Постанова 4852 № 804/2684/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 804/2684/16 Суддя І інстанції - Сидоренко Д.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі №804/2684/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 зверталась до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: - визнати незаконним та скасувати наказ від 11.04.2016 року №48-р Фонду державного майна України; - поновити на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області; - стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області заробітну плату за час вимушеного прогулу по день винесення судового рішення. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України №48-р від 11.04.2016 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. В задоволенні інших вимог відмовлено. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року набрала законної сили 24 листопада 2016 року. При цьому постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області підлягала негайному виконанню. 06 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, в якій просила зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - Фонд державного майна України, подати у 10-денний строк звіт про виконання судового рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та накласти на керівника Фонду державного майна України (суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення) штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину суму штрафу стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину - до Державного бюджету України. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення задоволено частково. Встановлено судовий контроль за виконанням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року по адміністративній справі №804/2684/16. Зобов`язано суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - Фонд державного майна України, подати у 10-денний строк з дати отримання копії ухвали, звіт про виконання судового рішення - постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року по адміністративній справі №804/2684/16 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. В іншій частині вимог заяви відмовлено. Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, Фонд державного майна України подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення можливо тільки під час прийняття такого рішення, а не за заявою особи. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Фактично, законодавець у зазначеній нормі процесуального кодексу наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення. При цьому для застосування наведеного процесуального заходу мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. З матеріалів справи вбачається, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, зокрема, було поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року набрала законної сили 24 листопада 2016 року. При цьому постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області підлягала негайному виконанню. 10 жовтня 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейком М.В. за заявою ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження №52586122 про поновлення її на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (том 4, а.с.8). Постановою про накладення штрафу від 02.03.2018 року за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника - Фонд державного майна України штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн., зобов`язано боржника негайно виконати рішення та попереджено про кримінальну відповідальність за його умисне невиконання (том 4, а.с.9). Судом встановлено, що 11.09.2019 року до суду надійшов виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області разом із постановою від 29.08.2019 року про закінчення виконавчого провадження (том 4, а.с.186-187). Таким чином, судом встановлено, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року у адміністративній справі №804/2684/16 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яка набрала законної сили 24.11.2016 року - не виконана. Зважаючи на те, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, яка набрала законної сили, наразі не виконується, незважаючи на неодноразове накладення штрафу за невиконання судового рішення на Фонд державного майна України з боку державного виконавця, а також з огляду на те, що без вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення, зазначена постанова і далі може бути не виконана, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення такої заяви. При цьому, колегія суддів враховує рішення Конституційного суду від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009, в якому Суд зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції діяв в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано вжив заходи судового контролю в межах даної справи, передбачені ст. 382 КАС України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 310, 312, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Фонду державного майна України - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 07 квітня 2020 року та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В повному обсязі постанова складена 07 квітня 2020 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник