Постанова 4852 № 804/2684/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 804/2684/16 Суддя І інстанції - Сидоренко Д.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі за заявою Фонду державного майна України про встановлення способу виконання судового рішення в адміністративній справі №804/2684/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 зверталась до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: - визнати незаконним та скасувати наказ від 11.04.2016 року №48-р Фонду державного майна України; - поновити на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області; - стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області заробітну плату за час вимушеного прогулу по день винесення судового рішення. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України №48-р від 11.04.2016 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. В задоволенні інших вимог відмовлено. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року набрала законної сили 24 листопада 2016 року. При цьому постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області підлягала негайному виконанню. 30 вересня 2019 року Фонд державного майна України звернувся до суду із заявою про встановлення способу виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року, в якій просить визнати працівника ОСОБА_1 таким, якого було звільнено за п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у задоволенні заяви Фонду державного майна України про встановлення способу виконання судового рішення відмовлено. Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, Фонд державного майна України подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Фонду в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неможливістю виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, оскільки наразі поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області неможливо з огляду на припинення зазначеного органу. Вказує на те, що її також не може бути поновлено, у зв`язку з тим, що остання не відповідає вимогам Закону України «Про державну службу», оскільки працевлаштована на посаді начальника Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради. Крім того, посада керівника Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях зайнята ОСОБА_2, яка є одинокою матір`ю, а тому немає жодних законних підстав для її звільнення чи переведення на рівнозначну посаду. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ч.1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2 ст. 378 КАС України). Таким чином, питання про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення може бути розглянуто лише за заявою стягувача чи виконавця у випадках, встановлених законом. Водночас, в даній справі, Фонд державного майна України не є стягувачем у межах виконання рішення та не є виконавцем, а тому не наділений правом звернення із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні такої заяви. Разом з тим, згідно з ч. 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Як на одну із підстав, які зумовлюють неможливість виконання рішення суду Фонд державного майна України посилається на те, що наразі поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області неможливо з огляду на припинення зазначеного органу. Відповідно до ст.240-1 Кодексу законів про працю України, у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 13467337) припинено, за рішенням засновників, про що 23.05.2019 року було внесено запис: 12241120021015011 (том 4, а.с.46-48). Водночас, відповідно до п.1 Наказу Фонду державного майна України від 17.01.2019 року №39 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України», утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м.Дніпро, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (том 4, а.с.49). Таким чином, судом встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не ліквідовано, а реорганізовано шляхом злиття з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області у Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях. При цьому, згідно із наказом Фонду державного майна України від 22.03.2019 року №290, визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях - 22.03.2019 року, в той час, як обов`язок з поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у Фонду державного майна України виник 19 вересня 2016 року, з огляду на те, що рішення в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню. Натомість, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість Фонду державного майна України з 19 вересня 2016 року по 22 березня 2019 року поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області матеріали справи не містять. При цьому, посилання Фонду державного майна України на неможливість поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, у зв`язку з тим, що вона не відповідає вимогам Закону України «Про державну службу», оскільки з 2017 року працевлаштована на посаді начальника Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради свідчать лише про намагання придати законності власному свідомому невиконанню постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року. Щодо посилань Фонду державного майна України на те, що посада керівника Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях зайнята ОСОБА_2, яка є одинокою матір`ю, а тому немає жодних законних підстав для її звільнення чи переведення на рівнозначну посаду колегія суддів вказує на положення п.6 ст. 40 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Зважаючи на те, що Фондом державного майна України не наведено жодних доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, яка набрала законної сили, а також з огляду на те, що скаржник не наділений повноваженнями щодо звернення до суду із заявою про встановлення способу виконання рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення такої заяви. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та/або процесуального права. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.ст. 310, 312, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Фонду державного майна України - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 07 квітня 2020 року та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В повному обсязі постанова складена 07 квітня 2020 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник