Постанова 4852 № 280/4598/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4598/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року (суддя Новікова І.В.) у справі за позовом Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Фонд державного майна України звернувся з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 16.06.2020 ВП №61830215 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Позивачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було враховано те, що рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Регіонального відділення Фонду державного майна України в Запорізькій області було не виконано з поважних причин, які не залежать від волі Фонду, про що було повідомлено Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №0840/3202/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Фонду Державного майна України від 06 липня 2018 року №144-р «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 06.07.2018; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.07.2018 по 25.09.2019 у сумі 273341,82грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного у межах суми стягнення за один місяць - 26072,64 грн. допущено судом до негайного виконання. За вказаним рішенням 25.09.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист. 15.04.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Яковенком Д.І. відкрито виконавче провадження №61830215 з примусового виконання виконавчого листа №0840/3202/18, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 25.09.2019, про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 06.07.2018 та зобов`язано боржника негайно виконати рішення суду. 19.05.2020 у виконавчому провадженні №61830215 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Яковенка Д.І. накладено на Фонд штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Крім того, 16.06.2020 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Яковенка Д.І. накладено на Фонд штраф у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу від 16.06.2020, звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Частиною 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Згідно ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення (захворювання, стихійне лихо, тощо). Згідно зі статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Судом першої інстанції було встановлено, що станом на 16.06.2020 боржником до ВДВС не надано доказів видання ФДМУ наказу/розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки ОСОБА_1 , а відтак відповідач дійшов обґрунтованого висновку про невиконання позивачем рішення суду. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивача, що він не мав змоги поновити ОСОБА_1 на посаді через те, що було ліквідовано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, у якому стягувача необхідно було поновити на роботі не є поважною причиною невиконання рішення суду. Судом першої інстанції було вірно зазначено, що правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Припинення діяльності державного органу без правонаступництва можливе лише в тому випадку коли Держава на законодавчому рівні відмовляється від регулювання певних суспільних відносин, надання певних послуг, тощо. Як було встановлено судом першої інстанції, наказом ФДМУ від 17.01.2019 №39 утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м.Дніпро, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області. При цьому, зазначеним наказом визначено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області. Отже, відбулась не ліквідація Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, а його реорганізація в Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях. Відповідно до правової позиції Верховного Суду від викладену постанові від 21.03.2018 у справі 802/651/16-а, звернуто увагу на те, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено. Судом першої інстанції вірно було враховано те, що позивачем не надано доказів здійснення ОСОБА_1 пропозиції щодо призначення на аналогічну та/або рівнозначну та/або іншу посаду у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, що могло б свідчити про вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду, та можливу наявність поважних причин його невиконання. Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції, що державний виконавець, наклавши на Фонд державного майна України, як боржника у виконавчому провадженні, штраф за невиконання без поважних причин рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством. Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі за позовом Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 26 травня 2021 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш