LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852804/2684/16

від 28.01.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Фонду Державного майна України залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №804/2684/16 без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 січня 2021 року м. Дніпросправа № 804/2684/16 (суддя Сидоренко Д.В., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду Державного майна України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року про накладення штрафу за невиконання судового рішення у справі №804/2684/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року постановлено: встановити новий строк Фонду державного майна України на подання звіту про виконання рішення суду, а саме зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - Фонд державного майна України, подати у 10-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання судового рішення - постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року по адміністративній справі №804/2684/16 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області; накласти на голову Фонду державного майна України ОСОБА_3 штраф у сумі 42040,00 грн. за невиконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року по адміністративній справі №804/2684/16; половину штрафу у розмірі 21020,00 грн. стягнуто на користь позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); половину штрафу у розмірі 21020,00 грн. стягнуто на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100). Ухвала суду мотивована тим, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання, тому відповідач повинен був, зокрема, виконати постанову суду від 19.09.2016 року щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, а також, на виконання ухвали суду від 05.02.2020 року подати у 10-денний строк, з дати отримання копії ухвали, звіт про виконання судового рішення. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Фонд Державного майна України, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив її до апеляційного суду. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що з 19.09.2019 року головою Фонду державного майна України призначено ОСОБА_3 , в той час як на час виникнення обов`язку щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі головою Фонду державного майна України був ОСОБА_4 . Крім того, відповідач зазначає про те, що звертався до Міністерства соцполітики України та Нацагенства з питань державної служби з листами для надання роз`яснень щодо проблемних питань виконання судового рішення в частині поновлення працівника на роботі в установі, яка припинена. При цьому вказує на те, що на розгляді у Верховного Суду знаходиться справа щодо законності процедури створення суб`єкта владних повноважень, зокрема в процесі реорганізації. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, яка набрала законної сили 24 листопада 2016 року у адміністративній справі №804/2684/16 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України №48-р від 11.04.2016 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. В задоволенні інших вимог відмовлено (том 2, а.с.36-43). 28.09.2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, строком пред`явлення виконавчого документа до виконання до 19.09.2017 року (том 2, а.с.52). Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі №804/2684/16 задоволено частково. Встановлено судовий контроль за виконанням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року по адміністративній справі №804/2684/16. Зобов`язано суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - Фонд державного майна України, подати у 10-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання судового рішення - постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року по адміністративній справі №804/2684/16 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. В іншій частині вимог заяви відмовлено (т.5 а.с.23-25). Тобто, зазначеною ухвалою суду було чітко визначено Фонду державного майна України, подати у 10-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання судового рішення - постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року по адміністративній справі №804/2684/16 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. Судом встановлено, що ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року Фонд державного майна України отримав 18.02.2020 року (том 5, а.с.14), тобто, десятиденний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, припадав на 28 лютого 2020 року, включно. Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Отже, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання, тому відповідач повинен був, зокрема, виконати постанову суду від 19.09.2016 року щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, а також, на виконання ухвали суду від 05.02.2020 року подати у 10-денний строк, з дати отримання копії ухвали, звіт про виконання судового рішення. Слід зазначити, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави. Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням. За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання керівником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною 2 ст.382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із ч.ч.3, 4 ст.382 КАС України, половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, та за наслідками розгляду такого звіту, або в разі неподання його, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Матеріали справи не містять відповідної інформації щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, факт завершення виконавчого провадження стосовно виконання судового рішення у справі №804/2684/16, зокрема, щодо поновлення позивача на посаді, фактично підтверджує не виконання судового рішення, що надає об`єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року). Враховуючи те, що рішення суду, яке підлягало негайному виконанню відповідачем не виконано та у встановлений судом строк звіт про його виконання відповідачем подано не було, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для накладення штрафу на відповідача за невиконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року по адміністративній справі №804/2684/16. При цьому, доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що з 19.09.2019 року головою фонду призначено Сенниченко Д.В., в той час як на час виникнення обов`язку щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі головою фонду був ОСОБА_4 не звільняють відповідача - суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконання судового рішення та відповідальності за його не виконання. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фонду Державного майна України залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №804/2684/16 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 28 січня 2021 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя А.О. Коршун суддя С.М. Іванов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»