Постанова 4814 № 524/6250/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/6250/19 Номер провадження 22-ц/814/133/21Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Прядкіної О.В., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2020 року, прийнятого під головуванням судді Андрієць Д.Д. в м. Кременчук у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "СС ЛОУН" про визнання недійсним кредитного договору, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2019 року ОСОБА_1 завернулась до районного суду з вказаним позовом, зазначала, що в червні 2019 року їй почали надходити дзвінки від працівників ТОВ «СС Лоун», якими її було повідомлено про те, що між нею та товариством 04 травня 2019р. укладено кредитний договір (кредит № 551049-А). Вважає, що вказаний кредитний договір сторонами не підписаний, не досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, зокрема договір не містить строку його дії, строку внесення фінансового активу, способу надання кредиту, вартість кредиту. Пункт 4.6 (нарахування процентів за користування кредитом) та пункт 5.4 (нарахування пені) кредитного договору є несправедливими, оскільки встановлюють вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції).Просила суд визнати п.4.6 та п.5.4 Договору №551049-А недійсними та визнати договір №551049-А укладений між ТОВ "СС ЛОУН" та ОСОБА_1 недійсним в цілому. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "СС ЛОУН" про визнання недійсним кредитного договору залишено без задоволення. Відмова в задоволенні позову обґрунтована тим, що за змістом оскаржуваних пунктів Кредитного договору вони не суперечать ст.21 Закону України «Про споживче кредитування». Стосовно ж вимог про визнання кредитного договору недійснив в цілому, то суд зазначив, що відповідачем надано достатньо доказів, які б підтверджували укладення Кредитного договору саме позивачем. Рішення оскаржила, ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує, що суд не вірно оцінив надані ТОВ «СС Лоун» докази про те, що між сторонами укладено кредитний договір, адже він не підписаний, матеріали справи не містять доказів видачі кредиту у вигляді первинних бухгалтерських документів. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «СС Лоун» вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав: Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на сайті відповідача позивачем було оформлено заявку на надання позики в сумі 5500 грн. строком на 20 днів. На підставі вказаної заявки було оформлено договір про споживчий кредит №551049-А від 04.05.2019 року, за умовами якого предметом Кредитного договору є надання позичальнику споживчого кредиту в строк 20 календарних днів, в національній грошовій одиниці України гривні. Відповідно до п.2.1, 2.2, 3.2, 3.3, 3.4.1 Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту 5500 грн, плата за користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 1,5% в день. Кредит надається в безготівковій формі (шляхом зарахування суми кредиту на платіжну картку позичальника) Кредит вважається наданим Кредитодавцем позичальнику з моменту списання коштів з банківського рахунку Кедитодавця в банківській установі, що його обслуговує при перерахуванні грошових коштів на платіжну картку позичальника згідно договору. Позичальник має право протягом 14 календарних днів з моменту укладення договору відмовитись від Договору без пояснення причин, в тому числі у разі отримання грошових коштів. Згідно п.4.6, 5.4 Кредитного договору у разі дострокового повернення кредиту, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за період фактичного користування кредитом, включаючи день повернення кредиту. У випадку несплати кредиту, процентів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, в останній день строку користування кредитом (включно), кредитодавець продовжує нарахування процентів на суму несплаченого кредиту протягом наступних 30 календарних днів, що слідують за останнім днем строку користування кредитом. Відповідно до наданої АТ КБ «Приватбанк» інформації, на банківську картку, яка належить позивачу 04.05.2019 року було зараховано 5500 грн. від компанії ТОВ "СС ЛОУН". Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд своє рішення мотивував тим, що ТОВ "СС ЛОУН" надало належні докази, які підтверджують укладення між ОСОБА_1 та Товариством кредитного договору та отримання позивачем 5500 грн. Щодо вимог позивача про визнання недійсними п.4.6 та п.5.4 Кредитного договору, то за змістом оскаржуваних пунктів Кредитного договору вони регулюють питання щодо дострокового повернення кредиту та питання нарахування відсотків після закінчення строку кредитування. Тобто, вказані пункти спірного договору не регулюють питання щодо відповідальності позичальника в разі неналежного виконання зобов`язання. Тому, вказані пункти відповідають вимогам ст.21 Закону України «Про споживче кредитування». Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Згідно ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інтснації, 04 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "СС ЛОУН"було укладено електронний кредитний договір №551049-А, шляхом реєстрації позивача на сайті www.ccloan.ua, відповідно до умов якого Товариство надало позивачу кредит в сумі 5500,00 грн., а позивач зобов`язався повернути відповідачу надані кредитні кошти до 23 травня 2019 року включно, сплативши проценти за користування кредитом в розмірі 1,50 % в день. Оскаржуваний кредитний договір містить інформацію, як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину та процентну ставку, окрім того містить всі істотні умови, передбачені законодавством України, й позивач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору. Відповідно до ч.1 ст. 627 та ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. Згідно зі ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Крім того, відповідно до норм ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову Посилання вапеляційній скарзі на те, що в оспорюваному кредитному договорві відсутні підписи сторін, не заслуговують на увагу. Згідно п.13.3 Кредитного договору выд 04.05.2019 року правила розмішені на сайті Кредитодавця за посиланням https//ccloan укладенням цього договору Позичальник підтверджує, що він ознайомився з текстом правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Розділом 4 та 5 Правил надання споживчих кредитів ТОВ "СС ЛОУН"встановлений порядок надання кредиту та підписання кредитного договору. За умовами вказаних розділів, з метою отримання кредиту заявник реєструється на сайті Товариства та заповнює Заявку, направляє її Товариству в електронному вигляді. У заявці заявник зобов`язана вказати повні, точні, достовірні та актуальні особисті дані, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту. Відповідно до пункту 4.17 Правил у випадку прийняття рішення про надання кредиту заявнику, на його електрорнну пошту, зазначену в заяві, надсилається електронний договір. Згідно з п. 5.2 Правил позичальник підтверджує, що алфавітно- цифрова послідовність, яку отримує Заявник шляхом реєстрації на сайті Товариства засобом звязку, вказаним під час реєстрації у його системі та заповнення заявки, в тому числі, але не виключно , шляхом направлення йому СМС-повідомлення за номером телефону, вказаним Заявником під час заповнення заявки, та яка додається (приєднується) до електронного повідомлення від Заявника, є його електронним підписом одноразовм ідентифікатором, використовується ним в якості його власноручного підпису та є підтвердженням його особистості. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не міг бути укладений. Позивач був ознайомлений зі всіма істотними умовами оспорюваного кредитного договору, що підтверджується його електронним підписом одноразовм ідентифікатором «439679» (а.с. 95). Таким чином, позивачем не спростований факт укладання між сторонами оспорюваного договору та невідповідність його умов положенням ст.ст.639,652 ЦК України. Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачкою таких не надано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19. Отже, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2020 року року залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий-суддя О. В. Прядкіна Судді: С. Б. Бутенко О. І. Обідіна Повний текст постанови складено 20.01.2021 р.