Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3843/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3843/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 25 січня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності по не зарахуванню до страхового стажу періоду її роботи в Старосинявському комбінаті побутового обслуговування населення (Старосинявському побуткомбінаті) з 16.03.1977 по 07.09.1984 та зобов"язання зарахувати до страхового стажу роботи позивачки цей період роботи та з урахуванням цього стажу провести перерахунок призначеної пенсії з часу її призначення - 09.06.2019. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема апелянт вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області немає підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 16.03.1977 по 07.09.1984 в Старосинявському побуткомбінаті. Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку. У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.09.2019 про призначення пенсії, ОСОБА_1 , з 09.06.2019 призначено пенсію за віком. Страховий стаж (неповний) 28 років 4 місяці 3 дні. Листом №2419-1938/Г-03/8-2200/20 від 27.05.2020 відповідач повідомив позивача, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 16.03.1977 по 07.09.1984 в Старосинявському побуткомбінаті, оскільки у трудовій книжці містяться виправлення. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запит до трудового архіву Старосинявської селищної ради щодо надання довідки про стаж роботи з 16.03.1977 по 07.09.1984 у Старосинявському побуткомбінаті. На запит головного управління надійшли довідки від 21.10.2019 №№ 570, 571, згідно яких з 16.07.1977 прийнято на роботу у Старосинявський побуткомбінат, однак наказ про звільнення відсутній. Враховуючи зазначене, підстави для зарахування періоду роботи з 16.03.1977 по 07.09.1984 відсутні. Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що порушує права позивача на належне пенсійне забезпечення, позивач звернулась до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі та зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в Старосинявському побуткомбінаті з 16.03.1977 по 07.09.1984. Зокрема суд зауважив, що у позивача є в наявності трудова книжка, яку вона надавала відповідачу для призначення пенсії по віку. Вказана трудова книжка містить записи якими стверджено роботу у Старосинявському биткомбінаті в період з 16.03.1977 по 07.09.1984, які завірені чіткими відтисками печатки вказаного биткомбінату та не містять ні виправлень, ні інших помарок, які б давали підстави сумніву у їх правдивості. Крім того, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, суд першої інстанції наголосив, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками Хмельницького окружного адміністративного суду. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне. Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Абзацом 1 ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Судом першої інстанції встановлено, що при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, позивачем надано, зокрема, копію Трудової книжки серії НОМЕР_1 . Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що Трудова книжка позивача видана на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а записи про підставу внесення змін в прізвище та ім`я пошкоджено (розмито) та поверх пошкодження засвідчено печаткою Державного спеціалізованого комерційного Ощадного банку України, оскільки витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00023768433 від 27.08.2019 стверджено реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що складено Актовий запис №8 від 03.08.1980. Прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У пункті 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 (адміністративне провадження № К/9901/24469/18). Як вірно встановлено судом першої інстанції, у позивача є в наявності трудова книжка, яку вона надавала відповідачу для призначення пенсії по віку. Вказана трудова книжка містить записи якими стверджено роботу у Старосинявському биткомбінаті в період з 16.03.1977 по 07.09.1984, які завірені чіткими відтисками печатки вказаного биткомбінату та не містять ні виправлень, ні інших помарок, які б давали підстави сумніву у їх правдивості. При цьому, додатково на підтвердження цього періоду роботи, позивачем надано Архівну довідку №570 від 21.08.2019, видану Трудовим архівом Старисинявської селищної ради, якою стверджено, що ОСОБА_2 (так вказано в документах) прийнята на роботу наказом №22 від 16.03.1977 у Старосинявський побуткомбінат Хмельницької області з 16.03.1977. Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а. Отже, за результатом апеляційного розгляду справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії пенсійного органу у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України. В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Згідно частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.