/801/338/2022 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К. П. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2022 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргуОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Литвинюком Михайлом Івановичем на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , - в с т а н о в и в: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. на користь держави. В постанові суду зазначено, що10 січня 2022 року о 01 год 36 хв. в м. Вінниця по вул. Київська, 116, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mazda 323», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився у КНП ЦТЗ «Соцітерапія» ВОР у лікаря-нарколога. Висновок лікаря № 0048, результат огляду 0,68% проміле. Не погоджуючись із такою постановою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Литвинюка М. І., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року і провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що висновок медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння № 0048 від 10 січня 2022 року є неналежним та недопустимим доказом у справі, оскільки: зміст висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 не повідомлявся, що підтверджується відсутністю його підпису; графа 10 висновку не містить результатів газоаналізатора, тобто його показники, а запис, який міститься на бланку а. с. 4 після висновку лікаря: алкотест 6820 0,74 % 3 год 00 хв., 0,68 % 3 год 20 хв., є незаконним, оскільки записаний у непередбачений спосіб, невідомо ким та коли, поза рамками передбаченого висновку лікаря. Обвинувачення про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем о 01 год 36 хв., як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, ґрунтується на припущеннях і не підтверджується доказами. З відеозапису видно, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, його ніхто не зупиняв, а автомобіль стоїть на краю дороги. Автомобіль «Mazda 323» ОСОБА_1 не належить, а тому він чекав у автомобілі свого батька. Час зйомки на відеозаписі не відповідає часу та обставинам, викладеним у медичному висновку. Протокол про адміністративне правопорушення не містить ознак сп`яніння ОСОБА_1 , що свідчить про те, що його направили на огляд без будь-яких ознак і симптомів. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Литвинюк М. І. не з`явилися. 11 травня 2022 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутні інформація про належне повідомлення цих осіб. З огляду на те, що ОСОБА_1 на підтвердження захворювання не додав до заяви про відкладення розгляду справи жодних підтверджуючих документів, приходжу до висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з пунктом 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 356396 від 10 січня 2022 року, висновком КНП ЦТЗ «Соцітерапія» ВОР № 0048 від 10 січня 2022 року, рапортом поліцейського Іваницької О. О. від 10 січня 2022 року та відеозаписом з нагрудної камери працівників патрульної поліції. Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п. 9 наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відповідно до рапорту поліцейського взводу 2 роти 4 БУПП у Вінницькій області ДПП рядового поліції Іваницької О. О. від 10 січня 2022 року, під час несення служби по забезпеченню публічного порядку та дотримання водіями ПДР у Вінницькій області, за порушення ПДР України було зупинено транспортний засіб «Mazda 323», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Як свідчать матеріали справи огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено лікарем у КНП ЦТЗ «Соцітерапія» ВОР ОСОБА_2 . У висновку № 0048 від 10 січня 2022 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду: алкотест 6820 0,74 проміле, алкотест 6820 0,68 проміле (а. с. 4). Висновок за результатами огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не викликає сумнівів у його достовірності, підстав для визнання його неналежним чи недопустимим доказом немає, а тому такий доказ правильно прийнятий судом в обґрунтування своїх висновків. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 356396 від 10 січня 2022 року складений уповноваженою особою, а його зміст повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протокол підписаний особою, яка його склала. ОСОБА_1 своїм правом надати пояснення, висловити будь-які зауваження щодо оформлення протоколу чи його неправдивості, незгоди з результатами тестування не скористався, заперечень щодо факту керування транспортним засобом не висловив. З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який є одним із доказів у справі в розумінні ст. 251 КУпАП, видно, що автомобіль стоїть на краю дороги з ввімкненими габаритами, коли до автомобіля підійшли працівники поліції, то ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні. Момент зупинки транспортного засобу хоч і не зафіксований, однак з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 безпосередньо на місці події заперечував факт керування ним транспортним засобом. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, апеляційний суд до уваги не бере та розцінює, як форму правомірного захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що долучені до матеріалів справи вказані вище докази в сукупності підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом. Об`єктивних підстав ставити під сумнів висновки суду про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає. Доводи апеляційної скарги про наявні у матеріалах справи неточності щодо часу правопорушення, часу складення протоколу та часу складення медичного висновку, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 . Склад адміністративного правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Помилки та неточності при складенні протоколу, допущені поліцейським, за підтвердження факту вчинення правопорушення іншими доказами відповідно до ст. 251 КУпАП не свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення. При цьому, той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 , не вказують на безпідставність складення вказаного протоколу, оскільки згідно з відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, сам ОСОБА_1 не заперечував того факту, що перебуває у стані сп`яніння так як вказував, що випив пива, що підтверджено результатами огляду, він погодився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Інші доводи, на які посилається заявник, також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, в зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначене судом адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам статті 33 КУпАП. За таких обставин, подана апеляційна скарга не може бути задоволена. Постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Литвинюком Михайлом Івановичем, залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета